ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2021Справа № 640/8311/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест" (вул. Здолюунівська, буд. 6, офіс 1, код ЄДРПОУ 41774699)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Шота Руставелі, будинок 39/41, місто Київ, 01033, код ЄДРПОУ 02583780)
про визнання протиправним та скасування наказу,скасування реєстраційних дій,зобов'язання вчинити дії
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) з позовом про визнання протиправним та скасування наказу №1027/5 від 19.03.2020 року, зобов'язання вчинити дії, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 року «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;
- скасувати реєстраційні дії, які були проведені на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно яких з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були виключені відомості про проведені реєстраційні дії: № 10651020000026099 від 01.12.2017 року щодо державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи, проведених приватним нотаріусом Незнайко Наталією Миколаївною; № 10651070001026099 від 08.12.2017 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників), проведених державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області;
- зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме записів: №10651020000026099 від 01.12.2017 року щодо державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи, проведених приватним нотаріусом Незнайко Наталією Миколаївною; № 10651070001026099 від 08.12.2017 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників), проведених державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест" №05/12 від 05.12.2017 позивач набула власності на корпоративні права статутного капіталу товариства і була призначена на посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест". Вказані зміни про учасника та керівника були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В подальшому, на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було прийнято оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яким з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було виключено відомості про юридичну особу - ТОВ "Будлайф Інвест" та скасовано реєстраційні дії. Наказ Міністерства юстиції України №1027/5 від 19.03.2020 позивач вважає протиправним, оскільки скасування державної реєстрації на підставі ч. 2 ст. 141 ЦК України є незаконним, окрім того, положеннями вищевказаної статті не передбачено правових наслідків щодо перевищення граничної кількості з одним учасником, а у державного реєстратора відсутній обов'язок перевіряти наявність таких відомостей, а також відсутні повноваження перевіряти відповідність документів на її відповідність вимогам чинного законодавства, натомість, згідно ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" до повноважень державного реєстратора віднесено перевіряти комплексність документів. Окрім того, в порушення вимог Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації №37/5, позивача, державного реєстратора та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест".
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилався на правомірність спірного рішення, з огляду на те, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту. На думку відповідача, неповідомлення третіх осіб не є порушенням прав та законних інтересів позивача, оскільки всіх заінтересованих осіб було повідомлено шляхом висвітлення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту. До того ж, судові справи, на які посилається позивач, як підставу для відмови у розгляді скарги не є тотожними предмету розгляду скарги. По суті виявлених порушень відповідач зазначив, що на момент вчинення приватним нотаріусом реєстраційної дії було порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, оскільки згідно ст. 141 ЦК України особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, натомість ОСОБА_2 на момент проведення оскаржуваної дії був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест" та учасником в інших товариствах. До того ж, підставою для вчинення реєстраційної дії слугувало рішення загальних зборів учасників від 05.12.2017 та договору купівлі - продажу корпоративних прав від 05.12.2017. Згідно відомостей ЄДР від імені ОСОБА_1 на загальних зборах учасників 05.12.2017 діяв на підставі довіреності від 06.12.2017 ОСОБА_3 , що свідчить про відсутність в останнього законних прав представляти інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності від 06.12.2017, а відтак, як наслідок, ОСОБА_1 не набула статусу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест". Враховуючи те, що ОСОБА_1 не була директором товариства, то довіреності видані від її імені на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 для внесення змін у юридичну особу не мають жодної юридичної сили, що було достатньою правовою підставою для відмови у державній реєстрації, згідно вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". До того ж, за результатами перевірки встановлено, що державна реєстрація проведена 08.12.2017, у той час, як платіжні доручення за адміністративні послуги датуються від 20.12.2017 та 28.12.2017, що свідчить про те, що станом на момент вчинення реєстраційної дії документи про сплату були відсутні, що у розумінні вимог Закону є підставою для зупинення вчинення реєстраційної дії.
У відповіді на відзив, позивач проти відзиву заперечив, з огляду на те, що підставою для скасування реєстраційної дії не можуть бути відносини, які виникли між попереднім власником товариства.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2021 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Міністерства юстиції України - задоволено, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2021 - скасовано, провадження у справі № 640/8311/20 закрито, роз'яснено позивачу про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 28.05.2021 справу №640/8311/20 передано для розгляду до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2021 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
08.07.2021 від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.08.2021.
