18 червня 2010 рокум. ПолтаваСправа № 2а-584/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря - Дрижирук М.І.,
представника позивача - Мурич Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 791,40 грн, -
11 лютого 2010 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 791,40 грн, накладених на вказаного суб'єкта господарювання рішенням Кременчуцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.08.2009 № 0007132303/1330 на підставі статей 17, 21, 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на обставини порушення відповідачем вимог пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, накладення на відповідача контролюючим органом фінансових санкцій на загальну суму 791,40 грн та несплату відповідачем фінансових санкцій у добровільному порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою: АДРЕСА_1. Як з'ясовано судом вказана адреса згідно з даними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи є офіційним місцем проживання відповідача, даних про його зміну судом не виявлено. Відтак, суд доходить висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі зібраних судом та долучених до матеріалів справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача в цьому випадку не може бути визнана перешкодою для відправлення правосуддя.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована Виконкомом Автозаводської районної ради м. Кременчука 25.04.2001, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № Л-22 та перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 07.05.2001.
21 липня 2009 року відповідно до плану проведення перевірок та на підставі направлень на перевірку від 20.07.2009 за № 4818 та № 4819 працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області проведена перевірка за дотриманням суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_2 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в павільйоні № 12.11-01, що розташований за адресою: м. Кременчук, пр-т. Полтавський в районі будинку 32 та в якому здійснює господарську діяльність названий суб'єкт господарювання.
За результатами перевірки складено акт від 21.07.2009, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” внаслідок:
- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- непроведення розрахункової операції на суму покупки - 11,30 грн через реєстратор розрахункових операцій при продажу двох пляшок пива «Туборг»0.5 л;
- невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 42,00 грн;
- неведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів на суму 219,95 грн за місцем їх реалізації шляхом оформлення накладних на товарні запаси.
На підставі цього акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення про застосування до СПД-ФО ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій від 06.08.2009 № 0007132303/1330.
Відповідач вказане рішення ні в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржував, але при вирішенні цього спору суд бере до уваги припис частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спору за зверненням суб'єкта владних повноважень.
А відтак, підстави застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій згідно зазначеного рішення підлягають перевірці судом.
Статтею 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок /пункт 1/;
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості /пункт 11/;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня /пункт 13/.
Перевіркою виявлено, що особою, яка проводила розрахунки в павільоні відповідача, не проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ на суму покупки 11,30 грн при продажу двох пляшок пива «Туборг»0.5 л; не забезпечено відповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 42,00 грн за вирахуванням суми закупки 11,30 грн /згідно з Х-звітом денним від 21.07.2009 на момент проведення перевірки сума продаж становила 50,00 грн, а згідно з описом грошових коштів від 21.07.2009 -в місці здійснення розрахунків наявні грошові кошти в сумі 103,30/; при продажу товарів не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Акт перевірки підписано перевіряючими та особою, яка здійснювала розрахунки -ОСОБА_3, та зауваження чи заперечення до акту не надавались. Також в матеріалах справи наявні копії опису грошових коштів та Х-звіту денного від 21.07.2009 в підтвердження наведених порушень.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем допущено порушення вимог пунктів 1, 11 та 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому позивачем правомірно визначені відповідачу фінансові санкції в сумі 56,50 грн /11,30 грн х 5/згідно із пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; в сумі 85,00 грн /17,00 грн х 5/ згідно із пунктом 6 цієї статті та в сумі 210,00 грн /42,00 грн х 5/ згідно із статтею 22 зазначеного Закону.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлена відповідальність за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій або нероздрукування відповідного розрахункового документа у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів.
Згідно з пунктом 6 статті цієї статті за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 22 зазначеного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
В акті перевірки від 21.07.2009 також зафіксовано факт надлишку у відповідача товарно-матеріальних цінностей на суму 219,95 грн, на які відсутні накладні. Перелік і кількість товарів наведено у додатку до акту перевірки від 21.07.2009 «Опис залишків товару». На підставі викладеного позивачем зроблено висновок про незабезпечення відповідачем обліку товарів.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку , за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством , а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Для суб'єктів малого підприємництва, до яких належить відповідач, постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 передбачено ведення Книги обліку доходів та витрат.
Як слідує із форми Книги обліку доходів і витрат, встановленої додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64, книга має наступні розділи: “період обліку”, “кількість виготовленої продукції, наданих послуг (в одиницях виміру)” “витрати на виробництво продукції”, “кількість проданої продукції, (наданих послуг) (в одиницях виміру)”, “ціна продажу продукції (послуг), “сума виручки (доходу)”, “чистий доход”.
Із аналізу норм чинного законодавства вбачається, що обов'язкове ведення іншої документації для фізичних осіб-підприємців не передбачено. Вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо обов'язкової наявності первинних документів (накладних тощо), дані яких систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, не застосовуються до фізичних осіб-підприємців, оскільки згідно з частиною 1 статті 2 вказаного Закону сфера його дії поширюється лише на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.
Таким чином, суд доходить висновку, що нормами чинного законодавства не встановлено порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців. Натомість Книга обліку доходів і витрат, ведення якої передбачено для фізичних осіб-підприємців, не дозволяє фіксувати рух товарних запасів.
З огляду на викладене, висновок перевірки про порушення відповідачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внаслідок незабезпечення ведення обліку товарних запасів на складах та /або за місцем реалізації, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та зроблений без урахування особливостей регулювання господарської діяльності відповідача.
За таких обставин стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів 439,90 грн (219,95 грн х 2) суперечить вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та є безпідставним.
Статтею 25 зазначеного Закону встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 -24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
На підставі картки особового рахунку відповідача судом встановлено, що фінансові санкції у спірній сумі відповідачем добровільно не оплачені.
Між тим, з врахуванням встановленого у цій справі сплаті відповідачем підлягають фінансові санкції лише в сумі 351,50 грн /56,50 грн +85,00 грн +210,00 грн/.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Отже, позов підлягає задоволенню в частині стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 351,50 грн, а в іншій частині позовних вимог (про стягнення 439,90 грн) слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 791,40 грн задовольнити частково.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету (р/р №31111104700008, код платежу 21080900, одержувач: УДК у м. Кременчук, код 34698778, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019) заборгованість перед бюджетом в сумі 351 (триста п'ятдесят одна) грн 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2010 року.
Суддя Н.І. Слободянюк