Справа № 132/718/21
Провадження №1-кп/132/214/21
Вирок
Іменем України
03.11.2021
Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000075 від 23.02.2021 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимого,
по вчиненню кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області
ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачення відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнається судом доведеним.
ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , належних висновків для себе не зробив та в період часу з 22.01.2021 року по 23.02.2021 року, за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 та по місцю реалізації ОСОБА_5 молочної продукції за адресою: АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, усвідомлюючи небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство відносно ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Так, відповідно до постанов Калинівського районного суду від 08.09.2020 року справа №132/2143/20, 19.11.2020 року справа №132/3442/20, 13.01.2021 року справа № 132/96/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення ним домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 та накладено на нього адміністративні стягнення.
Незважаючи на вищевикладене, ОСОБА_3 висновків щодо належного поводження із своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 не зробив та 22.01.2021 року біля 10:00 години та 04.02.2021 року біля 11:00 години, перебуваючи по місцю проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , умисно виражався у її адресу нецензурною лайкою, принижував їй, погрожував фізичною розправою, тобто вчинив відносно останньої психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Крім того, 23.02.2021 року о 09:00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщені м'ясо-молочного павільйону на ринку, за адресою: АДРЕСА_3 , умисно виражався до ОСОБА_5 нецензурною лайкою, словесно ображав її, погрожував фізичною розправою, намагався розкидати молочну продукцію, якою торгувала ОСОБА_5 , тобто вчинив відносно останньої психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України відносно ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приймає рішення за клопотанням прокурора ОСОБА_4 про скорочений судовий розгляд, так як учасники судового провадження вважають, що обставини справи доведені наявними у справі доказами, вони не потребують дослідження у ході судового розгляду і ніким не оспорюються.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , а також дослідити докази, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд також роз'яснив, що при розгляді судової справи в скороченому провадженні сторони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю. Суду показав, що дійсно протягом тривалого часу, а саме з 22.01.2021 року по 23.02.2021 року, він вчиняв домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 та по місцю реалізації ОСОБА_5 молочної продукції за адресою: АДРЕСА_3 , яке виражалось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань останньої та за що його неодноразово було притягнуто Калинівським районним судом Вінницької області до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів в дохід держави.
В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, згідно поданої заяви просить розгляд кримінального провадження прводити у її відсутність.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, є вірною.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 згідно ст. 89 КК України не судимий, розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушені, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт.
Цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому слідстві не заявлявся, а вид запобіжного заходу не обирався.
Витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.
Долю речових доказів, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 373, 374 КПК України (в ред. 2012 року), перехідних положень до КПК України (в ред. 2012 року), суд, -
ОСОБА_3 визнати винним по ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12021020220000075 від 23.02.2021 року, а саме постанови Калинівського районного суду Вінницької області № 132/414/20 від 19.02.2020 року, № 132/2143/20 від 08.09.2020 року, № 132/3424/20 від 19.11.2020 року, №132/96/21 від 13.01.2021 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений на протязі 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.З ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя: