копія
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
15 червня 2010 р. Справа № 2а-3424/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Степанова А.В., < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який він та його представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що починаючи з лютого 1994 року відповідач постійно звертався до Сумського обласного військового комісаріату з заявою про присвоєння йому статусу учасника бойових дій. Однак, комісія з розгляду питань, повязаних із встановленням статусу ветеранів війни, постійно приймала рішення про відмову в наданні йому такого статусу, і лише 10.11.2009 року комісія Сумського обласного військового комісаріату щодо розгляду питань, повязаних із встановленням статусу ветеранів війни, прийняла рішення про надання позивачеві ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій. Позивач просить визнати дії Сумського обласного військового комісаріату щодо відмови присвоїти йому статус учасника бойових дій за час з 08.02.1994 року по 20.11.2009 року. Окрім того, позивач зазначає, що не маючи статусу учасника бойових дій, він не міг користуватись пільгами , встановленими пунктами 1-22 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соцального захисту", внаслідок чого зазнав матеріальної шкоди в розмірі 58865,06 грн., яку просить стягнути з відповідача. Окрім того, такими діями відповідача йому заподіяна і моральна шкода в розмірі 70000 гривень, оскільки такі неправомірні дії відповідача завдавали шкоди його здоров"ю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що вперше позивач звернувся до Сумського ОВК з проханням присвоїти йому статус учасника бойових дій в 1999 році, на що йому було відмовлено у зв"язку з відсутністю відомостей про участь в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ. Вдруге позивач звернувся у 2004 році, однак йому знову було відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій у звязку з відсутністю архівного підтвердження про участь у бойових діях. В 2007 році, 2008 році комісією приймались аналогічні рішення у зв"язку з відсутністю доказів. 10.11.2009 року комісія Сумського обласного військового комісаріату щодо розгляду питань, повязаних із встановленням статусу ветеранів війни, прийняла рішення про надання позивачеві ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій, однак на розгляд комісії були надані позивачем додаткові докази, а саме нотаріально завірені заяви свідків учасників бойових дій, які разом із позивачем проходили військову службу в одній військовій частині на території Чехословаччини.
Заслухавши пояснення сторін, дослідвши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного. Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що позивач в 1999 році, 2004 році, 2008 році та 2009 році звертався Сумського ОВК з проханням присвоїти йому статус учасника бойових дій, його заяви розглядались на засіданнях комісії Сумського обласного військового комісаріату щодо розгляду питань, повязаних із встановленням статусу ветеранів війни. Комісією приймались рішення про відмову у встановленні такого статусу у зв"язку з відсутністю доказів підтвердження особистої участі позивача в бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ. Зокрема, це вбачається із протоколів засідання комісй ( а.с.8,9, 28-31). Тобто кожна заява позивача виносилась на розгляд комісії, за наслідками розгляду приймалось рішення.
Стосовно твердження позивача про необгрунтовану відмову комісії у встановленні статусу учасника бойових дій, суд вважає за необхідне зазаначити наступне. Згідно Положення про комісії для розгляду питань, пов"язаних з із встановленням статусу учасника війни та визначення осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , затвердженого наказом Міністра оборони України №208 від 26.07.1996 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №458 від 26.04.1996 року "Про комісії для розгляду питань, пов"язаних з встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", комісії зобов"язані приймати документи для розгляду, реєструвати їх у спеціальній книзі обліку, уважно вивчати документи та інформувати заявника про прийняття їх на розгляд і дату засідання комісії, заслуховувати пояснення громадян, які їх подали, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази. А при відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, дозволяється брати до уваги показання свідків, які проходили службу чи працювали разом з заявником, довідки відповідного періоду, газетні матеріали того часу, історичні довідки, документи та інші архівні матеріали, партійні документи, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок по заяві.
На комісії покладається вирішення питань про встановлення статусу ветеранів війни всіх категорій, визначення осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, а також встановлення статусу учасника бойових дій стосовно всіх категорій громадян, крім пенсіонерів СБУ, МВС України, Національної гвардії та Цивільної оборони України. Тобто, визначення осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також встановлення статусу учасника бойових дій, є виключною компетенцією цієї комісії.
Як вбачається із протоколів до висновку про відмову у встановленні стаутсу учасника бойових дій комісія приходила через відсутність належних доказів, що повністю узгоджується із нормами зазанчених вище нормативних актів. При цьому суд вважає безпідствним посилання позивача на судові рішення, якими були визнані незаконними рішення комісії Сумського обласного військового комісаріату по розгляду питань, пов"язаних із встановленням статусу ветеранів війни про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення йому статусу учасника бойових дій, оскільки цими рішеннями встановлені лише формальні порушення в роботі комісії, зокрема щодо порушення порядку розгляду заяви. ( а.с. 20-24, 32-33). Вподальшому, лише у зв"язку з поданням нових необхідних доказів самим позивачем, комісією Сумського обласного військового комісаріату було прийняте рішення про встановлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в 1999 році, 2004 році, 2008 році та 2009 році приймались обгрунтовані рішення щодо відмови у встановленні позивачу статусу учасника бойових дій, доказів звернення з такими заявами в інші періоди позивач суду не надав, тому пдстав дл задоволення позову суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Положенням про комісії для розгляду питань, пов"язаних з із встановленням статусу учасника війни та визначення осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , затвердженого наказом Міністра оборони України №208 від 26.07.1996 року, Постановою Кабінету Міністрів України №458 від 26.04.1996 року "Про комісії для розгляду питань, пов"язаних з встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди - відмовити за необгрунтованістю.
< Текст > < Сумма стягнення (цифрами) > < Текст > .
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя підпис Л.М. Опімах
Повний текст постанови виготовлений 21 червня 2010 року.
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах