Справа № 132/2780/21
Провадження №1-кп/132/322/21
Вирок
Іменем України
04.11.2021р. місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000258 від 07.08.2021р., та № 12021020220000276 від 09.09.2021р., за обвинувальними актами, складеними у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калинівка Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, несудимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185; ч.3 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_6 - 06.08.2021р. близько 05год.00хв. маючи умисел на крадіжку чужого майна, через паркан, заліз на територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , підійшовши до господарської будівлі (погребу), та відкривши її незамкнені на замок двері, проник до вказаного приміщення, де побачивши скляний бутель для вина об'ємом 20л. та оприскувач марки «Forte» CL-16A, які вирішив викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, вчинив крадіжку скляного бутля для вина об'ємом 20л., вартістю 275,00грн., та оприскувача марки «Forte» CL-16A, вартістю 725,00грн., які упакував у 2 мішки, виніс із приміщення погребу та залишив поблизу паркану на території домоволодіння. Взявши із собою мішок із скляним бутлем для вина об'ємом 20л., ОСОБА_6 переліз через паркан, тим самим покинув територію домоволодіння, маючи можливість розпорядитись викраденим бутлем. Однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, ОСОБА_6 вчинення кримінального правопорушення не закінчив із причин, які не залежали від його волі, оскільки він був викритий іншою особою, а саме сусідом потерпілої - ОСОБА_8 , який побачив ОСОБА_6 , та останній із місця вчинення злочину зник, не маючи можливості розпорядитись викраденим оприскувачем марки «Forte» CL-16A.
Він же, 07.09.2021р. у нічний час (точної години слідством не було встановлено), перебуваючи поблизу гаражного кооперативу, розташованого по вулиці Промисловій в місті Калинівки Вінницької області, маючи умисел на крадіжку чужого майна, підійшовши до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , належного ОСОБА_9 , смикнувши за навісний замок, відкрив двері вказаного приміщення. Діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 через незамкнені на запираючі пристрої двері гаражного приміщення за вищевказаною адресою, проник всередину даного приміщення, де виявив бувші у використанні речі, а саме велосипед марки «Trinx» M 500 26, сіро-чорного кольору; велосипед марки «Ardis lido 28» 16.5; автомагнітолу марки «радіо заводське Fiat Tipo 2017», чорного кольору; та комплект гуми в кількості 4шт. марки «Mishlien pilot alpin pa 5 215/R 18». Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, ОСОБА_6 вчинив крадіжку велосипеду марки «Trinx» M 500 26, сіро-чорного кольору, та автомагнітолу марки «радіо заводське Fiat Tipo 2017», чорного кольору, після чого, з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Вподальшому, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, ОСОБА_6 - 08.09.2021р. у нічний час, повторно проник до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , розташованого по вулиці Промисловій в місті Калинівка Вінницької області, звідки вчинив крадіжку велосипеду марки «Ardis lido 28» 16.5, та комплекту гуми в кількості 4шт. марки «Mishlien pilot alpin pa 5 215/R 18», після чого, з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток, який відповідно до висновку експерта № 6316, 6328-6330/21-21 від 17.09.2021р. становить 32417грн.81коп.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, від надання конкретних пояснень щодо обставин скоєного відмовився, зазначивши, що обставини, викладені в обвинувальних актах, зокрема щодо часу, місця, способу вчинення кримінальних правопорушень та їх наслідків, відповідають дійсності, а тому йому додатково додати нічого, щиро розкаюється, усвідомив скоєне, у зв'язку із чим, просить надати йому останній шанс для виправлення.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності, обвинуваченому визначити покарання згідно вимог діючого законодавства.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, до обвинуваченого застосувати покарання згідно вимог діючого законодавства.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведені повністю, а його дії за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, та за ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно, правильно кваліфіковані органами досудового слідства.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, зокрема проти власності, та відносно якого до Калинівського районного суду Вінницької області спрямовані обвинувальні акти, згідно яких він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, розгляд яких на момент винесення цього вироку ще не завершено, що характеризує його, як особу схильну до вчинення корисливих злочинів проти власності.
При цьому, до обвинуваченого уже раніше судом застосовувався інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, однак останній, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості, та не створення у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що вказує на стійку злочинну спрямованість ОСОБА_6 та його небезпечність для суспільства.
За місцем проживання ОСОБА_6 характеризується з негативної сторони, неодружений, міцних соціальних зв'язків не має.
ОСОБА_6 будучи особою працездатного віку, ніде не працює та суспільно-корисливою працею не займається, постійного законного джерела доходу (прибутку) не має, що і стало підґрунтям для вчинення даних злочинів.
На обліку у лікарів психіатра та нарколога ОСОБА_6 не перебуває.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 в обвинувальному акті визначено обставину, що пом'якшує його покарання, щире каяття. Однак суд з цим не погоджується, вважає, що ця обставина не знайшла свого підтвердження та підлягає виключенню, оскільки сам факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні даних кримінальних правопорушень не свідчить про його щире каяття, адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Так, у матеріалах судового провадження відсутні дані на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 зазначених дій, оскільки обвинувачений під час розгляду справи в суді не проявляв жодних ознак каяття, не відшкодував завданої шкоди та не намагався її відшкодувати.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Вказані відомості про особу обвинуваченого підвищують суспільну небезпечність вчинених злочинів і свідчать про спрямованість ОСОБА_6 на вчинення умисних корисних злочинів.
Зважаючи на встановлені судом обставини в сукупності з характером конкретних дій обвинуваченого, суд вважає неможливим досягнення мети попередження вчинення нових злочинів і виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що справедливим для обвинуваченого ОСОБА_6 є покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально.
Саме таке покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненому кримінальному правопорушенню, а також за своїм видом та розміром - необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Згідно ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме оприскувач марки «Forte» CL-16A, який згідно старшого слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 07.08.2021р., переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, необхідно повернути власнику (законному володільцю).
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме комплект гуми в кількості 4шт. марки «Mishlien pilot alpin pa 5 215/R 18», який згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_11 від 10.09.2021р., переданий на відповідальне зберігання під сохрану розписку потерпілому ОСОБА_9 , а також велосипед марки «Ardis lido 28» 16.5, та автомагнітолу марки «радіо заводське Fiat Tipo 2017», чорного кольору, які згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 20.09.2021р., передані на відповідальне зберігання під сохрану розписку потерпілому ОСОБА_9 , після набуття вироком законної сили, необхідно залишити власнику (законному володільцю).
Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з ухвал слідчих суддів Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_13 від 10.08.2021р. у справі № 132/2564/21, та ОСОБА_14 від 21.09.2021р. у справі № 132/3030/21, на майно, яке було вилучене в ході розслідування даного кримінального провадження № 12021020220000258 від 07.08.2021р., та № 12021020220000276 від 09.09.2021р., та згідно постанов слідчих СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 07.08.2021р., капітана поліції ОСОБА_11 від 10.09.2021р., та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 20.09.2021р., визнано речовими доказами, а саме на оприскувач марки «Forte» CL-16A; комплект гуми в кількості 4шт. марки «Mishlien pilot alpin pa 5 215/R 18»; велосипед марки «Ardis lido 28» 16.5; автомагнітолу марки «радіо заводське Fiat Tipo 2017», чорного кольору, був накладений арешт.
У зв'язку з тим, що за вироком до ОСОБА_6 не застосовується спеціальна конфіскація та йому не призначено покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_13 від 10.08.2021р. у справі № 132/2564/21, та ОСОБА_14 від 21.09.2021р. у справі № 132/3030/21.
Відповідно до частини 4 статті 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Згідно частини 2 статті 124 КПК України та роз'яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку № СЕ-19/102-21/11554-ТВ від 11.08.2021р. у розмірі 686грн.48коп.; висновку № 6316, 6328-6330/21-21 від 15.09.2021р. у розмірі 686грн.44коп.; висновку № СЕ-19/102-21/13206-ТР від 22.09.2021р. у розмірі 686грн.48коп., а всього на загальну суму 2059грн.94коп., підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.
Згідно п.2 ч.4ст.374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.
Оскільки фактичне виконання судового рішення, яким особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі, починається з моменту затримання особи на виконання вироку суду, а тому в резолютивній частині вироку необхідно вказати, що початок строку відбування покарання необхідно рахувати з моменту затримання особи на виконання вироку.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирати.
Відповідно до статті 55 Конституції України та положень статей 4, 13, 19, 79, 81 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 127, 128 КПК України передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно частини 5 статті 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За пунктом 3 частини 1 статті 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.
У пункті 7 частини 1 статті 368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Як передбачено у частині 1 статті 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При цьому, згідно із статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом положень статей 127, 128 КПК України, статті 22 ЦК України, сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов'язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов'язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками.
Зокрема, розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч.5 ст.128 КПК України і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов'язок доказування якого покладається на державного обвинувача.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_9 у справі заявлено цивільний позов, в якому заявник посилаючись на заподіяння злочином шкоди просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на його користь матеріальну шкоду на суму 7695грн.15коп.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні цивільний позов визнав в повному обсязі, та не заперечував проти його задоволення.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Завдана злочином матеріальна шкода підтверджена документально, а тому виходячи із позиції ОСОБА_6 , який визнав позов в повному обсязі, за таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Цивільний позов ОСОБА_7 в кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185; ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді:
-за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
-за ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання на виконання вироку.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирати.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме оприскувач марки «Forte» CL-16A, який згідно старшого слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 07.08.2021р., переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, повернути власнику (законному володільцю).
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме комплект гуми в кількості 4шт. марки «Mishlien pilot alpin pa 5 215/R 18», який згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_11 від 10.09.2021р., переданий на відповідальне зберігання під сохрану розписку потерпілому ОСОБА_9 , а також велосипед марки «Ardis lido 28» 16.5, та автомагнітолу марки «радіо заводське Fiat Tipo 2017», чорного кольору, які згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 20.09.2021р., передані на відповідальне зберігання під сохрану розписку потерпілому ОСОБА_9 , після набуття вироком законної сили, залишити власнику (законному володільцю).
Арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_13 від 10.08.2021р. у справі № 132/2564/21, та ОСОБА_14 від 21.09.2021р. у справі № 132/3030/21, на оприскувач марки «Forte» CL-16A; комплект гуми в кількості 4шт. марки «Mishlien pilot alpin pa 5 215/R 18»; велосипед марки «Ardis lido 28» 16.5; автомагнітолу марки «радіо заводське Fiat Tipo 2017», чорного кольору - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку № СЕ-19/102-21/11554-ТВ від 11.08.2021р. у розмірі 686грн.48коп.; висновку № 6316, 6328-6330/21-21 від 15.09.2021р. у розмірі 686грн.44коп.; висновку № СЕ-19/102-21/13206-ТР від 22.09.2021р. у розмірі 686грн.48коп., а всього на загальну суму 2059грн.94коп.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 7695грн.15коп.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.
Суддя