Справа № 463/183/19 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/1712/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:44
05 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства «Господар» на рішення Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Жовніра Г.Б. від 11 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Господар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2021 року позов - задоволено частково.
Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Господар» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 21548,00 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот сорок вісім гривень), а також відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. (однієї тисячі гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дане рішення оскаржило ЛКП «Господар».
В апеляційній скарзі просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЛКП «Господар» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та моральної шкоди. Стягнути на користь ЛКП «Господар» з відповідача понесені витрати.
Вважають, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказують, що експертиза не є належним доказом у справі, оскільки питання, що поставлені експерту не збігаються з висновками. Окрім цього, повідомляють, що позивач не надав квитанції про оплату висновку експерта. Також відповідно до Договору №4 до висновку №4363 від 10.10.2018 року «Зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонтно-будівельних робіт» вбачається, що в калькуляції до висновку експерта зазначені ціни + 20% (тобто +20,00 % ПДВ), отже, розмір збитків визначений з ПДВ, без врахування вимог абз.2 п.36.2 ст. 36 Закону, яким установлено, що сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Відповідно сума відшкодування повинна становити 17 691 грн., а не 21548 грн. Крім того, вказують, що позивачем не надано доказів заподіяння моральної шкоди, належним чином така моральна шкода не підтверджена.
Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.12 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, ч.3 ст. 386, ч.ч.1,2 ст. 1166, ч.1 ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 1,20,21 п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.2, п.2.1.5, п.5.3.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, постанову Верховного Суду від08.05.2018 у справі №638/9035/16-ц, рішення ЄСПЛ у справі «Науменко проти України», та задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.04.2015 р. та свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 11.04.1997р. Суд встановив, що позивач та його мати неодноразово звертався із письмовими заявами до відповідача та органів місцевого самоврядування з приводу ремонту каналізаційного стояка. Відповідно до листа голови районної адміністрації Лозинського І. від 17.08.2018р. скерованого позивачу, його було проінформовано, що при комісійному обстежені встановлено, що каналізаційний стояк в буд. АДРЕСА_2 потребує заміни. Даний об'єкт включено в титульний список поточного ремонту на 2018 р. Крім того, згідно листа заступника директора департаменту житлового господарства Пастущук М. від 15.03.2002р. повідомлено, що титульний список капремонту житлового фонду м. Львова на 2002 р. на сьогоднішній день сформований та погоджений з райадміністрацією і роботи з ремонту каналізаційного стояка в кв. АДРЕСА_1 не потребують значних фінансових затрат, та просять зобов'язати відділ житлового господарства району виконати загадані роботи за кошти поточного ремонту. Також листом від 05.01.2007 року Личаківська районна адміністрація повідомила матір позивача стосовно ремонту каналізаційної мережі в будинку АДРЕСА_2 , у зв'язку із великим обсягом роботи, ремонт каналізаційної мережі у вищезгаданому будинку буде виконано до 01.04.2007 року. Листом від 03.06.2006р. Виконавчого комітету ЛМР було повідомлено, що перевіркою з виходом на місце встановлено, що каналізаційний стояк діаметром 300мм. який проходить через квартиру АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 знаходиться в незадовільному стані. Згідно листів начальника управління житлового господарства та в.о. голови Личаківської районної адміністрації, виконання робіт по заміні каналізаційного стояка в будинку АДРЕСА_2 доручено ЖЕК (ЛКП)-505. Відповідно до ухвал Львівської міської ради, правонаступником ЛКП (ЖЕК) «№505» являється відповідач ЛКП «Господар». 09 березня 2018 року ЛКП «Господар» було складено акт яким підтверджено залиття квартири АДРЕСА_1 . Згідно висновку експерта від 10 жовтня 2018 року залиття приміщень житлової кімнати під літ. «2-3» та «4» квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок незадовільного стану каналізаційного стояка в приміщеннях під літ. «2-1» та під літ. ХІV. Вартість відновлювального ремонту становить 21548, 00 грн. Суд встановив, що причиною неодноразового затоплення квартири АДРЕСА_3 є аварійний стан каналізаційного стояка, що відноситься до внутрішньо будинкової мережі водовідведення, а відтак, відповідальність за технічний стан цієї труби лежить саме на ЛКП «Господар», який є балансоутримувачем багатоквартирного будинку. Отже, суд вважав, що на підставі вимог ст.1166 ЦК України спричинена позивачу матеріальна шкода підлягає стягненню саме з ЛКП «Господар» як особи відповідальної за стан внутрішньо будинкових мереж. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що завдання шкоди позивачу знаходиться в прямому причинному зв'язку з неправомірною бездіяльністю відповідача ЛКП «Господар», оскільки відповідальність за належний технічний стан інженерних мереж несе саме балансоутримувач, що потягло залиття квартири позивача. На переконання суду, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в зазначеному позивачем розмірі - 21548, 00 грн. Також суд зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»). Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та враховуючи характер, глибину моральних страждань, що носили характер переживань з приводу порушення права власності, тривалості негативних наслідків, внаслідок чого позивач вимушений звертатись за захистом порушеного права як до суду, так і до суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості пошкодженого майна, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000 грн., що на думку суду, є достатнім відшкодуванням понесених позивачем немайнових втрат. Також суд зазначив, що вимоги позивача про стягнення судових витрат на проведення експертизи в розмірі 6864,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суду не наданого жодного документального підтвердження понесення витрат у вказаному розмірі.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
11.01.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЛКП «Господар», у якому просив стягнути з відповідача в свою користь:
?21548,00 грн. шкоди, завданої внаслідок залиття квартири;
?10 000, 00 грн. моральної шкоди
?а також судові витрати у розмірі 6864, 00 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача щодо ремонту каналізаційного стояка. У зв'язку із залиттям квартири, позивачем було проведено експертизу відповідно до висновку експерта №4363 від 10.10.2018 залиття відбулось внаслідок незадовільного стану каналізаційного стояка будинку, а вартість відновлювальних робіт становить 21548, 00 грн. Зазначає, що ЛКП «Господар» здійснює обслуговування будинку та несе відповідальність за завдану шкоду. Крім того, вказує, що внаслідок неналежного утримання відповідачем внутрішньо будинкових мереж та пошкодження помешкання, йому завдано моральну шкоду. Він позбавлений можливості користуватися житлом та вимушений додатково витрачати кошти для усунення недоліків і виведення грибку, який утворився внаслідок невиконання покладених обов'язків відповідачем з 1999 року. Просить позов задоволити в повному об'ємі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Окремо згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Крім цього, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вина заподіювача шкоди.
Зважаючи на наведене при вирішенні спору про стягнення шкоди суду слід встановити: 1. наявність заподіяної позивачу (позивачам) шкоди; 2. протиправність діяння відповідача (відповідачів); 3. наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача (відповідачів); а також 4. вину заподіювача (заподіювачів) шкоди.
При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( в редакції на час виникнення правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 13 вказаного Закону встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносять до житлово-комунальних послуг і включають прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо, послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Закон регламентує права та обов'язки як споживача, так і виконавця цих послуг (статті 20, 21 Закону).
У пункті 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій зазначено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання.
Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Пунктом 2.1.5 Правил передбачено, що до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.
Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.
Згідно з пунктом 5.3.4 Правил під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - позивачу ОСОБА_1 на праві власності належала до 23 травня 2019 квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.04.2015 р. та свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 11.04.1997р. (а.с.34-36).
Із заяв позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_2 від 22.05.2006р., 30.11.2005р. 05.06.2006р., 01.02.17р., 07.02.17р., 23.03.18р., 15.08.18р., 11.07.18р. вбачається, що такі неодноразово зверталися із письмовими заявами до відповідача та органів місцевого самоврядування з приводу ремонту каналізаційного стояка (а.с.14-18, 20, 27, 29).
Як вбачається з листа заступника директора департаменту житлового господарства Пастущук М. від 15.03.2002р. № 14/75, титульний список капремонту житлового фонду м. Львова на 2002 р. на сьогоднішній день сформований та погоджений з райадміністрацією і роботи з ремонту каналізаційного стояка в кв. АДРЕСА_1 не потребують значних фінансових затрат, та просять зобов'язати відділ житлового господарства району виконати загадані роботи за кошти поточного ремонту (а.с.22).
З листів начальника управління житлового господарства та в.о. голови Личаківської районної адміністрації вбачається, що виконання робіт по заміні каналізаційного стояка в будинку АДРЕСА_2 доручено ЖЕК (ЛКП)-505. (а.с. 26, 33)
Листом від 03.06.2006р. Виконавчого комітету ЛМР було повідомлено, що перевіркою з виходом на місце встановлено, що каналізаційний стояк діаметром 300мм. який проходить через квартиру АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 знаходиться в незадовільному стані (а.с.21)
Також листом від 05.01.2007 року №11/9-2849 Личаківська районна адміністрація повідомила матір позивача стосовно ремонту каналізаційної мережі в будинку АДРЕСА_2 , у зв'язку із великим обсягом роботи, ремонт каналізаційної мережі у вищезгаданому будинку буде виконано до 01.04.2007 року (а.с.24).
З листа голови районної адміністрації Лозинського І. від 17.08.2018р. №33-2862 вбачається, що при комісійному обстежені встановлено, що каналізаційний стояк в буд. АДРЕСА_2 потребує заміни. Даний об'єкт включено в титульний список поточного ремонту на 2018 р. та ремонтні роботи буде виконано до 25.12.2018р. (а.с.13).
З наявних в матеріалах справи ухвал Львівської міської ради вбачається, що правонаступником ЛКП (ЖЕК) «№505» являється відповідач ЛКП «Господар» (а.с. 93-96).
З матеріалів справи, також, вбачається, що 9 березня 2018 року також ЛКП «Господар» було складено акт яким підтверджено залиття квартири АДРЕСА_1 , а саме встановлено, що нас стелі та стіні в житловій кімнаті пляма від залиття площею 1,5 кв.м. Дане залиття сталося з приміщення вбиральні розташованої поверхом вище по вищевказаній адресі, якою користується квартира АДРЕСА_5 , власником якої ж ОСОБА_3 (а.с.19).
З вказаного акту вбачається, що причиною залиття являється забита каналізаційна мережа в даній вбиральні мешканцями квартири АДРЕСА_5 .
Однак, згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №4366 від 10 жовтня 2018 року, залиття приміщень житлової кімнати під літ. «2-3» та «4» квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок незадовільного стану каналізаційного стояка в приміщеннях під літ. «2-1» та під літ. ХІV. Вартість відновлювального ремонту (ремонтних робіт), які необхідно провести для приведення стану квартири в попередній стан після залиття приміщень житлової кімнати літ. «2-3» та житлової кімнати під літ. «2-4» квартири АДРЕСА_1 станом на час проведення експертизи, становить 21548, 00 грн (а.с.4-12).
Так, судом правильно взято до уваги саме цей спеціальний доказ (висновок експертизи), при взаємовсуперечливості таких доказів, виготовлений незалежним спеціалістом у відповідній галузі знань на противагу доказові, створеному самим відповідачем. Також, висновки експерта цілком підтверджуються та доповнюються згаданими листами зверненнями та відповідями на такі відповідних органів та служб з приводу несправності каналізаційного стояка.
Також, суд першої інстанції правильно констатував те, що відповідач суду не надав своїх розрахунків вартості пошкодженого майна, а також висновків експертів, які б спростували докази надані позивачем.
Враховуючи вказане, судом першої інстанції вірно встановлено, що причиною залиття приміщень квартири АДРЕСА_3 є аварійний стан каналізаційного стояка, що відноситься до внутрішньо будинкової мережі водовідведення, а відтак, відповідальність за технічний стан цієї труби лежить саме на ЛКП «Господар», який є балансоутримувачем багатоквартирного будинку, відтак на підставі вимог ст.1166 ЦК України спричинена позивачу матеріальна шкода підлягає стягненню саме з ЛКП «Господар» як особи відповідальної за стан внутрішньо будинкових мереж.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що завдання шкоди позивачу знаходиться в прямому причинному зв'язку з неправомірною бездіяльністю відповідача ЛКП «Господар», оскільки відповідальність за належний технічний стан інженерних мереж несе саме балансоутримувач, що потягло залиття квартири позивача та спричинення йому шкоди.
Також, судом правильно було визначено розмір моральної шкоди, яка теж була спричинена позивачу як власнику квартири на час залиття та полягала у негативних емоціях пов'язаних із пошкодженням його майна, необхідністю докладати додаткових зусиль для відновлення його стану, неможливість належного його використання, тощо та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер, глибину моральних страждань та тривалість негативних наслідків.
Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, на які правильно посилався суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Господар» - залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2021 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра