Справа № 132/3330/21
Провадження № 2/132/871/21
Іменем України
04.11.2021 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання права на спадщину в порядку спадкування за заповітом,
Позивач в позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калинівка, Вінницької області, померла її мати ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, та присадибну земельну ділянку, орієнтовною площею 0,29 га, що розташовані по АДРЕСА_1 .
В передбачений законом 6-місячний термін, після смерті ОСОБА_2 , позивач фактично прийняла спадщину, відповідно до ст. 1269 ЦК України, так як звернулася до нотаріуса, подала заяву про прийняття спадщини та отримала постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії № 357/02-31 від 20.09.2021 року.
Однак, оформити свої спадкові права на вищевказане майно в Калинівській державній нотаріальній конторі Вінницької області позивачі не має можливості по тій причині, що вищевказаний житловий будинок належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_2 .
Тому звертається до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву, відповідно до якої позов підтримує та просить справу розглянути за її відсутності.
Відповідач - уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області Трохименко М.В. в підготовче засідання не з'явився, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калинівка, Вінницької області, померла мати позивача ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, та присадибну земельну ділянку, орієнтовною площею 0,29 га, що розташовані по АДРЕСА_1 .
В передбачений законом 6-місячний термін, після смерті ОСОБА_2 , позивач фактично прийняла спадщину, відповідно до ст. 1269 ЦК України, так як звернулася до нотаріуса, подала заяву про прийняття спадщини та отримала постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії № 357/02-31 від 20.09.2021 року.
Однак, оформити свої спадкові права на вищевказане майно в Калинівській державній нотаріальній конторі Вінницької області позивачі не має можливості по тій причині, що вищевказаний житловий будинок належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_2 .
Поняття «колгоспний двір» припинило своє існування в зв'язку з набранням чинності ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року. Згідно до вимог ст. 7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року.
Як вбачається із записів домової книги по домоволодінню станом на 15.04.1991 року в будинку проживала лише спадкодавець - моя позивача ОСОБА_2 . В зв'язку з цим і приватизація присадибної земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель ведення особистого селянського господарства (присадибної земельної ділянки) площею 0,29 га, була здійснена особисто нею за рішенням № 209 Калинівської міської ради Вінницької області від 23.03.1995 року, що підтверджується Висновком про наявні обмеження та сервітути на використання земельної ділянки №305-303 від 15.02.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 325 ЦК України, суб'єктами приватної власності є фізичні та юридичні особи. Згідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо, це право оспорюється або не визнається іншими особами. Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Згідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За вказаних обставин суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 325, 370, 1216, 1217, 1226, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, прибудови літ. а, погріба літ. п/а, прибудови літ. А1, ганку, загальною площею 73,8 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., сараю літ. Б, літньої кухні літ. Б1, погріба літ. п/Б1, гаража літ. Б4, оглядової ями літ. о/я, убиральні літ. В, криниці №1, воріт №2, хвіртки №3, огорожі №4, №5, вартістю 89561,00 грн., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Калинівка, Хмільницького району Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя: