Копія
Справа № 2-а-1384/10/2270/13
09 червня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретаріПарамей А. Ю.
за участі:
представників позивача:
представників відповідача:Кирилкова С.В., Вайвали Г.В.,
Коваль І.І., ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛТІПЛЕКС СИСТЕМЗ" < 3-тя особа > до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому < 3-тя особа > про скасування податкових повідомлень-рішень: №0002042301/3/1508 від 28.01.2010; №0002052301/3/1509 від 28.01.2010, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Малтіплекс Системз» звернулося до адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень №0002042301/3/1508 від 28.01.2010 року та №0002052301/3/1509 від 25801.2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що акт перевірки №4497/23-4/34669312 від 15.05.2009 року, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, складений з порушенням вимог чинного законодавства, містить протиріччя, неточності, арифметичні помилки, виправлення, посилання на документи, складені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому не може бути носієм доказової інформації. Також працівниками ДПІ у м. Хмельницькому не враховані як доказ надані до перевірки журнали-ордери та відомості бухгалтерського розрахунку 281 «Товари», які є податковим доказом збільшення об'єму реалізації товарів, щодо яких проводилися дослідження та рекламні заходи, та доказом використання маркетингових досліджень та рекламних послуг в господарській діяльності.
На думку позивача безпідставними є визнання співробітниками ДПІ у м. Хмельницькому договорів поставки нікчемними, так як їх недійсність прямо не встановлена законом та висновків, що набуття, зміни або припинення прав та обов'язків сторін за цими правочинами не відбувалося.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю та просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002042301/2/1508 від 28.01.2010 року та №0002052301/3/1509 від 28.01.2010 року ДПІ у м. Хмельницькому.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, подали суду письмові заперечення проти позову, в яких позов вважає таким, що не підлягає задоволенню, висновки, зроблені працівниками ДПІ у м. Хмельницькому в акті планової виїзної перевірки №4497/23-4/34669312 від 14.05.2009 року є обґрунтованими і законними, а спірні податкові повідомлення-рішення - правомірними, оскільки проведеною перевіркою встановлено, що документально не підтверджується реальний характер відображених у податковому обліку позивача операцій з придбання товарів та послуг у ТОВ «Лайнер-2005», ТОВ «Уніком-плюс», та ТОВ «Медіа Драйв», а відтак правомірність віднесення витрат з придбання товарів та послуг до складу валових витрат виробництва та обігу та формування податкового кредиту з сум ПДВ, включених до ціни такого товару (послуг), необхідний зв'язок цих витрат із здійсненням господарської діяльності не підтверджений належними первинними документами бухгалтерського обліку. Діяльність позивача та його контрагентів не була спрямована на реальне настання наслідків, передбаченими підписаними договорами., які є неукладеними, нікчемними.
Вислухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, заперечення представників відповідача, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО №830787 ТОВ «Малтіплекс Системз» зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 05.10.2006 року (код 34669312), включене до ЄДРПОУ 18.10.2006 року згідно довідки №1103 та з 24.10.2006 року є платником ПДВ відповідно до свідоцтва №31840021.
На підставі направлення від 23.04.2009 року № 001345, виданого ДПІ у м. Хмельницькому співробітникам ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, згідноч.1-5 ст. 11№ Закону України «Про державну податкову службу» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Малтіплекс Системз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.10.2006 року по 31.12.2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірка проводилася з 23.04.2009 по 08.05.2009 року з відома директора ТОВ «Малтіплекс Системз», який проінформований про проведення планової виїзної перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 11.04.2009 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 4497/23-4/34669312 від 15.05.2009 року, в якому встановлено ряд порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання, а саме: безпідставним віднесення до складу валових витрат розходів за договором про надання рекламних послуг від 25.08.2008 року №25-1 та договором на проведення маркетингових досліджень від 04.07.2008 року №0708-2 між ТОВ «Малтіплекс Системз» та ТОВ «Лайнер-2005»; визнано нікчемними договори поставки від 07.05.2007 року № 070507-п укладений між ТОВ «Малтіплекс Системз» та ТОВ «Медіа Драйв» та від 03.1.12006 року № 031106, укладений між ТОВ «Малтіплекс Системз» та ТОВ «Уніком плюс».
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому винесені податкові повідомлення-рішення: №0002042301/2/1508 від 25.01.2010 року, яким донараховано ТОВ «Малтіплекс Системз» податок на прибуток у розмірі 422120 грн. та штрафні санкції у розмірі 211282 грн. та №0002052301/2/1509 від 28.01.2009 року, яким донараховано позивачу ПДВ на суму 329248 грн. та штрафні санкції в розмірі 164624 грн.
Встановлено, що до складу валових витрат позивачем віднесено витрати по придбанню від ТОВ «Лайнер-2005» рекламних послуг та маркетингових досліджень на загальну суму 158333 грн., які не підтверджені належними первинними документами, а тому не встановлено належного зв'язку між понесеними витратами та веденням позивачем господарської діяльності. Таким чином економічної доцільності понесених витрат на рекламні та маркетингові послуги в ході перевірки також не виявлено. Відповідно до пп.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Оскільки діяльність підприємства, що не направлена на отримання доходу, відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР не являється господарською діяльністю, а витрати, понесені у зв'язку з такою діяльністю, не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.
Під час дослідження документів, які знаходять у справі встановлено, що відповідно до п. 4 додатку №1 до договору про надання рекламних послуг №25-1 від 25 серпня 2008 року укладеним між позивачем та "Лайнер-2005" реклама повинна бути розміщена на дев'яти орендованих рекламних майданчиках за вказаними адресами, а відповідно до акту надання послуг №249 від 28 листопада 2008 року, позивачем здійснено проплату за десять орендованих рекламних майданчиків.
На вимогу суду надати докази щодо проведення рекламних послуг та маркетингових досліджень на загальну суму 158333 грн. представниками позивача належних доказів, які могли свідчити про реальне проведення вказаних послуг, не надано.
Крім того до складу валових витрат позивачем віднесено витрати на придбання товару, а саме комп'ютерної периферії та устаткування від ТОВ "Медіа Драйв" та ТОВ "Уніком Плюс" на загальну суму 1530147 грн. Перевіркою встановлено відсутність повного документального підтвердження відображення операцій позивача по придбанню комп'ютерної техніки та устаткування від ТОВ "Медіа Драйв" та ТОВ "Уніком-Плюс" на підставі договорів поставки із контрагентами.
Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товарно-супровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Згідно з п.п. 31 п.3 договору поставки №031106 від 03.11.2006 року укладеного між позивачем та ""Уніком-Плюс" передбачено, що "якість товару повинна відповідати стандартам та Держстандартам, що діють в Україна на момент постачання, підтверджуються сертифікатами якості заводу-виробника".
На вимогу суду надати сертифікати якості заводу-виробника представники позивача жодних документів не надали, однак заперечили, вказавши, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про підтвердження відповідності" сертифікація може провадитися на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом сертифікації.
Заперечення представників позивача є не вірними, так як завод-виробник зобов'язаний надавати сертифікати якості на кожну випущену ним продукцію.
Згідно з ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Iстотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Одним із обов'язків продавця є за власний рахунок надати покупцю звичайний транспортний документ (наприклад, залізничну чи автотранспортну накладну або транспортні документи змішаного перевезення).
Представник позивача не погодився з даним твердженням, оскільки ТОВ "Малтіплекс Системз" не включало витрати на транспортні послуги, а тому товарно-транспортних накладних не було і не могло бути взагалі.
В ході проведення перевірки не встановлено, а підприємством не надано товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товару позивачу ТОВ "Уніком Плюс" та ТОВ "Лайнер 2005", хоча їх складання є обов'язковим не тільки відповідно до умов підписаних договорів, але в першу чергу і до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, проведеною судом встановлено, що документально не підтверджується реальний характер відображених у податковому обліку позивача операцій з придбання послуг у ТОВ "Лайнер 2005", ТОВ "Уніком-Плюс" та ТОВ "Медіа Драйв", а відповідно і правомірність віднесення витрат з придбання товару та послуг до складу валових витрат виробництва та обігу та формування податкового кредиту з сум ПДВ, включених до ціни такого товару (послуг); необхідний зв'язок цих витрат із здійсненням господарської діяльності не підтверджений належними первинними документами бухгалтерського обліку.
Діяльність позивача та його контрагентів не була спрямована на реальне настання наслідків, передбачених підписаними договорами, як того вимагає ст.203 Цивільного кодексу України. Вищевказані договори є неукладеними, нікчемними, а тому згідно із ч.1 ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Одночасно судом прийнято до уваги ще той факт, що під час зустрічних перевірок контрагентів позивача, ДПІ Шевченківського району м. Києва встановлено, що ТОВ "Уніком-Плюс", ООО "Лайнер-2005" та ТОВ "Медіа-Драйв" не знаходяться за своїм місцем реєстрації, а також штат співробітників на казаних товариствах складається лише з однієї особи, яка не має можливості одноособово виконувати вказану позивачем роботу.
Таким чином, висновки, зроблені працівниками ДПІ у м. Хмельницькому в акті планової виїзної перевірки №4497/23-4/346693132 від 14.05.2009 року, є обґрунтованими та законними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - правомірними.
Також в судовому засіданні був викликаний та допитаний в якості свідка директор Хмельницького обласного вузлу спеціального зв'язку ОСОБА_9, який на запитання суду пояснив, що кореспонденцію було прийнято на касі приймання відправлень Хмельницького ОВСЗ та відправлено у 04.06.2009 року, що про що свідчить копія реєстру №3 від 04.06.2009 року, а не 14.05.2009 року, як зазначено у повідомленні-розписці №1049 та у квитанції №25/49, та яка, як вказав директор ХОВСЗ ОСОБА_9 оформлена з порушенням вимог.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що доводи позивача необґрунтовані, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167, 254-259 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛТІПЛЕКС СИСТЕМЗ" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0002042301/3/1508 від 28.01.2010 року; № 0002052301/3/1509 від 28.01.2010 року - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2010 року
Суддя< для копії >< Суддя >
"Згідно з оригіналом" СуддяП.І. Салюк