< для копії >
Справа № 2-а-3189/10/2270
16 червня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСвятецького В.В.
при секретаріРозумняк О.В.
за участі: представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Дєдушкіна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_5 < 3-тя особа > до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції < 3-тя особа > про визнання незаконними та протиправними дії та скасувати подання від 07.12.2009 р., -
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається нате, що 23 жовтня 2009 року о 16.45 год. посадові особи Старокостянтинівської ОДПІ в супроводі представника податкової міліції, який здалеку показав своє посвідчення та не представився, прийшли з метою проведення перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. Вони вимагали особистої зустрічі із позивачкою. На відповідь працівників ФОП ОСОБА_5, що її не має, представник податкової міліції зайшов у бухгалтерію і грубим некоректним тоном почав вимагати зустрічі із нею, а також сказав що йому сказали ніби позивачка знаходиться на місці але ховається. Позивачка стверджує, що дійсно приблизно за хвилин 15-20 до того була в магазині та цікавилась подіями перевірки. Згідно ст.11-1 Закону «Про податкову службу в Україні» «працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби.
Крім того, 08 грудня 2009 року до господарської одиниці позивачки, що знаходиться по вул. Грушевського, 12 у м. Старокостянтинові прийшли двоє працівників Старокостянтинівської ОДПІ та працівник податкової міліції Хмельницької МДПІ ОСОБА_6. Дані працівники надали представнику позивачки за довіреністю рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 08 грудня 2009 року № 5 та ознайомили з наказом Старокостянтинівської ОДПІ від 08 грудня 2009 року № 517. Даним наказом уповноважено ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на виконання рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків. Однак, відповідно до пп.9.4.1 п.9.4 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що функції виконавця рішення про арешт активів (крім арешту коштів на рахунку) платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника податкового органу, призначеного його керівником (його заступником).
Наказ № 517 був виданий Старокостянтинівською ОДПІ та підписаний в.о. начальника ОСОБА_9, яка не є керівником (його заступником) оперуповноваженого ВПМ Хмельницької МДПІ старшого лейтенанта ОСОБА_6. Таким чином, присутність працівника податкової міліції та підписання протоколу про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 08.12.2009 року є на думку позивачки протиправними діями та перевищенням службових повноважень.
11 грудня 2009 року Хмельницьким окружним адміністративним судом було продовжено термін застосування адміністративного арешту активів платника податків на строк 30 днів за поданням Старокостянтинівської ОДПІ. Основними доказами долученими до подання Старокостянтинівської ОДПІ були: подання ВПМ Хмельницької МДПІ про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 07.12.2009 року; Рішення № 5 про застосування адміністративного арешту активів платника податків; Рапорт оперуповноваженого ВПМ Хмельницької МДПІ; акт недопуску до проведення перевірки від 02.12.2009 року. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 16 березня 2010 року було скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2009 року.
На думку позивачки, ВПМ Хмельницької МДПІ без законних на те підстав було винесено подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 07.12.2009 року, яке слугувало підставою для винесення Рішення № 5 про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 08.12.2009 року.
Крім того, працівниками податкової міліції було безпідставно, на думку позивачки, надіслано запити до органів державної влади, а саме: Старокостянтинівський МРЕВ, Старокостянтинівське БТІ, Старкоостянтинівський відділ земельних ресурсів про наявність зареєстрованого майна позивачки. Дії податкової міліції щодо збирання про неї інформації є незаконними та порушують її конституційні права.
Тому позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати подання ВПМ Хмельницької МДПІ від 07.12.2009 року; визнати незаконними та протиправними дії ВПМ Хмельницької МДПІ щодо збирання інформації відносно позивачки; визнати незаконними та протиправними дії ВПМ Хмельницької МДПІ щодо організації виконання рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 08 грудня 2009 року № 5; визнати незаконними та протиправними дії ВПМ Хмельницької МДПІ щодо участі у організації та спробах відновлення проведення планової перевірки та встановлення місцезнаходження позивачки; зобов'язати ВПМ Хмельницької МДПІ публічно вибачитися перед позивачкою за порушення її прав та законних інтересів.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в та просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, просить в частині скасування подання від 07.12.2009 року провадження у справі закрити, а в решті позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Подання відділу податкової міліції Хмельницької МДПІ про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 07.12.2009 року не є рішенням суб'єктів владних повноважень, оскільки не містить обов'якових приписів, а було лише підставою для прийняття рішення № 5 про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 08.12.2009 року, яке може бути оскаржене у відповідності до п.9.3.4 ст. 9 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Таким чином, подання оскарженню в порядку адміністративного судочинства не підлягає, а тому позовні вимоги щодо визнання подання незаконним задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача в судовому засіданні доведено, що працівники податкової міліції участі в проведенні перевірки ФОП Костюк С.Д не приймали. Вони були присутні для забезпечення безпечної діяльності посадових осіб Старокостянтинівської ОДПІ.
Статтею 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.21 Закону № 509-XII податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків.
Повноваження податкової міліції щодо застосування арешту активів, підстави та порядок застосування арешту активів регламентовано ст.9 Закону № 2181-III та Порядком застосування адміністративного арешту активів платників податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 2001 року № 386 (надалі -Порядок).
Згідно п. 9.4.1 ст. 9 Закону Закону № 2181-III функції виконавця рішення про арешт активів (крім арешту коштів на рахунку) платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника податкового органу, призначеного його керівником (його заступником
Пунктом 6.3 Порядку визначено, що у поданні підрозділу податкової міліції повинна міститись інформація про наявність у платника податків активів(банківських рахунків, майна тощо), що знаходяться у володінні, розпорядженні або користуванні інших осіб.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про правомірність дій посадових осіб податкової міліції щодо збирання інформації відносно активів ФОП ОСОБА_5, участі у виконання рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків, встановлення місцезнаходження позивачки, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Представником позивача не доведено участь працівників податкової міліції в організації та спробах відновлення проведення планової перевірки, а тому позов в цій частині вимог також не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи наведені обставини, суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись 7, 9, 71, 86, 122, 158-163, 167, 254 КАС України суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_5 до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування подання, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2010 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя< для копії >В.В. Святецький
< для копії >< для копії >