Справа № 133/2466/21
Ухвала
Іменем України
05.11.2021р. місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої особи - ОСОБА_4 та її законного представника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020230000218 від 17 червня 2021 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Самгородок Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
Органом досудового розслідування, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за наступних обставин:
Так, 17.06.2021р. близько 09год.40хв. водій ОСОБА_8 керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер Республіки Польща « НОМЕР_1 », рухаючись по автодорозі Самгородок - Козятин, внапрямку міста Козятин, перевозив в салоні свого автомобіля неповнолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на задньому сидінні. Поблизу села Миколаївка Хмільницького району Вінницької області, на відстані 150м. до знаку повороту на село Лопатин, водій ОСОБА_8 в порушення вимог п.п.10.1, 12.1, 12.6 (г) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., зі змінами від 02.12.2020р. № 1192, а саме вимог п.10.1 ПДР України, за яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; вимог п.12.1 ПДР України, за яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; вимог п.12.6 (г) ПДР України, за яким встановлено дозволену швидкість руху для транспортних засобів: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90км/год., не обрав безпечної швидкості руху, не переконався у безпечності маневру, і здійснюючи маневр обгону автомобіля, який рухався з ним в одному напрямку, перевищив дозволену швидкість руху, не впорався з керуванням, з'їхав на узбіччя та допустив зіткнення з деревом, що призвело до перекидання автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, а саме відповідно до висновку експерта № 77 від 27.07.2021р., складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, у вигляді компресійного перелому тіл третього та четвертого грудних хребців, без порушення спинномозкової провідності. Ушкодження у ОСОБА_9 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Порушення водієм ОСОБА_8 вказаних вимог ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
До початку проведення підготовчого засідання у справі, на адресу суду надійшло письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття даного кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Потерпіла - неповнолітня ОСОБА_4 та її законний представник - мати ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали дане клопотання, зазначивши про примирення з обвинуваченим ОСОБА_8 , який повністю відшкодував завдані їм збитки, а тому будь-яких претензій матеріальної та морального характеру вони до нього не мають.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтвердив обставини зазначені в суді потерпілою стороною та просив задовольнити подане клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 виходячи з позиції потерпілої сторони, не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:
Згідно статті 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; 2) діяння належить до проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 3) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, примирилася з потерпілим; 4) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття провадження у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, про це ж йдеться і у роз'ясненнях, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії необережного нетяжкого злочину, свою вину у вчиненому визнав повністю, раніше до кримінальної відповідності не притягувався, потерпіла претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає і також просить закрити провадження в зв'язку з примиренням.
Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17, в провадженні № 13-66 кс18, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ст.46 КК України.
Отже, зі змісту положень ст.46 КК України та усталеної судової практики вбачається, що вирішення питання про закриття справи у зв'язку з примиренням винного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України з потерпілим, залежить від волевиявлення вищевказаних осіб та досягнення ними примирення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію потерпілої особи, повне відшкодування їй завданої шкоди, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження на підставі п.2 ч.3 ст.314, п.1 ч.2 ст.284 КПК України підлягає закриттю.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Зокрема, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20).
Згідно положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування в рамках цього провадження призначалось та проводилось експертне дослідження, а саме судова автотехнічна експертиза (висновок експерта від 23.07.2021р. № СЕ-19/102-21/10775-ІТ), вартість якої згідно довідки Вінницького НДЕКЦ становить 1201грн.34коп.
Згідно частини 2 статті 124 КПК України та роз'яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку експерта від 23.07.2021р. № СЕ-19/102-21/10775-ІТ, у розмірі 1201грн.34коп., підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер Республіки Польща « НОМЕР_1 »; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (Польща), та посвідчення водія серії НОМЕР_3 , які згідно постанови слідчого СВ ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 17.06.2021р., залишені відповідно на арешт-майданчику ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області та в матеріалах кримінального провадження, після набуття ухвалою законної сили, необхідно повернути законному власнику (володільцю).
Згідно вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 18.06.2021р. у справі № 133/1908/21, накладено арешт на автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер Республіки Польща « НОМЕР_1 »; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (Польща), та посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
З огляду на обставини кримінального провадження та прийняте у ньому рішення, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 18.06.2021р. у справі № 133/1908/21.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження, як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, не застосовувався.
На підставі викладеного та керуючись ст.46 КК України, ст.284 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілою ОСОБА_9 .
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020230000218 від 17 червня 2021 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 23.07.2021р. №СЕ-19/102-21/10775-ІТ, у розмірі 1201грн.34коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 18.06.2021р. у справі № 133/1908/21, на автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер Республіки Польща « НОМЕР_1 »; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (Польща), та посвідчення водія серії НОМЕР_3 - скасувати.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер Республіки Польща « НОМЕР_1 »; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (Польща), та посвідчення водія серії НОМЕР_3 , які згідно постанови слідчого СВ ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 17.06.2021р., залишені відповідно на арешт-майданчику ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області та в матеріалах кримінального провадження, після набуття ухвалою законної сили, повернути законному власнику (володільцю).
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя