Справа № 459/64/20 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.
Провадження № 22-ц/811/1474/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:82
05 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Ніткевича А.В., Савуляка Р.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» на рішення Червоноградського міського суду Львівської області в складі судді Жураковського А.І. від 12 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» про захист прав споживачів, -
рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 12 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» про захист прав споживачів задоволено частково.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» у користь ОСОБА_1 456, 50 грн. витрат на відновлення газопостачання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Дане рішення оскаржило ТзОВ «Львівгаз збут».
В апеляційній скарзі просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вважають оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим, оскільки судом невірно встановлено фактичні обставини справи та застосовано норми матеріального права, які не підлягають до застосування, а також не застосовано норм процесуального закону, який підлягають до застосування. Не погоджуються з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не подав суду доказів виконання обов'язку щодо надсилання постачальником споживачу письмового повідомлення про необхідність здійснення заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу, в якому повинен зазначати підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості оплатити прострочену заборгованість до зазначеного у повідомленні про припинення газопостачання часу та уникнути припинення газопостачання. Зазначають, що протягом усього 2019 року позивач мав заборгованість перед відповідачем, що підтверджується відповідним розрахунком, який міститься в матеріалах справи. Вказують, так як за серпень, вересень та жовтень позивач мав заборгованість, то граничні строки сплати давно закінчилися, навіть з врахуванням десятиденного терміну, що надається споживачу на оплату заборгованості до того, як постачальник підготує відповідне письмове звернення до Оператора ГРП і відповідне повідомлення споживачу про відключення. А відтак вважають, що відповідач самостійно не має ні прав, ні обов'язків, ні обладнання ні штату, який би мав змогу здійснити фактичні фізичні маніпуляції щодо відключення від постачання природного газу позивача. Крім цього, зазначають, що відповідач не повинен був повідомляти позивача про час коли його буде фактично позбавлено можливості споживати природній газ, цей обов'язок лежить на операторові ГРМ. Також зазначають, що позивач прострочену заборгованість не погасив і графіку погашення заборгованості з відповідачем не уклав, а тому було припинено газопостачання до його помешкання.
Відповідно до ст. 368, ч.2 ст.369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, а також письмових пояснень відповідача в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.ч.1,2 ст.16, ст.714, ч. 1 ст.1166, ст. 2, ст.23, ст. 1167, параграф 3 глави 82 ЦК України, абз.3 п.18, п.21, п.22 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугах №2496 від 30.09.2015 року, п.7 розділ VI Кодексу газорозподільних систем, п.2 Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 21.03.1995 року», п.5 ч.1 ст.4 Закон України «Про захист прав споживачів» та задовольняючи позов частково, виходив з того, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2014 року №21401394. Згідно з копією відповіді Регіональної газової компанії «Львівгаз» від 26.11.2019 року, адресованої позивачу, 04.11.2019 року згідно доручення, отриманого оператором ГРМ (АТ «Львівгаз») від постачальника газу (ТзОВ «Львівгаз збут»), за адресою: м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 75 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) було припинено подачу газу до помешкання у зв'язку із заборгованістю. Суд зазначив, що відповідно до наданого відповідачем розрахунку заборгованості, за період з 01.2019 року по 11.2020 року у позивача наявна заборгованість. Згідно з копією квитанції №138 від 19.11.2019 року за відключення і відновлення газопостачання (особовий рахунок НОМЕР_1 ) на рахунок відповідача сплачено 456, 50 грн. Відповідач не подав суду доказів виконання обов'язку щодо надсилання постачальником споживачу письмового повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу, в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості оплатити прострочену заборгованість до зазначеного у повідомленні про припинення газопостачання часу та уникнути припинення газопостачання. Враховуючи наведене, суд вважав, що припинення газопостачання позивача відбулося з порушенням відповідачем вимог п.п. 21, 22 Правил, у зв'язку з чим позивачеві було завдано матеріальну шкоду у розмірі 456, 50 грн. за відновлення газопостачання, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, що забезпечить ефективний захист порушеного права споживача в розумінні ст. 2 ЦПК України. Суд зазначив, що оскільки законом не передбачено такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання неправомірними/незаконними дій суб'єкта цивільних правовідносин, задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав та інтересів. Отже, визнання неправомірними/незаконними дій відповідача щодо припинення газопостачання не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити. Також суд вказав, що аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів діюче цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Оскільки підставою відшкодування позивачеві моральної шкоди не є хоча б один із зазначених випадків, а договірні відносини сторін не передбачають відшкодування моральної шкоди, суд вважав, що у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити. Суд не брав до уваги посилання позивача як підставу задоволення позовних вимог на відсутність у нього заборгованості за надані послуги з газопостачання, оскільки таке спростовується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості. Отже позов суд задовольнив частково у межах, зазначених вище. Ураховуючи часткове задоволення позову, те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави необхідно стягнути 840, 80 грн. судового збору.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
10.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ТзОВ «Львівгаз збут», у якому просив:
- визнати припинення ТзОВ «Львівгаз збут» газопостачання споживачу природного газу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 незаконним та неправомірним;
- стягнути з ТзОВ «Львівгаз збут» на його користь кошти, сплачені ним за відновлення газопостачання в розмірі 456, 50 грн.;
- стягнути з ТзОВ «Львівгаз збут» на його користь моральну шкоду в розмірі 5000грн.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 04.11.2019 року згідно доручення, отриманого оператором ГРМ (АТ «Львівгаз») від постачальника газу (ТзОВ «Львівгаз збут») за адресою його проживання: АДРЕСА_1 (ос.рахунок № НОМЕР_1 ) було припинено подачу газу у зв'язку із заборгованістю. 20 листопада 2019 року працівниками Червоноградського відділення АТ «Львівгаз» було відновлено газопостачання, за яке він оплатив на рахунок відповідача кошти в сумі 456,50 грн. Вважає дії відповідача неправомірними, такі нанесли йому матеріальну та моральну шкоду. Жодних повідомлень про наявність заборгованості за надані послуги йому не надходило, він сплачував послуги з газопостачання на підставі квитанцій про оплату.
Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2014 року №21401394 (а.с. 10).
З відповіді Регіональної газової компанії «Львівгаз» №79008-ЛВ-12030-1119 від 26.11.2019 року, вбачається, що 04.11.2019 року згідно доручення, отриманого оператором ГРМ (АТ «Львівгаз») від постачальника газу (ТзОВ «Львівгаз збут»), за адресою: м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 75 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) було припинено подачу газу до помешкання у зв'язку із заборгованістю (а.с. 8).
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку заборгованості, за період з 01.2019 року по 11.2020 року у позивача наявна заборгованість (а.с. 63 зворот).
Згідно з копією квитанції №138 від 19.11.2019 року за відключення і відновлення газопостачання (особовий рахунок НОМЕР_1 ) на рахунок відповідача сплачено 456,50 грн. (а.с. 7)
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до абз. 3 п. 18 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугах №2496 від 30.09.2015 року, при розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку. Рахунок сплачується не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п.21 Правил якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право, з урахуванням положень пункту 19 цього розділу, здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.
Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам (договір не вимагається у передбачених цими Правилами випадках припинення газопостачання, ініційованих через інформаційну платформу Оператора ГТС). За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ (крім передбачених цими Правилами випадків припинення газопостачання, ініційованих через інформаційну платформу Оператора ГТС) постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача. У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.
Побутовий споживач, що має прострочену заборгованість перед постачальником за послуги з газопостачання, не має права протидіяти постачальнику та/або Оператору ГРМ у заходах із припинення газопостачання та на письмову вимогу постачальника має самостійно припинити власне газоспоживання.
Відповідно до п.22 Правил у разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів (а Оператору ГРМ - копій) газопостачання побутовому споживачу не припиняється.
Згідно з п.7 Розділ VІ Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема: несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.
Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не подав суду доказів виконання обов'язку щодо надсилання постачальником споживачу письмового повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу, в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача, внаслідок чого позивач, як споживач газу, був позбавлений можливості спрогнозувати свої подальші дії, а саме наприклад оплатити прострочену заборгованість до зазначеного у повідомленні про припинення газопостачання часу та уникнути припинення газопостачання, оспорити таку заборгованість у встановленому законом порядку, тощо.
Колегія суддів не бере до уваги доводи в апеляційній скарзі про те, що Відповідач не повинен був повідомляти Позивача про час коли його буде фактично позбавлено можливості споживати природний газ, оскільки такі спростовуються п.21 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугах №2496 від 30.09.2015 року.
Таким чином, Відповідач порушив порядок передбачений п.п.21, 22 Правилами постачання природного газу, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що припинення газопостачання позивачу відбулося з порушенням, у зв'язку з чим позивачеві було завдано матеріальну шкоду у розмірі 456,50 грн. за відновлення газопостачання.
За таких обставин, колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Решта доводів скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують.
Позивачем вказане рішення суд не оскаржене.
Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, на які правильно посилався суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» - залишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 05.11.2021 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: А.В. Ніткевич
Р.В. Савуляк