Справа № 569/18736/21
1-кс/569/6305/21
27 вересня 2021 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю захисника адвоката - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Т.в.о. начальника третього слідчого відділу ( з дислокацією у м.Рівне ) Територіального управління Державного Державного бюро розслідувань, розташованому у м.Хмельницькому Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді в порядку ст.303КПК України зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважену особу третього слідчого відділу Державного бюро розслідувань ( з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташоване у м. Хмельницькому невідкладно зареєструвати подану мною заяву від 05.07.2021 року заяву про вчинення службовими особами Рівненської обласної прокуратури та управління Служби безпеки України в Рівненській області кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 162 КК України та визначити причини пропуску поважними та поновити строк на оскарження.
В обґрунтування скарги послалася на те, що 05.07.2021 року подано заяву на ім'я директора центрального апарату Державного бюро розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, в якій було конкретно зазначено осіб, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.
8.08.2021 року, на її адресу надійшов лист від начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності ОСОБА_5 , про то що, її заяву направлено за належністю для розгляду в межах чинного законодавства до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Хмельницькому.
20.08. 2021 року на її адресу був надісланий простий лист від 12.08.2021 року в якому зазначено, що « її « звернення» стосовно можливих протиправних дій працівників Рівненської обласної прокуратури та Управління служби безпеки в Рівненській області та з інших питань розглянуто. Під час вивчення інформації викладеної у зазначеному зверненні , обставин які вказували б на кримінальне правопорушення не виявлено, у зв'язку з чим відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування не вносилися.»
Таким чином, станом на дату звернення до слідчого судді з даною скаргою, відомості до ЄРДР не внесені, а досудове розслідування не розпочато.
Вважає, бездіяльність т.в.о. начальника третього слідчого відділу ( з дислокацією у м.Рівне ) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м.Хмельницькому.
Державного бюро розслідувань не внесенню відомостей про скоєння працівниками Рівненської обласної прокуратури та Управління Служби безпеки України в Рівненській області кримінального правопорушення до ЄРДР, за її заявою від 05.07.2021р., протиправною.
В поданій заяві про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України, зазначено осіб, час, місце, спосіб та ознаки вчинення кримінального правопорушення, та долучено відповідні докази вказаного, що відповідає роз'ясненням, які містяться у правовому висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Захисник адвокат - ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки до суду не повідомив.
Заслухавши учасників провадження та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Статтею 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під час розгляду скарги встановлено, що 05.07.2021 року ОСОБА_4 звернулась до центрального апарату Державного бюро розслідувань із заявою з викладом обставин про вчинення кримінального правопорушення.
8.08.2021 року, на ОСОБА_4 адресу надійшов лист від начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності ОСОБА_5 , про то що, заяву від 05.07.2021 року направлено за належністю для розгляду в межах чинного законодавства до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Хмельницькому.
Однак станом на час подання скарги до суду та розгляду її по суті відомостей про те, що заява про вчинення злочину внесена до ЄРДР чи відповіді про те, чому заява не внесена заявником не отримано.
За змістом частини першої ст.214КПК України передбачено, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищий спеціалізований суд України розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 р. «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст.214КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а тому саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Системний аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
При не підтвердженні під час перевірки обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до пунктів першого або другого частини першої статті 284КПК України приймається постанова про закриття кримінального провадження.
Таким чином, відсутність події кримінального правопорушення або відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України, й встановлюються виключно після внесення відповідних відомостей до ЄРДР за заявою особи про вчинення кримінального правопорушення або отримання відомостей про кримінальне правопорушення з інших джерел, визначених у статті 214 КПК України.
В зв'язку з цим, невнесення працівниками третього слідчого відділу Державного бюро розслідувань ( з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташоване у м. Хмельницькому відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_4 від 05.07.2021 слід визнати такою, що суперечить вимогам ст.214КПК України і свідчить про порушення передбаченого ст.13 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини права заявника на ефективний засіб правового захисту.
Наведене відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), практиці її застосування Європейським судом з прав людини, який, зокрема, зазначав, що право на доступ до суду має бути „практичним та ефективним“, а не „теоретичним чи ілюзорним“, та наголошував, що „це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд“ (§ 77 рішення у справі „Zubac v. Croatia“ від 5 квітня 2018 року (заява № 40160/12).
Європейський суд з прав людини послідовно акцентував на тому, що право на доступ до суду хоча й не є абсолютним, його обсяг треба розуміти в контексті позитивного обов'язку держав щодо надання засобів юридичного захисту прав людини ефективно й практично в розумінні статті 13 Конвенції, яка встановлює: „Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження“.
У рішенні у справі „Aksoy v. Turkey“ від 18 грудня 1996 року (заява № 21987/93) Європейський суд з прав людини наголосив, що стаття 13 Конвенції «гарантує наявність на національному рівні засобів для забезпечення по суті прав і свобод, гарантованих Конвенцією, у якій би формі вони не були закріплені в національному праві. Наслідком статті 13, отже, є вимога надати внутрішні засоби юридичного захисту для вирішення „спірної скарги“ по суті згідно з Конвенцією і відповідне відшкодування, хоча Договірним державам надається деяка свобода щодо способу, за допомогою якого вони виконують свої зобов'язання за Конвенцією в рамках цього положення… Обсяг зобов'язань за статтею 13 різниться залежно від характеру скарги заявника згідно з Конвенцією... Тим не менш, засіб захисту, який вимагається за статтею 13, повинен бути „ефективним“ на практиці, а також у нормативних актах; зокрема, в тому сенсі, що його застосування не повинно бути невиправдано ускладненим діями чи бездіяльністю органів держави-відповідача» (§ 95).
Конституційний Суд України зазначає, що право на судовий захист як гарантія захисту та поновлення системи прав і свобод особливо проявляється у разі, коли доступ до суду для особи унеможливлюється бездіяльністю органів державної влади.
Звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 Кодексу). Недостатність судових гарантій від свавілля у питанні початку кримінального провадження перешкоджає захисту порушених прав людини, зокрема внаслідок унеможливлення судового захисту, передбаченого частинами першою, другою статті 55 Конституції України.
Отже, це означає, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.»
Таким чином, зважаючи на те, що станом на день розгляду скарги в суді заявником не було отримано ніяких відомостей про внесення або відмови у внесенні скарги до ЄРДР, пропущений строк слід вважати із поважних причин, тому підлягає поновленню.
Враховуючи вищевикладене, скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а службові особи третього слідчого відділу Державного бюро розслідувань ( з дислокацією у м. Рівному) Територіального, відповідно до п.3 ч.2 ст.307КПК України мають бути зобов'язані до вчинення дій, передбачених законом.
Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 369-372 КПК України, -
Поновити ОСОБА_4 строк звернення до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Т.в.о. начальника третього слідчого відділу ( з дислокацією у м.Рівне ) Територіального управління Державного Державного бюро розслідувань, розташованому у м.Хмельницькому Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу третього слідчого відділу Державного бюро розслідувань ( з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташоване у м. Хмельницькому невідкладно зареєструвати подану ОСОБА_4 заяву від 05.07.2021 року заяву та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1