Справа № 187/1009/21
2/0187/397/21
"12" жовтня 2021 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Боняк О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
16.07.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 з 16.08.2019. Позивачці на праві приватної власності на підставі договору дарування від 03.08.2018 належить житловий будинок АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, окрім позивачки, зареєстрований і відповідач ОСОБА_2 , який у даному будинку не проживає з вересня 2019 року. Особистих речей чоловіка у будинку немає, ніяких витрат по утриманню житлового будинку він не несе.
Факт реєстрації відповідача позбавляє позивачку можливості повноправно здійснювати свої права власника, а тому ОСОБА_1 просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком по АДРЕСА_1 .
З урахуванням ч.3 ст. 14 ЦПК України справу передано судді Говорусі В.О.
22.07.2021 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду позивачка ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 02.09.2021 та 12.10.2021 не з'явився. Про місце, час і день слухання справи був повідомлений за адресою реєстрації належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовим відправленням, яке повернулося до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив та будь-які інші клопотання на адресу суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи повторну неявку у судове засідання відповідача по справі, з метою дотримання встановлених законодавством строків розгляду судом справи, зі згоди позивача, суд може ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Жодних доказів, які б спростовували зазначені вище обставини, відповідачем до суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити із наступних підстав.
Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них такі правовідносини.
Статтею 47 Конституції України визначено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з ст. 9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування житлового будинку від 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджено копією вказаного Договору, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 07.07.2021 за № 534, виданої Петриківською селищною радою, за адресою по АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 - чоловік.
Актом про фактичне проживання особи від 13.07.2021 за № 50, виданого Петриківською селищною радою Петриківського району Дніпропетровської області, підтверджено, що за адресою по АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , але фактично не проживає з вересня 2019 року. Згаданий Акт підписаний сусідами: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).
Згідно з інформацією від Петриківської селищної ради від 03.08.2021 за вих. № 195, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 41 Конституції України визначено, що, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За правилами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Приймаючи до уваги, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, відповідач ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає з вересня 2019 року, суд вважає визнати його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, шляхом зняття його з реєстраційного обліку, тим самим будуть усунуті перешкоди власнику в користуванні житловим приміщенням.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 223, 264, 280-283 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. О. Говоруха