11.08.2021 до відділу діловодства суду представником Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - третя особа-2) надійшла заява про розгляд справи за відсутності третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 підготовче засідання відкладено на 08.09.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 640/8311/20 до розгляду по суті на 30.09.2021.
У судовому засіданні 30.09.2021 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 21.10.2021.
У судовому засіданні 21.10.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, в свою чергу представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити повністю, представники третіх осіб-1 та -2 у судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце повідомлялися належним чином.
У судовому засіданні 21.10.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд,
Згідно з Протоколом установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест" №1 від 01.12.2017 створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест", сформовано статутний капітал Товариства у розмірі 150 000, 00 грн, власником частки у 100% якого був ОСОБА_2 .
Державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест" проведено приватним нотаріусом Незнайко Наталією Миколаївною про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис № 10651020000026099 від 01.12.2017 (17:15:56) щодо державної реєстрації новоутвореної юридичної особи. Засновником ТОВ "Будлайф Інвест" був ОСОБА_2
05.12.2017 між громадянином ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф інвест".
Згідно з Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Будлайф Інвест" від 05.12.2017 №05/12 ОСОБА_1 набула корпоративні права на 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест", а також була призначена на посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест".
12.09.2018 ТОВ "Будлайф Інвест" набуло права власності на об'єкт нерухомості - будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 11804,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1642526551101).
Відомості про зміну учасника та керівника ТОВ "Будлайф Інвест" було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 10651070001026099 від 08.12.2017 (13:37:27) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу , що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників), проведених державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області.
Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" в особі адвоката Тодорич Ірини Вікторівни звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою від 20.09.2019, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.09.2019 за № 33366-33-19 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.12.2017 № 10651020000026099 "Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною та від 08.12.2017 № 10651070001026099 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест".
29.01.2020 на офіційному веб-сайті Мін'юсту за Інтернет посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pra-zasidannya-kolegii-31-sichnya-2020-roku розміщено оголошення наступного змісту: « 31 січня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг: на 11 год. 50 хв. Розгляд по суті скарги приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" в особі адвоката Тодорич І.В. від 20.09.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.2019 за № 33366-33-19. Щодо товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛАЙФ ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 41774699). Суб'єкт оскарження: - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. - державний реєстратор Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В. Заінтересовані сторони: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДЛАЙФ ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 41774699) керівник ОСОБА_1 адвокат Тодорич Ірина Вікторівна.
31.01.2020 відбувся розгляд скарги, за результатами якого на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України було видано оскаржуваний наказ про часткове задоволення скарги.
Наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2020 № 1027/5 "Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» було прийнято рішення, яким: скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" в особі адвоката Тодорич Ірини Вікторівни від 20.09.2019 задоволено частково; скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.12.2017 №10651020000026099 "Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною та від 08.12.2017 № 10651070001026099 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест"; у задоволенні інших вимог відмовлено.
На підставі наказу Міністерства юстиції України від 19.03.2020 № 1027/5 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок) 20.03.2020 (10:41:23) № 10659980002026099, ОСОБА_6, Міністерство юстиції України; запис про скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок) від 20.03.2020 (10:42:27), №10659980003026099, ОСОБА_6, Міністерство юстиції України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником об'єкту нерухомості - будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 11804,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1642526551101) визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест".
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб а також відновлення становища, яке існувало до порушення.
У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права власності ОСОБА_1 внаслідок вчинених реєстраційних дій.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовано Конституцією України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" нотаріусів віднесено до суб'єктів державної реєстрації.
Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" однією з засад державної реєстрації юридичних осіб є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 19.03.2020 № 1027/5 "Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Наказ) вбачається, що підставою його прийняття є Висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31.01.2020 (далі - Висновок) за результатами розгляду скарги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" в особі адвоката Тодорич Ірини Вікторівни від 20.09.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2019 за №33966-33-19.
Як вбачається з Наказу та Висновку підставою скасування реєстраційної дії №10651020000026099 від 01.12.2017 (17:15:56) щодо проведення державної реєстрації створення ТОВ «Будлайф Інвест» та реєстраційної дії № 10651070001026099 від 08.12.2017 (13:37:27) про зміну відомостей про учасників ТОВ «Будлайф Інвест» є недотримання встановленої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" процедури здійснення реєстраційних дій, що були допущені приватним нотаріусом Незнайко Н.М. та державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Павленко К.В.
Частиною 4 статті 17 Закону №755-IV встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті (зміни до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю), подаються такі документи, зокрема: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.
Водночас, пунктами 1 та 2 частини 1 статті 25 Закону №755-IV встановлено, що підставою проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій є: документи, що подаються заявником для державної реєстрації; судові рішення, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Вказаний перелік видів судових рішень є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, системний аналіз положень статті 17 та 25 Закону №755-IV дає підстави для висновку, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру здійснюється державним реєстратором на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в державному реєстрі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення загальних зборів ТОВ "Будлайф Інвест", статут ТОВ "Будлайф Інвест", договір купівлі-продажу майнових прав, на підставі яких в подальшому було проведено державну реєстрацію відомостей про державну реєстрацію товариства та зміну відомостей про учасників (засновників) в судовому порядку недійсними не визнавалися.
З огляду на вказані вище положення законодавства, внесення відомостей до ЄДР здійснюється державним реєстратором на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили і тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР.
До того ж, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації на підставі вичерпного переліку документів засвідчує лише факт, тобто виконує функцію легалізації події. Виконання цієї функції не передбачає і не наділяє його повноваженнями перевірки (контролю), за тим, чи містять документи відомості, передбачені законом, відповідність яких законодавству покладається на осіб, які подали заяву про реєстрацію.
Аналогічний висновок міститься також у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 826/1186/17.
Щодо посилань відповідача на відсутність на момент вчинення реєстраційної дії від 08.12.2017 платіжного доручення за сплату адміністративного збору, то суд зазначає наступне.
Статтею 6 Закону №755-IV передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації.
Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 27 Закону №755-IV підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є зокрема: несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі.
Згідно ч. 1, 5 ст. 35 Закону №755-IV суб'єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом; заявник несе відповідальність за відповідність копій документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі.
Отже, з вищевказаного вбачається, що саме державний реєстратор, як суб'єкт державної реєстрації повинен нести відповідальність за допущені процедурні порушення, натомість зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що відповідач не застосував по відношенню до державного реєстратора заходів, передбачених ч. 6 ст. 34 Закону №755-IV, при цьому, скасувавши реєстраційні дії, відповідач поклав тягар відповідальності за процедурні порушення саме на ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест".
Окрім того, однією з підстав для скасування реєстраційної дії Міністерством юстиції слугував висновок про протиправність реєстраційної дії приватного нотаріуса Незнайко Н.М., що відбулася 01.02.2017, оскільки засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест" ОСОБА_2 був одноосібним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект-Групп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донекоінест", чим було порушено ч. 2 ст. 141 Цивільного кодексу України, то суд щодо цього зазначає наступне.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» нотаріусів віднесено до суб'єктів державної реєстрації.
Згідно із частиною другою статті 1 Закону України "Про нотаріат", вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку та випадках, встановлених Законом України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Таким чином, при здійсненні функції державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців нотаріус та/або державний реєстратор виконують делеговані державою функції, а держава, в свою чергу, здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав скасування реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" були реєстраційні дії щодо третьої особи - ОСОБА_2 і не стосувалися позивача, оскільки такі правовідносини мали місце до набуття ОСОБА_1 корпоративних прав, а відтак, остання не може зазнавати для себе негативних наслідків у вигляді скасування з цих підстав реєстраційних дій.
Суд допускає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і практики ЄСПЛ щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
"Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Разом із тим, у пункті 71 рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").
Потреба виправити колишню "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки").
Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії" "Трґо проти Хорватії").
Отже йдеться про дотримання принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67; mutatis mutandis, Radchikov v. Russia, no. 65582/01, § 50, 24 травня 2007 року.
Суд підкреслює, що позивача не було визнано винною в будь-якій злочинній змові з державними реєстраторами, чиї дії скасовано оспорюваним наказом відповідача. В будь-якому випадку, факт того, що позивач не є добросовісним набувачем у розумінні положень цивільного законодавства, не було встановлено рішенням суду.
З цих міркувань суд доходить висновку, що умови, за яких позивача було позбавлено її права власності на корпоративні права ТОВ "Будлайф Інвест" та зареєстрованого за ним об'єкту нерухомості, наклало на неї індивідуальний та надмірний тягар, а органи влади не дотримали справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу з одного боку та правом позивача на мирне володіння своїм майном з іншого. Цим було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Також, суд зазначає, що процедура розгляду скарг визначена положеннями Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 ( у ред., що діяла станом на момент розгляду скарги).
