Справа № 638/11858/13-к
Провадження № 1-в/638/84/21
05.11.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 29.12.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 71 Кримінального кодексу України до 4 років 1 місяця позбавлення волі із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України - 3 роки іспитового строку, та обов'язками, передбаченими пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України,-
До суду надійшло подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подання обґрунтовано тим, що 29.04.2016 року до органу з питань пробації на виконання надійшов вирок відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України - 3 роки іспитового строку, та обов'язками, передбаченими пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України. В період іспитового строку засуджений порушував порядок і умови відбування покарання, а саме не з'являвся на реєстрацію без поважних причин. Також відносно ОСОБА_5 порушено кримінальне провадження за частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу України, проте на теперішній час рішення не прийняте. У органу пробації не має підстав вважати ОСОБА_5 винним у вчиненні нового кримінального правопорушення під час іспитового строку, який закінчився 29.12.2018 року. З огляду на викладене, просить суд подання задовольнити.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, просив суд відмовити в його задоволенні.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Як вбачається з матеріалів особової справи №50/2016, вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.12.2015 року ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та з урахуванням частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України - 3 роки іспитового строку, та обов'язками, передбаченими пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Іспитовий строк за вказаним вироком на момент розгляду подання про звільнення від відбування покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.12.2015 року закінчився.
Частиною 1 статті 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 78 Кримінального кодексу України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з частиною 1 статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, Уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».
Згідно із частиною 2 статті165 Кримінально-виконавчого кодексу України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Суд вважає що матеріали особової справи №50/2016 відносно ОСОБА_5 містять сумнівні відомості, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України). Неявка засудженого, який судові виклики не отримує та відповідно в судові засідання не з'являється, перешкоджає повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, а подання не містить точних відомостей щодо виконання обов'язків засудженим ОСОБА_5 , зокрема чи виїжджав за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації, чи повідомляв орган пробації про зміну місця проживання, чи періодично з'являвся для реєстрації до органу пробації та чи не вчинив нового злочину.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає.
Окрім того, уповноважений представник органу пробації, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення розгляду подання, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, що свідчить про фактичне не підтримання внесеного до суду подання та не доведення обставин, у зв'язку з якими орган пробації звернувся до суду.
На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: