Справа №345/4431/21
Провадження № 1-кп/345/355/2021
05.11.2021 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 порушив встановлені правила використання надр, а саме незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення - піщано-гравійну суміш, на території природно-заповідного фонду.
Злочин вчинено за наступних обставин.
15.09.2021 приблизно о 06.00 год. ОСОБА_4 , взявши із території свого господарства, де проживає, що в АДРЕСА_1 , саморобний транспортний засіб із бортом (саморобний причеп) без марок та реєстраційних номерів, та спільно із своїм односельчанином ОСОБА_5 , нічого не повідомляючи останньому про свої злочинні наміри, поїхав до р. Лімниця з метою здійснити незаконний видобуток піщано-гравійної суміші.
Зокрема, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, із застосуванням лопат (шуфель), які попередньо привіз із собою, з ями біля берега р. Лімниця, здійснив незаконний видобуток піщано-гравійної суміші в об'ємі 2,0097 м?, яку спільно з ОСОБА_5 погрузили у борт саморобного транспортного засобу (саморобного причепа), без марки та реєстраційного номера та який перебував у користуванні ОСОБА_4 .
Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства України, ОСОБА_4 , не маючи спеціального дозволу на користування ділянкою надр, що передбачено статтею 19 Кодексу України про надра, на відстані 35 м від русла річки Лімниця, що в межах с. Перевозець Войнилівської ОТГ Калуського району Івано-Франківської області, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші на територіях природно-заповідного фонду, яка відповідно до Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 (із змінами від 28.12.2011 за № 1370) належить до корисних копалин загальнодержавного значення.
Після завантаження вказаної піщано-гравійної суміші на вищевказану техніку ОСОБА_4 направився в напрямку с. Перевозець, Войнилівської ОТГ Калуського району Івано-Франківської області, де був зупинений працівниками поліції.
Згідно висновку експерта від 23.09.2021 зразки ґрунту, вилучені із саморобного причепа без марки та реєстрації, є середньокарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 69,5 %, кількість піску 30,5 %. Зразки ґрунту, вилучені із правої сторони місця забору, на березі річки Лімниця є середньокарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 82,4%, піску - 17,63%. Зразки ґрунту, вилучені із лівої сторони місця забору, на березі річки Лімниця, є середньокарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 77,0%, піску - 23%. Зразки ґрунту, які вилучені із саморобного причепа, із правої сторони місця забору та із лівої сторони місця забору, подібні між собою за комплексом ознак: кольором, механічним складом, карбонатністю, кількісним і якісним мінеральним складом, кількісним і якісним складом вільних гумінових речовин і мають спільну родову належність.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м» створений (оголошений) рішенням облвиконкому від 15.01.1979 №13 на території Калуського, Рожнятівського та Галицького районів Івано-Франківської області. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів від 16.10.1984 №247 «Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області» затверджено територію (об'єкт природно-заповідного фонду місцевого значення - ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м». Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 31.07.2020 № 1510-36/2020 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду області» змінено межі (площу) заказника з 2440 га на 4338, 1445 га на території Калуського, Рожнятівського та Галицького районів Івано-Франківської області відповідно до діючого законодавства.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, суду дав показання про те, що злочин вчинив при вищезазначених обставинах. Просив суд суворо його не карати.
Суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення злочину, їх добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Йому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 240 КК України, оскільки він здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - піщано-гравійної суміші на території природно-заповідного фонду.
Пом'якшуючими покарання обставинами для обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає те, що він раніше не судимий, позитивно характеризуються по місцю проживання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і обставини його вчинення, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 24), на «Д» обліку в нарколога та психіатра не числиться (а.с. 21, 22), здійснює догляд за перестарілою бабусею ОСОБА_6 (а.с. 23, 24), його поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 240 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи дані про особу та пом'якшуючі обставини, суд згідно положень ст. 75 КК України вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі ч.4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді слід скасувати.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 2059,44 гривні (а.с. 27) відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України покласти на обвинуваченого.
Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст.ст. 96-1, 100 КК України та ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком три роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.09.2021 (справа № 345/4063/21, провадження 1-кс/345/1049/2021).
Речові докази:
-піщано-гравійну суміш об'ємом 2,0097 м.куб. та зразки піщано-гравійної суміші, які поміщені в полімерні пакети «Національна поліція» № KIV4102395, № KIV4102393, KIV4102394, три лопати з дерев'яними ручками - після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави;
-саморобний безномерний транспортний засіб з причепом розміром 0,65 м х1,45 м х 2,2 м - повернути володільцю.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 2059,44 гривні судових витрат по справі за проведення експертизи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники можуть отримати копію вироку в суді.
Головуючий