Згідно п. 11 Порядку Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
З вищевикладеного вбачається, що в разі призначення до розгляду скарги Мін'юстом, останній належним чином повідомляє всіх учасників шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Мін'юста та додатково повідомлення одним із способів, які визначені п. 11 Порядку №1128. Водночас, зі змісту п. 11 Порядку № 1128 убачається, що обов'язок повідомити заінтересовану особу одним із додаткових способів виникає лише у разі наявності інформації про засоби зв'язку з такою особою.
Позивач на обґрунтування протиправності наказу посилався на те, що відповідачем не повідомлено позивача про розгляд скарги, у зв'язку з чим, останнього позбавлено права подати власні заперечення, в тому числі інформацію про наявність судових спорів з порушеного у скарзі питання, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні скарги.
У той же час, як зазначив відповідач та третя особа, в матеріалах справи та з відкритих джерел не вдалося встановити відомості для факультативного повідомлення учасників про час, місце і розгляд скарги, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що розміщення оголошення на сайті Мін'юсту є достатнім способом повідомлення усіх учасників про розгляд скарги.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем під час розгляду скарги не дотримано всіх передумов для розгляду скарги по суті, з огляду на наступне.
Так, ст. 34 Закону №755-IV визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги. (ч. 5 ст. 34 Закону №755-IV)
Як вбачається із документів, наданих відповідачем які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, 30.09.2019 висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було рекомендовано відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", оскільки остання оформлена без дотримання вимог ч.5 ст. 34 Закону №755-IV та не містить будь-яких відомостей щодо наявності/відсутності судових спорів та додані не всі засвідчені копії документів. Дорученням Міністра юстиції України від 13.01.2020 №68/1/48-20, з огляду на численні звернення, було направлено скаргу на повторний розгляд, однак, при повторному розгляді, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації в порушення вимог п. 5 Порядку № 1128 незважаючи на те, що скарга була оформлена без дотримання вимог Закону №755-IV, розглянула таку скаргу і як вбачається із висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 31.01.2020 питання щодо наявності чи відсутності судових спорів з питань, порушених у скарзі не досліджувалося.
Частиною 8 ст. 34 Закону №755-IV встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, зокрема, скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті.
Враховуючи те, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 31.01.2020 на підставі якого прийнятий оскаржуваний наказ є протиправним, таким, що прийнятий без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, то, відповідно, й оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача в частині скасування реєстраційних дій, які були проведені на підставі оскаржуваного наказу та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо поновлення записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які були скасовані на підставі цього наказу, суд зауважує наступне.
За приписами п. 13 ч. 1. ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Як вище зазначалось, спір у даній справі стосується порушення майнових прав позивача, що полягає у наслідках, спричинених рішенням суб'єкта владних повноважень (прийняттям Міністерством юстиції України наказу), тобто є способом захисту цивільних прав та інтересів.
При цьому, вимога про зобов'язання вчинити дії щодо поновлення записів не може розглядатись окремо, оскільки є наслідком визнання незаконними і скасування рішень Комісії.
(Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВПВС від 11.04.2018 по справі №910/8424/17).
Позивач є власником корпоративних прав на 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Інвест" згідно договору купівлі-продажу від 05.12.2017 №05/12.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Таким чином, не зважаючи на той факт, що момент набуття права власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю виникає з моменту набуття її за договором купівлі-продажу, такий учасник до моменту державної реєстрації змін до статуту обмежений у реалізації набутих прав.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування реєстраційних дій та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо поновлення скасованих записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань спрямований на відновлення майнових прав позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами та учасниками справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) № 1027/5 від 19.03.2020 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
3. Скасувати реєстраційні дії, які були проведені на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме записів: №10651020000026099 від 01.12.2017 року щодо державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи, приватним нотаріусом Незнайкою Наталією Миколаївною; №10651070001026099 від 08.12.2017 р. щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи); зміна складу або інформації про засновників), проведених державних реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартиівської сільської ради Пулинського району Житомирської області.
4. Зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме записів: №10651020000026099 від 01.12.2017 року щодо державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи, приватним нотаріусом Незнайкою Наталією Миколаївною; №10651070001026099 від 08.12.2017 р. щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи); зміна складу або інформації про засновників), проведених державних реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Новозаводське» Мартиівської сільської ради Пулинського району Житомирської області.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 6306 грн (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп.
6. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2021
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА