СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7518/21
пр. № 2-а/759/158/21
12 жовтня 2021 року
Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря Савіцькій Л.Д., без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПП у м.Києві у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3974817 від 26.03.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26.03.2021р. інспектором патрульної поліції УПП в м.Києві Нечаюк О.П. винесено постанову серії ЕАН №3974817 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 510,00 грн., у зв'язку із тим, що під час руху на автомобілі Міцубісі Аутлендер, д.н.з. НОМЕР_1 нібито користувався засобом зв'язку - мобільним телефоном, спілкуючись без обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, чим порушив п.2.9 «Д» Правил дорожнього руху.
Позивач вважає постанову незаконною, оскільки інспектором не зазначено адресу торгівельного центру на території паркувального майданчика якого ОСОБА_1 не рухався, а транспортний засіб марки Міцубіші Аутлендер, д.н.з. НОМЕР_1 був припаркований. ОСОБА_1 стверджує, що інспектор не зупиняв його автомобіль, більш того патрульний автомобіль стояв поряд з транспортним засобом позивача.
На вимогу інспектора, позивач вийшов із автомобіля та пред'явив документи, після чого інспектор повернув документи та позивач пішов до торгівельного центру у власних справах.
30.03.2021р. на адресу власника автомобіля - ОСОБА_2 надійшла постанова серії ЕАН №3974817 по накладення адміністративного стягнення у справі пор адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі.
ОСОБА_1 вважає, що інспектор порушив порядок розгляд справи пор адміністративне правопорушення, тому просив суд скасувати постанову серії ЕАН №3974817 інспектора УПП в м.Києві Нечаюка О.П. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 510 грн., справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 03.06.2021 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву та всі докази, які наявні у відзиву на позовну заяву.
12.07.2021р. відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень , розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Зокрема постанова про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, що зазначено у самій постанові адресу вчинення адміністративного правопорушення.
20.07.2021р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що автомобіль в якому знаходився позивач не рухався, а перебував на паркувальному майданчику торговельного центру, та інспектор не повідомляв про розгляд справи про адміністративне правопорушення, не роз'яснив права, право залучення адвоката чи свідків, хоча мав таку можливість. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач надав до суду заяву якою просив розглянути справу за його відсутності, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,
Пунктами 1.1, 1,9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР (ст. 35 Закону).
Відповідно до ч. 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до вимог частини третьої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.
Відповідно до статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною першої статті 122 КУпАП.
Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 522/6111/16-а (№ К/9901/11751/18).
Відповідно до пункту 5 розділу IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Обставини вчинення правопорушення, викладені у винесеній відповідачем постанові серії ЕАН №3974817 від 26.03.2021 року у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності.
Вирішуючи питання про встановлення факту допущення позивачем порушень ПДР, суд звертає увагу на наступне.
Матеріали справи не містять жодного доказу, що виключають вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕАН №3974817, ОСОБА_1 відмовився від підпису та отримання копії постанови, принаймні іншого позивачем не доведено.
За вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є, з поміж іншого, також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Частина 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» містить вимоги щодо встановлення виключно автоматичних фото і відео технічних пристроїв для забезпечення публічної безпеки та порядку.
Тобто, надані матеріали інспектором розглядаються як докази в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, відповідач постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., що передбачено санкцією цієї статті.
Враховуючи те, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.О.Горбенко