Справа № 143/952/21
Іменем України
29.10.2021 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Встановив:
До Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 449847 від 27.08.2021 року та додані матеріали, в яких зазначено, що 27.08.2021 року о 22 год. 05 хв. в с. Новофастів, Вінницького району, Вінницької області по вул. Підлісна, водійОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Водій від проходження освідування відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки та Погребищенській ЦРЛ на нагрудну бодікамеру. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зач. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, і пояснив, що 27.08.2021 року о 22 год. 05 хв. в с. Новофастів, Вінницького району, Вінницької області по вул. Підлісна, керуючи власним автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , він з'їхав з траси. Згодом на місце аварії приїхала поліція. На вимогу працівників поліції пройти огляд він відмовився, оскільки не керував транспортним засобом, коли приїхала поліція, вони його не зупиняти. В медичний заклад працівники поліції йому не пропонували проїхати. Протокол при ньому не складався. Чи здійснювалась працівниками поліції відеофіксація не знає. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо нього закрити.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гончарук Р.О. просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки до протоколу не додано відеозапис, а також не надано інших доказів його винуватості.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника та дослідивши матеріали справи, суддя встановив наступне.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
З огляду на наведене суддя звертає увагу на гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка за своєю структурою встановлює загальні принципи та постулати щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення.
Вирішуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на розгляд даної справи, суд виходить з прецедентної практики ЄСПЛ, яка зводиться до того, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, однак по суті їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, має бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду та застосуванням в рамках такого провадження основоположних засад (принципів) кримінального судочинства.
Однією із базисних засад кримінального судочинства є забезпечення доведеності вини особи поза розумним сумнівом на підставі встановлених відповідним державним органом фактичних обставин та наданих ним доказів на їх підтвердження.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим звинуваченням.
Відтак, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Надаючи оцінку достатності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя виходить із наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зі змісту даної норми закону вбачається, що обов'язковими елементами об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування особою транспортним засобом та відмова такої особи від проходження огляду на стан сп'яніння, порядок якого встановлений чинним законодавством.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України України від 09.11.2015 року №1452/735 (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 6 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених для застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
В п. 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Наведені положення Інструкції дають підстави для висновку, що вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп'яніння можна вважати законною за сукупності таких умов: здійснення особою керування транспортним засобом, тобто забезпечення шляхом впливу на органи і системи управління транспортним засобом його руху; зупинки транспортного засобу з підстав та в порядку встановлених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію»; наявність у водія ознак сп'яніння, визначених пунктами 3, 4 Розділу І Інструкції.
Відтак, підстави зупинки транспортного засобу, як законні передумови для проходження водієм огляду на стан сп'яніння, мають бути належним чином задокументовані особою, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи міститься копія постанови від 27.08.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КуПАП. В означеній постанові обумовлено, що в останнього не було при собі посвідчення водія.
Однак, згадана постанова сама по собі не є належним та допустимим доказом підтвердження наявності законних підстав для зупинки працівником поліції транспортного засобу з огляду на таке.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Пунктом "б" п 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно із п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Отже, вимозі поліцейського до водія транспортного засобу щодо пред'явлення останнім для перевірки посвідчення водія, так само як і вимозі стосовно проходження огляду на стан сп'яніння, вочевидь має передувати наявність законних підстав для зупинки транспортного засобу.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.
З огляду на викладене постанова про притягнення водія до адміністративної відповідальності за будь-яке із правопорушень, передбачених ст.126 КУпАП, не може слугувати належним, допустимим та достатнім доказом підтвердження наявності законних підстав для зупинки працівником поліції транспортного засобу, виключний перелік яких наведений у ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію».
Разом із цим, за правилами ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Конструктивний аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що оглядові водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, має передувати відсторонення такого водія від керування транспортним засобом, оскільки вжиття таких заходів є не правом, а обов'язком поліцейського у разі наявності підстав вважати, що особа керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б свідчили про застосування до ОСОБА_1 заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення у вигляді відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Разом із цим, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із пунктами 4,5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року
за № 28/32999, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Із протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським проводилась відеофіксація.
Проте, в порушення наведених приписів чинного законодавства в матеріалах справи відсутні матеріали відеозапису вищевказаної події, що по суті унеможливлює встановлення суддею обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом із цим, пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом»; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Частинами 3,4 ст.266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Системно - структурний аналіз наведених норм Інструкції у поєднанні із положеннями ст.266 КУпАП дозволяє стверджувати, що працівник поліції зобов'язаний був доставити водіяОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для огляду на стан сп'яніння лікарем такого закладу.
Як свідчать матеріали справи поліцейський не виконав таких вимог закону і не забезпечив доставку водіяОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я.
Водночас, згідно із пунктами 1, 3, 4, 5, 10 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2).
Згідно із затвердженою формою акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 Інструкції) в такому акті обов'язково має бути зазначено назву та номер спеціального технічного засобу, за допомогою якого проводилось чи мало бути проведено медичне обстеження водія на стан сп'яніння.
Однак, в порушення наведених приписів Інструкції акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.08.2021 року не містить відомостей щодо назви та номера спеціального технічного засобу, за допомогою якого мало бути проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Наведені порушення вимог Інструкції та КУпАП суддя вважає істотними та такими, що по суті унеможливлюють встановлення дійсних обставин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на викладене особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б у сукупності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили факт наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу під час керування водієм ОСОБА_1 та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Зважаючи на викладене, суддя не вбачає підстав для визнання винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в судовому засіданні не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 247, 276, 278, 284 КУпАП суддя, -
Постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення.
Суддя