< Список >
14 червня 2010 р. Справа № 2а-3398/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
представника позивача - Кот Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головавтотрансінспеції у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій ,-
Сумський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - штраф у сумі 1700,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що за результатами здійснення 20.11.09 р. державними інспекторами перевірки транспортного засобу ОСОБА_2 було виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон), про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.11.2009 року (далі по тексту - Акт). Згідно з вимогами п.п. 25, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, посадовою особою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Сумській області (далі по тексту - позивач, ТУ Головавтотрансінспекції в Сумській області), розглянув справу і виніс 07.12.2009 р. постанову про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_2) фінансових санкцій в сумі 1700 грн. Оскільки застосована фінансова санкція відповідачем в п'ятнадцятиденний термін після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій до Державного бюджету не перерахована, Сумський транспортний прокурор в інтересах держави в особі ТУ Головавтотрансінспекції у Сумській області звернувся із вимогою стягнення фінансової санкції в судовому порядку.
У судове засідання прокурор не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 18), всупереч вимог ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України не повідомив суд про причини неприбуття в судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, постанову про застосування штрафу вважає обґрунтованою та законною.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд при вирішенні питання щодо стягнення фінансових санкцій за рішенням суб'єкта владних повноважень, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, повинен перевірити, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси особи у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При винесенні постанови про застосування фінансових санкцій суб'єкт владних повноважень повинен прийняти її обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій № 0582/79 від 07.12.2009 р. відповідача притягнено до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Як вбачається із акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу автомобільним транспортом державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Сумській області було на місці перевірки - м. Путивль, автодорога Путивль-Конотоп - встановлено, що ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу з м. Суми до м. Путивль згідно з накладною № 15 від 20.11.2009 р. (а.с. 6), який на час перевірки знаходився за кермом як особа, котра має право керувати та розпоряджатися транспортним засобом, який належить ОСОБА_2.
Державними інспекторами було виявлено порушення, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 39 цього Закону: відсутні ліцензійна картка, дорожній лист.
Після з'ясування обставин та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Територіальним управлінням Головавтотранспінспекції в Сумській області було винесено постанову № 082/79 від 07.12.2009 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 7).
Суд не може погодитися із позицією позивача щодо правомірності прийнятого рішення, та виявлених порушень, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», виходячи із наступного.
Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту та регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Статтею 1 цього Закону визначено поняття «автомобільний транспорт» як галузі транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.
У свою чергу, застосовуючи до відповідача штрафні санкції, як до фізичної особи-підприємця, позивач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», а п. 1 Загальної частини встановлено, що даний Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Однак, як зі змісту Акту, так і зі змісту постанови про застосування фінансових санкцій вбачається, що суб'єктом владних повноважень не з'ясовувалися всі обставини справи, зокрема на якій правовій підставі керував автомобілем водій ОСОБА_3, в чиїх інтересах здійснював перевезення вантажу та його взаємовідносини з власником транспортного засобу (трудові відносини, договір на виконання робіт, доручення на керування транспортним засобом).
Крім того ні прокурор, ні позивач не надав суду доказів того, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність саме із надання послуг по перевезенню вантажів, оскільки із копії Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що відповідач - ОСОБА_2 - дійсно зареєстрований Виконавчим комітетом Сумської міської ради як фізична особа-підприємець (а.с. 16), однак у даній довідці не зазначено, яким саме видом діяльності займається відповідач.
З постанови про застосування фінансових санкцій вбачається, що фінансові санкції до відповідача застосовані за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 та ст. 48 Закону.
Як зазначалося вище, дія Закону України «Про автомобільний транспорт» та його вимоги поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Таким чином судом достовірно встановлено, що Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області всупереч вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. не було надано суду жодних достовірних доказів на підтвердження правомірності прийнятої постанови, всупереч вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» безпідставно застосовані фінансові санкції до відповідача в сумі 1700 грн, тому суд приходить до висновку, що вимоги прокурора щодо стягнення вказаної суми заборгованості є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, < додаткові норми > суд, -
У задоволенні адміністративного позову Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головавтотрансінспеції у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій - відмовити за необгрунтованістю.< Текст > < Сумма стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 18.06.2010 р.
Суддя < Текст > Л.М. Опімах
< Список > < Дата >
< з оригіналом згідно >
< Суддя > < Довідник >