Справа № 2а-3545/10/1570
23 червня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П
за участю секретаря: Мандрика Л.В.
Сторін:
позивач: ОСОБА_1
від відповідача: представник Пінаєва Л.Л. (за довіреністю)
Розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської Транспортної прокуратури про визнання дій Транспортного прокурора за перевіркою матеріалів № 1/42-пр-08 такими, що були цілеспрямованими на збирання неправдивої та негативної інформації стосовно позивача; зобов'язання вилучити зі складу матеріалів № 1/42-пр-08 документи із неправдивою інформацією, які були створені співробітниками ВВБ на Одеській залізниці та ЛВ на ст. Одеса-Головна; визнання протиправними дій слідчого Транспортної прокуратури Шевченка О.В. з формування та надання рапорту від 05.12.2008 року з неправдивою інформацією та зобов'язання спростувати неправдиву інформацію,-
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської Транспортної прокуратури про визнання дій Транспортного прокурора за перевіркою матеріалів № 1/42-пр-08 такими, що були цілеспрямованими на збирання неправдивої та негативної інформації стосовно позивача; зобов'язання вилучити зі складу матеріалів № 1/42-пр-08 документи із неправдивою інформацією, які були створені співробітниками ВВБ на Одеській залізниці та ЛВ на ст. Одеса-Головна; визнання протиправними дій слідчого Транспортної прокуратури Шевченка О.В. з формування та надання рапорту від 05.12.2008 року з неправдивою інформацією та зобов'язання спростувати неправдиву інформацію.
В попередньому судовому засіданні представник відповідача заявив письмове клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1. ч.1 ст. 157 КАС України, мотивуючи тим, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Позивач проти задоволення клопотання заперечувала, мотивуючи тим, що вимоги адміністративного позову стосуються дій слідчого та Транспортного прокурора, які були вчинені не за КПК України, а під час виконання посадових обов'язків.
Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши думку позивача та представника відповідача, вважає, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню та провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської Транспортної прокуратури повинно бути закрито з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії слідчого у зв'язку з неналежним проведенням перевірки за її заявами та скаргами, за результатами якої 14.05.2009 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи та складанням рапорту від 05.12.2008 р. з неправдивою інформацією та просить зобов'язати слідчого спростувати інформацію, викладену в рапорті від 05.12.2008 р., як недостовірну.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 97 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Згідно зі ст. 236 КПК України, скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 25.05.2001р. Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 25.05.2001р. кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами кримінально - процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином, згідно з вимогами ст. 236 КПК України, питання законності дій чи бездіяльності слідчого і прокурора під час здійснення повноважень, які врегульовані нормами кримінально-процесуального законодавства можуть бути оскаржені до суду виключно у порядку кримінального судочинства.
Позивач просить спростувати інформацію викладену ст. слідчим Одеської транспортної прокуратури Шевченко О.В. в рапорті від 05.02.2008 р., як недостовірну.
Частиною 4 статті 32 Конституції України передбачено, що кожен вправі вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації, що порочить честь і гідність членів його сім'ї.
Згідно статті 2 Цивільного кодексу України особисті немайнові відносини регулюються цивільним законодавством. Спростування недостовірної інформації є спеціальним способом захисту особистих немайнових прав фізичної особи і регламентується ст. 277 ЦК України.
Частина 2 ст. 299 ЦК до загальних положень про захист особистих немайнових прав, закріплених у ст. 275 названого Кодексу, вказує на те, що з позовом про захист своєї ділової репутації фізична особа може звернутися до суду.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»роз'яснено, що справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства , оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.
Відповідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій Транспортного прокурора за перевіркою матеріалів № 1/42-пр-08 такими, що були цілеспрямованими на збирання неправдивої та негативної інформації стосовно позивача; зобов'язання вилучити зі складу матеріалів № 1/42-пр-08 документи із неправдивою інформацією, які були створені співробітниками ВВБ на Одеській залізниці та ЛВ на ст. Одеса-Головна; визнання протиправними дій слідчого Транспортної прокуратури Шевченка О.В. з формування та надання рапорту від 05.12.2008 року з неправдивою інформацією врегульовані кримінально-процесуальним законодавством України та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позовні вимоги щодо спростування інформації, викладеної в рапорті від 05.12.2008 р., як недостовірної носять цивільно-правовий характер, та не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; зупинення провадження у справі; закриття провадження у справі; закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.
На підставі викладеного, суд вважає, що справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської Транспортної прокуратури не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 17, 121, п.1 ч.1 ст. 157, 160, 165 КАС України, суд, -
Задовольнити клопотання відповідача.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської Транспортної прокуратури про визнання дій Транспортного прокурора за перевіркою матеріалів № 1/42-пр-08 такими, що були цілеспрямованими на збирання неправдивої та негативної інформації стосовно позивача; зобов'язання вилучити зі складу матеріалів № 1/42-пр-08 документи із неправдивою інформацією, які були створені співробітниками ВВБ на Одеській залізниці та ЛВ на ст. Одеса-Головна; визнання протиправними дій слідчого Транспортної прокуратури Шевченка О.В. з формування та надання рапорту від 05.12.2008 року з неправдивою інформацією та зобов'язання спростувати неправдиву інформацію,- закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку ст.186 КАС України.
Суддя: Г.П. Самойлюк