Копія
08 червня 2010 р. Справа № 2а-3922/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.
за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,
представника позивача - Юрченка Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Роменське АТП-15948" до відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про арешт грошових коштів, що можуть знаходитись у касі боржника ,-
Відкрите акціонерне товариство «Роменське АТП - 15948» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати постанову від 01 березня 2010 р. про арешт грошових коштів, що можуть знаходитись в касі боржника.
Позов обґрунтовується наступним, 01 березня 2010 року державним виконавцем Цупро Інною Петрівною була винесена Постанова про арешт грошових коштів, що можуть заходитись у касі божника, згідно якої при примусовому виконанні виконавчих документів про стягнення з ВАТ «Роменськке АТП -15948» на користь Управління пенсійного фонду України в м. Ромни боргу в сумі 74 047,65 грн., на користь Міжрайонної державної податкової інспекції боргу в сумі 47 211,34 грн. накладено «арешт на грошові кошти, що можуть знаходитись у касі ВАТ «Роменське АТІІ-15948» (код ЄДРПОУ 03118558) за адресою: м.Ромни, вул. Сумська, 97». Позивач вважає, що Постанова Відповідача про арешт грошових коштів, що можуть заходитись у касі божника від 01.03.2010 року, складена з порушенням норм процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню, при цьому позивач зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права в точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Згідно Додатку 36 до п.5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій. у Постанові про арешт коштів боржника обов'язково зазначаються: назва, дата видачі виконавчого документу та орган, який його видав. Також вказуються обставини, викладені в ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження;- зокрема обставини щодо невиконання документа в установлений державним виконавцем строк. Але всупереч вказаним нормам відповідачем в оскаржуваній Постанові не вказано, а ні виконавчого документу, на виконання якого здійснюється арешт коштів, а ні встановлено та перевірено той факт, що Позивачем все відбувається погашення заборгованості. Позивач вважає, що вказані дії Відповідача свідчать про неповноту вчинення виконавчих дій (неповно з'ясовано обставини виконавчого провадження), які порушують його права та законні інтереси.
Крім того, позивач стосовно погашення боргу перед УПФУ в м. Ромни вказує, що згідно Договору про розстрочення від 23 липня 2009 року, укладеного між УПФУ в м. Ромни (стягувачем) та Позивачем (боржником), останньому надано розстрочку сплати накладених штрафів та пені на суму 107 142,50 грн. з 23.07.2009 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів. Таким чином, позивач вважає, що між стягувачем та боржником досягнуто домовленості щодо розстрочення боргу, а саме сплати заборгованості по графіку за встановленою домовленістю. Тобто, винесення Постанови про арешт грошових коштів суперечить ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає відкриття виконавчого провадження, а значить і вчинення виконавчих дій за заявою стягувача, а у даному випадку останній (на даний час) виявив волю щодо розстрочення заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав письмове заперечення проти позову та просив в задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглядати без представника відповідача. Відповідач проти позову заперечував з наступних підстав, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження по стягненню з Відкритого акціонерного товариства «Роменське АТП-15948». В зведеному виконавчому провадженні перебуває 59 виконавчих документів на суму 131731,00 грн., з них на користь управління Пенсійоного фонду України в м. Ромни 10 виконавчих документів на суму 75076,00 грн., які перебувають на виконанні з 2008 року. Кожне з відкритих виконавчих проваджень, після закінчення строку для добровільного виконання, приєднується до зведеного виконавчого провадження, відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». З 2008 року накладено арешт на рахунки та майно ВАТ «Роменське АТП-15948». В 2009 році на реалізацію з прилюдних торгів були передані чотири одиниці транспортних засобів - КАМАЗів, але вони не були реалізовані в зв'язку з відсутністю покупців. В 2010 році описано й арештовано три автобуси, належні ВАТ «Роменське АТП-15948», призначено експерта по встановленню їх ринкової вартості. 01.03.2010р., керуючись ст. 5, 50, 63 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про арешт грошових коштів, що можуть знаходитись у касі боржника. Ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності. Ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Відповідач зазначає, що після об'єднання у зведене виконавче провадження, виконавчі дії проводяться не по кожному окремо виконавчому документу, а в цілому по зведеному виконавчому провадженню. А факт погашення заборгованості проводиться через відділ державної виконавчої служби, шляхом списання коштів з арештованого рахунку боржника, але суми проплат недостатні для задоволення вимог стягувачів.
Щодо договору про розстрочення від 23.07.2009 року, укладеного між УПФУ в м. Ромни та позивачем, де останньому надано розстрочку сплати накладених штрафів та пені на суму 107142,50 грн. з 23.07.2009р. до 20.06.2014р. з відсрочкою першого платежу на 90 календарних днів, відповідач зазначає, що вищевказаний договір про розстрочення заборгованості не впливає на проведення виконавчих дій, так як в Законі України «Про виконавче провадження» відсутні норми, які б передбачали зупинення або ж закінчення виконавчих проваджень з підстав укладення вищевказаного договору. УПФУ в м. Ромни (стягувач) не звертався до відділу з заявами про повернення виконавчих документів про стягнення боргу на їх користь без подальшого виконання.
Таким чином, відповідач вважає, що постанова про арешт грошових коштів, що можуть знаходитись у касі боржника винесена правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 01 березня 2010 року державним виконавцем Цупро Інною Петрівною була винесена Постанова про арешт грошових коштів, що можуть заходитись у касі божника (а.с. 11), згідно якої при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження по стягненню з ВАТ «Роменськке АТП -15948» на користь Управління пенсійного фонду України в м. Ромни боргу в сумі 74 047,65 грн., на користь Міжрайонної державної податкової інспекції боргу в сумі 47 211,34 грн. накладено арешт на грошові кошти, що можуть знаходитись у касі ВАГ «Роменське АТП-15948» (код ЄДРПОУ 03118558) за адресою: м.Ромни, вул. Сумська, 97. Як зазначає у відзиві на позовну заяву відповідач і не заперечує позивач, в зведеному виконавчому провадженні перебуває 59 виконавчих документів на суму 131731,00 грн., з них на користь управління Пенсійоного фонду України в м. Ромни 10 виконавчих документів на суму 75076,00 грн., які перебувають на виконанні з 2008 року. Згідно Договору про розстрочення від 23 липня 2009 року, укладеного між УПФУ в м. Ромни (стягувачем) та Позивачем (боржником), останньому надано розстрочку сплати накладених штрафів та пені на суму 107 142,50 грн. з 23.07.2009 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів (а.с.12 - 13). Відповідно до умов вказаного договору розстроченню підлягає сума штрафів та пені накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року по 1 січня 2009 року.
Відповідно до абз.7 ч.3 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон) державний виконавець, зокрема, має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника визначений ст. 50 цього Закону, згідно якої стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Цією ж статтею визначено, що готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються, а за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Отже, вказаною статтею визначено, що арешт накладається на рахунки в банках і інших кредитних установах, а готівкові кошти вилучаються.
При цьому вказаною нормою Закону також визначено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Стаття 55 Закону, визначає яким саме шляхом накладається арешт на майно боржника, а саме:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Тобто, суд вважає, що даний перелік є вичерпним, та не включає в себе накладення арешту на кошти боржника, що можуть знаходитись в касі підприємства.
Крім того, статтею 63 вказаного Закону визначається порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника - юридичної особи, а саме готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи.
Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Отже, вказаною нормою визначено що звернення стягнення на готівкові кошти здійснюється саме шляхом вилучення готівки з каси підприємства а не шляхом накладення арешту на касу підприємства. Вказаний спосіб звернення стягнення на кошти, а саме - арешт, накладається на рахунки боржника в банках та інших кредитних установах, про що і зазначено в ч. 3 ст. 63 Закону.
Відтак, суд приходить до висновку, що постанова від 01.03.2010 винесена старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції про арешт грошових коштів, що можуть знаходитись у касі боржника, ВАТ "Роменське АП-15948", не відповдає нормам Закону, так як по - перше, Законом не передбачено такого способу звернення стягнення на кошти, як накладення арешту на кошти що можуть знаходитись в касі підприємства, по -друге, Законом чітко визначено, що арешт може бути накладений у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, в даному випадку державний виконавець всупереч вказаним нормам Закону, наклав арешт взагалі на всі кошти боржника, що можуть знаходитись в касі підприємства.
Згідно ст. 7 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин та правових норм, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Роменське АТП-15948" до відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про арешт грошових коштів, що можуть знаходитись у касі боржника - задовольнити.
Скасувати постанову про арешт грошових коштів, що можуть знаходитись у касі боржника від 01 березня 2010 року. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 14 червня 2010 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек