СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/160/21
ун. № 759/4552/17
30 вересня 2021 року
Святошинський районний суд м.Києва у складі : головуючого - судді Горбенко Н.О., секретаря судового засідання Савіцькій Л.Д., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №55038172,-
06 вересня 2021 року скаржник звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із скаргою на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 55038172 щодо зняття арешту з його майна.
Вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 1 червня 2017року стягнуто з заявника на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі виконавчого листа державним виконавцем Святошинського РВ ДВС у м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 55038172. 22 лютого 2018 року суб'єктом оскарження було винесено постанову про арешт майна боржника, було накладено на все рухоме та нерухоме майно у зв'язку з наявністю у боржника заборгованості по сплаті аліментів. 19 липня 2021 боржник звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заявою про зняття арешту з його майна у зв'язку з відсутністю у нього заборгованості зі сплати аліментів, але Святошинський РВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 19 серпня 2021року відмовило боржнику у знятті арешту з майна. Таку відмову боржника вважає протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду зі скаргою.
07 вересня 2021 року ухвалою суду призначено розгляд справи та витребувано копію виконавчого провадження.
16 вересня 2021 року представник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надала до суду заяву, в якій зазначає, що відсутні підстави для задоволення скарги, з огляду на те, що виконавче провадження зі стягнення аліментів які є періодичними платежами, є тривалим процесом, та згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з всього майна боржника є погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. У зв'язку з тим, що боржник офіційно не працевлаштований, зняття арешту з майна може ускладнити подальше виконання рішення суду та стягнення аліментів. Також просила розглядати справу без присутності представника виконавчої служби.
Від скаржника надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі.
27 вересня 2021 року через канцелярію суду від стягувача надійшла заява про розгляд справи без її участі. В даній заяві просила скаргу задовільнити.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини
На виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавчий лист № 759/4552/17 виданий 27 жовтня 2017 року Святошинським районним судом міста Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 . Згідно довідок розрахунку заборгованості станом: на 13.02.2018 року заборгованість по аліментах ОСОБА_1 становила 55 000 грн.; на 17.10.2018 року заборгованість по аліментах ОСОБА_1 становила 77 000 грн.; на 14.05.2019 року заборгованість по аліментах ОСОБА_1 становила 83 765,04 грн.; на 21.08.2019 року заборгованість по аліментах ОСОБА_1 становила 40 765,04 грн.
В зв'язку з погашенням заборгованості та зі сплатою поточних платежів згідно довідки розрахунку заборгованості станом на 27 серпня 2021р. заборгованість ОСОБА_1 по аліментах становить 0 грн.
19 липня 2021 р. скаржник звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту в зв'язку з відсутністю заборгованості, але йому було відмовлено, про що вказано у листі від 19 серпня 2021р.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Частиною 4,5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Судом встановлено, що у скаржника відсутня заборгованість зі сплати періодичних платежів, а тому відсутні підстави для подальшої дії арешту майна. При цьому, у своїй відповіді Начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) також зазначає про відсутність у скаржника зазначеної заборгованості.
Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1,2,3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
За таких обставини, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, так як скаржником за змістом заявленої скарги доведено та іншою стороною в силу принципу змагальності сторін не спростовано обґрунтованості вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись: ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 261, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №55038172 - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна, накладеного на майно боржника ОСОБА_1 постановою від 22.02.2018р. у виконавчому провадженні №55038172.
Скасувати постанову Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 22.02.2018р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55038172.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня оголошення ухвали.
Суддя Н.О.Горбенко