Справа № 187/1212/21
2/0187/414/21
"12" жовтня 2021 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Боняк О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
03.08.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
У своїй заяві позивач посилається на те, що 11.06.2021 він набув у власність на підставі договору купівлі-продажу житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0.1500 га. За вказаною адресою, залишилися зареєстрованими відповідачі по справі - колишня власниця будинку ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 , які у даному будинку не проживають вже тривалий час, їх особистих речей та предметів домашнього вжитку у будинку немає.
Факт реєстрації відповідачів створює перешкоди позивачеві у його користуванні та володінні, а тому ОСОБА_1 просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком, який розташований по АДРЕСА_1 .
З урахуванням ч.3 ст. 14 ЦПК України справу передано судді Говорусі В.О.
18.08.2021 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просила задовольнити.
Представник відповідачів ОСОБА_4 надала заяву до суду про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Жодних доказів, які б спростовували зазначені вище обставини, відповідачем до суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити із наступних підстав.
Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них такі правовідносини.
Статтею 47 Конституції України визначено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з ст. 9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі - продажу від 11.06.2021 року реєстраційний номер 645, ОСОБА_1 набув права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями вказаного Договору.
Відповідно до довідки 06.07.2021 за № 529, виданої Петриківською селищною радою, за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Також суду надано копію Акту про проживання від 20.07.2021 за № 52, складений депутатом Петриківської селищної ради Миршавка Р.М., за підписом сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , де вказано, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в будинку АДРЕСА_1 фактично не проживають з 2009 року.
Згідно з інформацією від Петриківської селищної ради від 17.08.2021 за вих. № 110, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 41 Конституції України визначено, що, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За правилами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Приймаючи до уваги, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживають з 2009 року, суд вважає визнати їх такими, що втратила право на користування житловим приміщенням, шляхом зняття їх з реєстраційного обліку, тим самим будуть усунуті перешкоди власнику в користуванні житловим приміщенням.
Керуючись ст. ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 72, 150, 402 ЖК України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Говоруха