Справа № 144/247/21
Провадження № 2/144/501/21
"26" жовтня 2021 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бондарук О.П.,
з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,
представника позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» - адвоката
Мишковської Т.М.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Халагєри О.А.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Клінчикова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Теплицького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області Лужанська Тетяна Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження, -
11 лютого 2021 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулось до Теплицького районного суду Вінницької області із позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Теплицького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області Лужанська Тетяна Володимирівна, про:
- визнання недійсним та скасування акту про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, виданий 23.12.2012 року Відділом державної виконавчої служби Теплицького РУЮ, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18.06.2013 року, серія та номер ВТЕ 889850, реєстровий № 227, видане Лужанською Т.В., державним нотаріусом Теплицької ДНК, на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину «Канцтовари» №11, розташоване по АДРЕСА_1 , РНОНМ 89022205237;
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_2 , індексний номер рішення 3375742 від 21.06.2013 року, скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності/довірчої власності: 1397732, припинивши право власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_2 ;
- скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер запису про обтяження 1389528) запису про припинення обтяження, індексний номер рішення про припинення обтяження: 3355029 від 21.06.2013 року щодо нежитлового приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_2 , внесеного на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, виданий 23.12.2012 року, виданого Відділом державної виконавчої служби Теплицького РУЮ, протоколу № 07/090/12/А-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 07 вересня 2012 року, виданого ПП «СП'Юстиція»;
- поновлення в Державному реєстрі іпотек запису про іпотеку, яка виникла на підставі Договору іпотеки, серія та номер ВКК 032725-032728, Реєстровий номер 1144, виданого 12.06.2008 року приватним нотаріусом Марчуком В.М., та поновлення в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження номер 1389528, підстава обтяження - Договір іпотеки серія та номер ВКК 032725-032728, Реєстровий номер 1144, виданого 12.06.2008 року приватним нотаріусом Марчуком В.М.;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого державною нотаріальною конторою Теплицького районного нотаріального округу Вінницької області, серія та номер ВТЕ 889864, ВТЕ 889865 та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_2 , індексний номер рішення 3397060 від 22.06.2013 року, скасування запису про проведену державну реєстрацію запису права власності/довірчої власності: 1407899, припинивши право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою в справі визначено суддю Бондарук О.П.
Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 02.03.2021 року позовну заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» прийнято до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.
Разом із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, яку ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 12.02.2021 року було задоволено, накладено арешт на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_2 , а також заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_4 .
На обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) №133/МК/2008/ЦВ-980 від 12.06.2008 року укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення, у тому числі за Договором іпотеки від 12.06.2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра».
30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений Договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) №133/МК/2008/ЦВ- 980 від 12.06.2008 року укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення, у тому числі за Договором іпотеки від 12.06.2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра».
Відповідно до умов Договору іпотеки від 12.06.2008 року предметом іпотеки є нежитлове приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_1 .
Так, з інформаційної довідки стало відомо, що запис про іпотеку припинено та припинено запис про обтяження на підставі акту про проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна від 23.12.2012 року, виданий відділом державної виконавчої служби протокол № 07/090/12/А-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 07 вересня 2012 року.
21.06.2013 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: ВТЕ 889850, виданий 18.06.2013 року право власності на нежитлове приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_2 . Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок: індексний номер: 3375742 від 21.06.2013 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 1397732.
В подальшому, вже 22.06.2013 року на підставі договору купівлі-продажу право власності на нежитлове приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташоване по АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_1 , посвідченого державною нотаріальною конторою Теплицького районного нотаріального округу Вінницької області, серія та номер ВТЕ 889864, ВТЕ 889865. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок: індексний номер: 3397060 від 22.06.2013 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 1407899.
29 серпня 2014 року рішенням Апеляційного суду Вінницької області було визнано результати прилюдних торгів від 07 вересня 2012 року з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить Відповідачу 3, недійсними та скасовано протокол № 07/090/12/А-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 07 вересня 2012 року.
Отже, не зважаючи на той факт, що прилюдні торги оскаржувались з грудня 2012 року, вищезазначене нерухоме майно було звільнено з іпотеки, а право власності перереєстровано на іншу особу без згоди іпотекодержателя.
Позивач вказує, що кредитна заборгованість ОСОБА_3 так і залишилась неповернутою, що свідчить про чинний характер іпотеки нежитлового приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_4 .
Відтак, Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «Брайт Інвестмент», в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що 07.09.2012 року його офіційно було визнано переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - об'єкту іпотеки, а саме нежитлового приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_4 . Набувши права власності на таке майно, він розпорядився ним на власний розсуд та здійснив його продаж ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2013 року. Звертає увагу на той факт, що за результатами участі в прилюдних торгах ним сплачено грошові кошти в розмірі 99 897, 50 грн., які зараховано на рахунок ВАТ «КБ «Надра» і йому повернуті не були, а відтак вважає, що права іпотекодержателя не порушені.
Крім того відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності стосовно позовних вимог ТОВ «Брайт Інвестмент», посилаючись на те, що обставини відчуження спірного майна, зокрема визнання переможцем ОСОБА_2 стали відомі іпотекодержателю ВАТ КБ «Надра» ще в ході судового розгляду справи №144/783/13, так як позовні вимоги про визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 07.09.2012 року було пред'явлено також і до нього, як до нового власника приміщень. В той же час, з 29.08.2014 року, тобто з дати постановлення рішення Апеляційним судом Вінницької області і до звернення з даним позовом до суду минуло 6 років і 6 місяців, протягом яких ВАТ «КБ «Надра» жодних позовних вимог про скасування записів про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 не пред'являло, жодних заходів стосовно об'єкта іпотеки не вчиняло, жодним чином цим об'єктом не цікавилося, тобто не проявляло інтересу, спрямованого на реалізацію своїх прав. Той факт, що позивач набув право вимоги за кредитним договором лише в вересні 2020 року, на думку відповідача ОСОБА_2 , не є об'єктивною підставою для поновлення строку позовної давності, адже до Нового кредитора переходить право вимоги у тому обсязі, у якому воно існувало у первісного кредитора, тобто якщо пропущено строк позовної давності у первісного кредитора, то цей строк є пропущеним і для нового кредитора.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Халагєрою О.А. у відзиві на позовну заяву зазначено, що її довіритель набув право власності на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_1 , правомірно, тому вважається добросовісним набувачем майна у відповідності до вимог ст. 388 ЦК України. При вчиненні правочину купівлі-продажу даного об'єкту від 22.06.2013 року він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, оскільки на момент вчинення правочину право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за відчужувачем ОСОБА_2 та у такому був відсутній запис про обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме про те, що воно є іпотекою. Позивачем не надано доказів, які б вказували на необхідність припинення власності на квартиру за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який є її власником , неправомірність його володіння власністю необгрунтована, а також дана вимога не грунтується на вимогах закону. Стверджує, що договір іпотеки від 20.06.2008 року припинено внаслідок припинення зобов'язання за кредитним договором та реалізацією предмету іпотеки відповідно до діючого на час виникнення правовідносин законодавства. А тому до позивача не перейшло право вимоги за відповідним договором іпотеки, внаслідок чого не підлягають задоволенню інші похідні позовні вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора та скасування самого запису про державну реєстрацію, поновлення в Державному реєстрі іпотек запису про іпотеку та поновлення запису про обтяження.
Посилаючись на правові позиції Верховного Суду України та практику ЄСПЛ, адвокат Халагєра О.А. звертає увагу на те, що позивачем пропущено строк позовної давності у даних правовідносинах щодо витребування майна від добросовісного набувача в порядку ст. 388 ЦК України. Стверджує, що первинному кредитору ПАТ «КБ «Надра» з 2014 року було достовірно відомо про порушення його прав, про вибуття майна від первісного власника ОСОБА_3 , коли Апеляційним судом Вінницької області було прийнято рішення у цивільній справі №144/783/13-ц. Однак, не зважаючи на це не вчинив будь-яких дій щодо захисту свого права - не поновив іпотеку та відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не скасував рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, а також не скасував запис про право власності за індексним номером 5234958 ОСОБА_2 , хоча міг це зробити на підставі вище вказаного судового рішення. Таким чином, на думку представника відповідача, строк позовної давності сплив ще 29.08.2017 року, а тому ПАТ «КБ «Надра» не міг переуступити дане право вимоги за договором іпотеки, оскільки втратив таке право.
Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву та письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, які повністю узгоджуються з позицією його представника - адвоката Халагєри О.А. та дублюються з її вище описаним відзивом.
Представником позивача - адвокатом Мишковською Т.М. подано відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Халагєри О.А. та на письмові пояснення відповідача ОСОБА_1 , в якому зазначено, що доводи відзиву та письмових пояснень не спростовують позовних вимог. Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 придбав спірне майно 22.06.2013 року в період розгляду цивільної справи 144/783/13-ц. При цьому рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 29.08.2014 року визнано недійсними результати прилюдних торгів від 07 вересня 2012 року з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , скасовано протокол №07/090/12/А-1 проведення прилюдних торгів, в зв'язку з чим всі права, набуті переможцем торгів ОСОБА_2 не повинні здійснюватися, а створені обов'язки та наслідки не підлягають виконанню.
Стосовно відступлення прав вимоги і доводів відповідача про те, що основне зобов'язання припинено на підставі ст. 559 ЦК України, а відтак відступалась недійсна вимога, представник позивача звертає увагу на те, що на відносини майнової поруки норми ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою і регулюється нормами параграфа 6 (ст. 572-593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.
Щодо доводів відповідача про припинення основного зобов'язання та іпотеки у зв'язку із закінченням строку їх дії, представник позивача просить врахувати те, що умовами договору іпотеки встановлена дія цього правочину - до повного розрахунку боржника/іпотекодавця з іпотекодержателем за основним зобов'язанням. Основне зобов'язання за кредитним договором, право вимоги за яким відступлено Позивачеві, станом на дату подання позову не виконане, станом на момент відступлення вимога була дійсною та підлягає виконанню позичальником.
Що ж стосується позовної давності, то представник позивача із посиланням на відповідні норми законів стверджує, що про порушення свого права Позивач міг дізнатися лише з вересня 2020 року, після того як набув право вимоги з договору про відступлення такого від 30.09.2020 року. А тому просить визнати поважними причини пропущення позовної давності та поновити строк на звернення до суду за захистом порушених прав у даній справі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення на відповідь на відзив, у яких ним зазначено, що позивач помилково позиціонує себе, як особа, чиє право порушено, оскільки не довів порушення свого права, зокрема не довів поза розумним сумнівом факт придбання права вимоги за кредитним договором, на який він посилається. Позивач не довів належними доказами обставини забезпечення іпотекою саме придбаного ним права вимоги, як і не довів факт виконання договору відступлення права вимоги в частині оплати, що є обов'язковою умовою набуття права вимоги.
Просить застосувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог, оскільки це є справедливою та обгрунтованою мірою захисту від того, що зі спливом часу змінюються обставини та втрачаються докази (як то знищуються виконавчі провадження, по яким проводилось стягнення за кредитом, ліквідуються юридичні особи - учасники спірних правовідносин, тощо).
Відповідач ОСОБА_2 заявив про те, що повністю підтримує доводи, наведені ним та представником співвідповідача - адвокатом Халагєрою О.А., враховуючи, що позов виник в першу чергу через те, що позивач не виявив обачність та обережність під час придбання недійсного (простроченого) зобов'язання, та враховуючи, що вказану обставину позивач мав можливість з'ясувати до придбання права вимоги, попередньо ознайомившись з документами кредитної справи, а тому несе ризик придбання ним недійсної вимоги. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Халагєра О.А. у своїх запереченнях на відповідь на відзив представника позивача вказала, що посилання на ст. 388 ЦК України є правовою підставою для заперечення проти позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно за відплатним договором та вважає себе добросовісним набувачем даного майна. Крім того, основне зобов'язання за кредитним договором №133/МК/2008/ЦВ980 від 12 червня 2008 року було виконано, а отже припинено на підставі рішення суду у справі №2-419/2010 від 10.12.2010 року, яким стягнуто на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 592 626 грн. 44 коп. та судові витрати в розмірі 1820 грн. Вказане рішення засвідчило зміну строку кредитування, оскільки у випадку звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. У процесі виконання даного рішення було реалізовано майно, яке забезпечувало виконання зобов'язання - на підставі іпотеки - на прилюдних торгах. Кошти від реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_3 були зараховані на депозитний рахунок ВДВС, яких стягувач ВАТ «КБ «Надра» після визнання торгів недійсними не повернув. Крім того, ВАТ «КБ «Надра» з моменту набрання рішенням суду у справі 144/783/13-ц від 29.08.2014 року законної сили не вчиняв жодних дій, спрямованих на поновлення іпотеки.
Представник відповідача наполягала на тому, що строк позовної давності для звернення до суду із позовом сплив 29.08.2017 року, а Позивач звернувся до суду 18.02.2021 року. Клопотання про поновлення такого строку Позивачем не подавалось, не обгрунтовувалась поважність причин пропуску даного строку, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 13.00 год. 26 жовтня 2021 року.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник ТОВ «Брайт Інвестмент» адвокат Мишковська Т.М. підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Халагєра О.А. та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Клінчиков С.О. заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у їх відзивах, відзивах їх довірителів та запереченнях на відповідь на відзив.
Інші Відповідачі та Треті особи не забезпечили свого представництва під час розгляду справи по суті, і за згоди тих учасників справи, які з'явились, суд визнав за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних документів.
Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 133/МК/2008/ЦВ-980, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 400 000 грн. (т. 1, а.с. 34-37).
З метою забезпечення кредиту 12 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Теплицького районного нотаріального округу Вінницької області Марчуком В.М. за реєстровим номером 1144, відповідно до якого було передано в іпотеку нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , загальною площею 47,30 кв.м, розташоване по АДРЕСА_1 , про що було внесено відповідні відомості до реєстру речових прав нерухомого майна про іпотеку та обтяження щодо вказаного нежитлового приміщення під №1145 (т. 1, а.с. 30-33).
18 травня 2011 року Теплицьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист № 2-419 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором у сумі 592 626, 44 грн. та судових витрат по справі.
На підставі виконавчого листа державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області 22 лютого 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
12 березня 2012 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна - нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_1 .
11 квітня 2012 року складено звіт про оцінку вартості арештованого майна.
Згідно протоколу №18 від 12 червня 2012 року «Про результати проведення конкурсу між спеціалізованими організаціями стосовно передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна» переможцем, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна визнано приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція».
13 червня 2012 року між відділом державної виконавчої служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області та приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» укладено договір № 07/090/12/А про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
07 вересня 2012 року відбулись прилюдні торги з реалізації арештованого майна, та згідно протоколу №07/090/12/А-1 від 07 вересня 2012 року переможцем таких визнано ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 77).
Вказані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 29 серпня 2014 року в цивільній справі № 144/783/13-ц (провадження №22-ц/772/2531/2014, яке набрало законної сили, а тому відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
18.06.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Теплицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майно з прилюдних торгів, яке складається з 1/1 (однієї) частки нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 69).
18.06.2013 року ОСОБА_6 , державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження, на підставі акту про проведені прилюдні торги арештованого майна, затвердженого начальником Теплицького відділу державної виконавчої служби Задорожним Є.П. 23 грудня 2012 року, видано ОСОБА_2 свідоцтво про те, що йому на праві власності належить майно, яке складається з 1/1 (однієї) частки нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого в будинку АДРЕСА_3 , загальна площа 47,3 кв. м, вартість якого становить 99897,50 грн., яке придбане ОСОБА_2 за 100400,00 грн., що раніше належало ОСОБА_3 . Зареєстровано в реєстрі за №227 (т. 2, а.с. 81).
21.06.2013 року ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер ВТЕ 889850, виданого 18.06.2013 року Теплицькою ДНК, згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 3375742 від 21.06.2013 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис номер 1397732 про право власності ОСОБА_2 на 1 частку нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 , загальна площа 47,3 кв.м. (т. 2, а.с. 36).
22.06.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер ВТЕ №889864, згідно умов якого Продавець ОСОБА_2 передав у власність за 100401,00 грн. (продав), а Покупець ОСОБА_1 набув у власність 1/1 частку нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під номером АДРЕСА_4 , загальною площею 47,3 кв.м. (т. 2 а.с. 24).
Як встановлено судом під час дослідження належним чином засвідчених копій нотаріальних справ, наданих на запит суду державним нотаріусом Теплицької нотаріальної контори Лужанською Т.В., останньою при посвідченні вище вказаного договору було вчинено усі необхідні нотаріальні дії, встановлено особи сторін, їх дієздатність, перевірено належність ОСОБА_2 відчужуваного приміщення, отримано письмову згоду дружини ОСОБА_2 на продаж ним нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під номером АДРЕСА_4 , а також перевірено та встановлено відсутність запису про обтяження на дане майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно пункту 5 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер ВТЕ №889864, за свідченням Продавця ( ОСОБА_2 ) відчужуване нежитлове приміщення нікому іншому не продане, не подароване, в спорі і під забороною не перебуває, в найм (оренду) нікому ні частково, ні повністю не передавалося, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесено, не є предметом спадкового договору, завдатків за це приміщення від інших осіб не отримано, як юридична адреса не використовується, на це приміщення (або його частину) відсутнє право довічного користування. …Продавець стверджує, що документи, які підтверджують його право власності на це приміщення є достовірні та правдиві.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження номер 5204328 від 21.06.2013 року, наданого за заявою Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області, обтяження номер 1389528 від 12.06.2008 року на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 47,30 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_3 , припинено 21.06.2013 року о 10:36:16 на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 23.12.2012 року (т. 2, а.с. 75-76).
Отже, з вище викладеного, встановлено, що на момент купівлі ОСОБА_1 нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 47,30 кв.м, розташованого по АДРЕСА_3 , у Державному реєстрі іпотек та у Державному реєстрі заборон відчуження даного об'єку нерухомості відомості були відсутні.
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Вінницька філія, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , відділ державної виконавчої служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та скасування протоколу прилюдних торгів, в задоволенні такого позову відмовлено.
Вказане рішення скасовано Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 29 серпня 2014 року, позов ПАТ КБ «Надра» задоволено, визнано недійсними результати прилюдних торгів від 07 вересня 2021 року з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 . Скасовано протокол № 07/090/12/А-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 07 вересня 2012 року. Стягнуто з ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» на користь ПАТ КБ «Надра» 564,80 грн. судового збору (т. 1, а.с. 41-46).
Отже, на момент укладення спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 47,30 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_3 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , рішення місцевого суду щодо законності чи незаконності прилюдних торгів прийнято не було, а в подальшому, після визнання у 2014 році результатів прилюдних торгів недійсними запис про іпотеку на нежитлове приміщення поновлено не було.
Позивач не надав суду жодних доказів та не навів переконливих обгрунтувань, з яких причин до Державного реєстру іпотек не було внесено запис про поновлення іпотеки відносно спірного майна.
Окрім того, за клопотанням сторони відповідача до матеріалів справи було долучено письмовий доказ - відповідь Теплицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального УМЮ (м. Хмельницький) №18.15/3715-21 від 15.04.2021 року (т. 1 а.с. 235-237).
Згідно даних вказаного документу, на виконанні перебувало виконавче провадження номер 16747987, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-451, 18.11.2009 року, виданого Теплицьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» 1113473,01 грн. боргу, солідарно. Сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 1113473.01 грн. В даному виконавчому провадженні на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, державним виконавцем Базалуком О.В. накладено арешт на майно боржника - житлову квартиру АДРЕСА_4 . Виконавче провадження завершено.
На підставі виконавчого листа № 2-419, виданого 18 травня 2011 року Теплицьким районним судом Вінницької області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором у сумі 592 626, 44 грн. та судових витрат по справі, державним виконавцем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження номер 31006236 з накладенням арешту на майно боржника. Виконавче провадження завершено.
При проведенні виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні на депозитний рахунок Теплицького ВДВС надійшло: 17.09.2012 року - 17000,00 грн. (плата за лот №1 згідно протоколу проведення прилюдних торгів №07/090/12/А-1 від 07.09.2012 року); 17.09.2012 року - 57842 грн. (плата за лот №1 згідно протоколу проведення прилюдних торгів №07 090/12/А-1 від 07.09.2012 року).
Перераховано: 68206,61 грн. на рахунок ВАТ КБ «Надра» (пл.дор. № 1551 від 23.11.2012 року; № 1152 від 26.11.2012 року); 4932,17 грн. - виконавчий збір (пл.дор. № 1375 від 21.09.2012 року); 1703,22 грн. - витрати виконавчого провадження (пл.дор. № 1313 від 21.09.2012 року).
Надійшло: 18.09.2012 року - 11000,00 грн. ( плата за лот №1 згідно протоколу проведення прилюдних торгів №07/090/12/А-1 від 07.09.2012 року).
Перераховано 8098,44 грн. на рахунок ВАТ КБ «Надра» (пл.дор. № 1551 від 23.11.2012 року); 2698,34 грн. - виконавчий збір (пл. дор. № 1377 від 21.09.2012 року); 203,22 грн. - витрати виконавчого провадження (пл. дор. № 1313 від 21.09.2012 року).
Стягувачем ПАТ КБ «НАДРА» кошти з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_3 на депозитний рахунок ВДВС не повертались.
Документальне підтвердження вказаних виконавчих дій Теплицьким районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький) надати можливості не представилось, в зв'язку з тим, що відповідно до Наказу 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 р. за № 699/30567 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Отже, на рахунок ВАТ КБ «Надра» було зараховано грошові кошти в сумі 85 842 грн. у рахунок часткового погашення основного зобов'язання ОСОБА_3 , за рахунок проданого на прилюдних торгах арештованого майна.
Позивачем не надано доказів того, що ВАТ КБ «Надра» після визнання таких торгів недійсними повернув отримані кошти.
05.08.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 133/МК/2008/ЦВ-980 від 12.06.2008 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (т. 1, а.с. 17-21).
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» згідно договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (т. 1, а.с. 24-27).
Однак позивачем додано до вище вказаного договору реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та Боржників/ Поручителів/ Заставодавців/ Дебіторів за такими договорами, з якого суд не може зробити однозначного чіткого висновку про те, що ТОВ «БрайтІнвестмент» отримало право вимоги саме за кредитним договором №133/МК/2008/ЦВ-908 від 12.06.2008 року, оскільки в даному додатку датою отримання кредиту вказано 06.12.2008 рік, а датою погашення кредиту 06.12.2013 рік, тоді як за кредитним договором №133/МК/2008/ЦВ-908 від 12.06.2008 року датою погашення кредиту є 12.06.2013 року (т. 1 а.с. 28).
Представник позивача не спростувала таку невідповідність, не зазначила в судовому засіданні, чи такі неузгодженості є опечаткою, чи помилкою, а тому суд не може вважати такий додаток належним та допустимим доказом.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 ч. 1).
У ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 12 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно приписів ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави прийти до висновку, що на момент переходу права власності на нежитлове приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 47,30 кв.м, розташованого по АДРЕСА_3 від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 вказане нежитлове приміщення не було предметом іпотеки, оскільки результати прилюдних торгів від 07 вересня 2012 року станом на 22 червня 2013 року недійсними визнані не були, запис про іпотеку на вказане нежитлове приміщення у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень поновлено не було.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Суду не надано достатніх, належних та допустимих доказів того, що в рахунок іпотечного майна (нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 47,30 кв.м, розташованого по АДРЕСА_3 ) не було погашено кредиторську заборгованість, зважаючи на суми коштів, що були перераховані на депозитний рахунок ВАТ КБ «Надра».
У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стороною позивача не доведено, що при укладенні договору купівлі-продажу ВТЕ №889864 сторонами, а саме Продавцем ОСОБА_2 та Покупцем ОСОБА_1 недодержано вказаних у вище зазначеній нормі вимог.
У постанові від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 суд дійшов до висновку про те, що внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, але такий факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса. Існування спірного запису в реєстрі про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Відтак, за змістом з'ясованих судом обставин справи іпотека виникла щодо спірного майна, була зареєстрована належним чином, була припинена за визначених законодавством підстав на час укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу щодо спірного майна. Документального підтвердження підстав про незаконність припинення іпотеки у матеріалах справи немає.
Крім того, слід зазначити, що виникнення прав іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (Постанова КГС ВС від 27.08.2019 у справі № 911/2392/17).
Як вбачається з договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (т. 1, а.с. 24-27), даний договір не є нотаріально посвідченим, що дає підстави вважати про недодержання сторонами даного договору вимог щодо форми його укладення.
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Отже, іпотека є різновидом застави.
За частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, реалізації предмета застави.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 898-IV (у редакції станом на час виникнення спірних відносин) іпотека припиняється у разі, зокрема, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.
Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).
Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).
Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).
У своїй Постанові від 15.06.2021 року №922/2416/17 Велика Палата Верховного Суду України відступила від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц.
Зокрема у вказаній Постанові ВП ВС дійшла до наступного висновку, що за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню. При вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.
Отже, виходячи з системного аналізу норм законодавства, проаналізувавши практику Верховного суду України та ЄСПЛ, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про недобросовісність дій ОСОБА_2 , як набувача спірного майна (нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 47,30 кв.м, розташованого по АДРЕСА_3 ) на прилюдних торгах 07 вересня 2012 року, дій ОСОБА_1 , як набувача цього ж майна під час укладення договору купівлі-продажу 22 червня 2013 року, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.
Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах права відповідача ОСОБА_1 , як власника нежитлового приміщення ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 47,30 кв.м, розташованого по АДРЕСА_3 , захищені і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об'єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у ряді рішень зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.
У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб'єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Стосовно заявленої відповідачами та їх представниками вимоги про застосування строків позовної давності до позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне. Оскільки позивачем не доведено порушення його права, суд не вбачає підстав для вирішення питання про застосування строків позовної давності.
Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення даного позову, відповідно відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення судового збору з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 78, 81, 95, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Теплицького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області Лужанська Тетяна Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження, відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Теплицького районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року, а саме: арешт нежитлового приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення - ветеринарної аптеки та магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_2 , розташованого по АДРЕСА_1 , РНОНМ 89022205237.
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402 м. Дніпро, 49019, ЄДРПОУ 43115064.
Представник позивача - адвокат Мишковська Тетяна Миколаївна, вул. М. Оводова, 24/1 м. Вінниця, 21050, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000264 від 16.05.2018 року.
Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник відповідача - адвокат Халагєра Олена Анатоліївна, вул. Січових Стрільців, 21, офіс 501 м. Київ, 04053, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 655 від 30.11.2018 року.
Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник відповідача - адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, вул. Д. Галицького, 27а, оф. 203 м. Вінниця, 21036, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №364 від 19.12.2003 року.
Відповідач ОСОБА_3 , остання відома адреса проживання - АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач Теплицький відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький), вул. Незалежності, 41 смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, 23800, код ЄДРПОУ 34886808.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області Лужанська Тетяна Володимирівна, вул. Незалежності, 7 смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, 23800.
Повний текст рішення виготовлено 05.11.2021 року.
Суддя