Справа № 420/20731/21
03 листопада 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, в якому позивач просить:
- визнати рішення XXI сесії восьмого скликання Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області № 341-VIII в частині відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправним та нечинним з моменту його ухвалення;
- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо ділянки площею 0,2262 для будівництва та обслуговування житлового будинку;
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка проявилась в нерозгляді поданої позивачем заяви про передання позивачу безоплатно у власність відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України земельної ділянки площею 0,2262 га для будівництва та обслуговування житлового будинку;
- зобов'язати відповідача розглянути подану позивачем заяву про передання позивачу безоплатно у власність відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України земельної ділянки площею 0,2262 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Також, 01.11.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, вхід. № 60644/21, у якій останній просить постановити ухвалу про застосування по справі заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу передавати у власність, користування чи оренду земельної ділянки площею 0,2262 га згідно експлікації, доданої до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі змістом вищевказаної заяви, її подано з тих підстав, що існує реальна небезпека передачі відповідачем спірної земельної ділянки у власність третіх осіб, що може значно утруднити або навіть унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення судом заявлених позивачем позовних вимог.
Проте, представник позивача у заяві не навів жодного конкретного доводу та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами:
- існує реальна небезпека передачі відповідачем спірної земельної ділянки у власність третіх осіб;
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вищенаведені, викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Отже, з урахуванням вказаних обставин, задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову у цьому випадку, по суті, буде вирішенням судом заявлених вимог та виходом за межі підстав щодо вжиття заходів забезпечення позову, які встановлені ст. 150 КАС України.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає заяву позивача необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова