Справа № 283/2269/21
провадження №2-а/283/29/2021
05 листопада 2021 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Крота Юрія Анатолійовича,
про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення,
Стислий виклад позицій сторін.
30.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення.
Предметом адміністративного позову є визнання дій інспектора УПП у м. Києві лейтенанта поліції Крота Ю.А. протиправними; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4663674 від 20.08.2021 року, складеної відносно ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП; закриття провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП.
Підставою адміністративного позову є те, що 20.08.2021 року о 12 год. 25 хв., керуючи мікроавтобусом «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Осінній в м. Києві, ОСОБА_1 був зупинений інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кротом Ю.А. у зв'язку з тим, що керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Київ - Малин» без узгодженої з уповноваженим органом Національної поліції схеми маршруту та розкладу руху по місту Києву, чим порушив п.32.1 ПДР України. Як наслідок, відносно ОСОБА_1 складено постанову серії ЕАО №4663674 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.140 КУпАП, призначено штраф у розмірі 340 грн.
Разом з цим, ОСОБА_1 у поданій до суду заяві зазначає, що 20.08.2021 року близько 12 год. 05 хв. він знаходився за кермом транспортного засобу «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований по вул. Академіка Єфремова в м. Києві, поряд з зупинкою до станції метро «Академмістечко». До позивача підійшли працівники поліції та, представившись, пояснили, що УПП проводяться заходи щодо дотримання перевізниками ПДР України в частині перевезення пасажирів, що являє собою операцію «Автобус» та попросив ОСОБА_1 надати для огляду та перевірки документи на транспортний засіб. Оглянувши представлені позивачем документи, у тому числі тимчасовий реєстраційний талон на мікроавтобус «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 , виданий територіальним сервісним центром МВС, а також паспорт міжміського автобусного маршруту регулярних перевезень, який працює у звичайному режимі, страховий поліс на автомобіль, протокол технічного огляду транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 , а також водійське посвідчення, інспектор повідомив позивачеві, що останній відхилився від маршруту перевезень. При цьому позивач зазначає, що транспортний засіб був припаркований, з вимкненим двигуном, а також рейсова табличка в мікроавтобусі була відсутня, пасажири відсутні. В подальшому інспектор склав відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.140 КУпАП.
Отже, вказану постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4663674 від 20.08.2021 року позивач вважає протиправною і такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки постанова була винесена інспектором без дотримання процедури розгляду адміністративної справи, передбаченої КУпАП, а при винесенні оспорюваної постанови посадова особа не з'ясувала всіх обставин справи, що підлягають з'ясуванню та мають значення для правильного вирішення справи згідно ст.280 КУпАП, зокрема, наявність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення та підтвердження цього відповідними доказами. Також, інспектор УПП не ознайомив ОСОБА_1 та не роз'яснив останньому його права на захист, передбачені ст.ст. 55,59 та 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Позивач звертає увагу на те, що він не здійснював пасажирських перевезень. Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення місце скоєння правопорушення зазначено, як «вулиця Осіння», в той самий час, як ОСОБА_1 знаходився по вул. Академіка Єфремова в м. Києві. Також, без тимчасового реєстраційного талону відповідної організації та паспорту маршруту, за відсутності шляхового листа, виданого механіком відповідної організації, транспортний засіб на маршрут не виїжджає. У якості доказів того, що ним 20.08.2021 року пасажирські перевезення не здійснювалися, позивач надав копії з журналу механіка, журналу щозмінного перед рейсового та після рейсового медичного огляду водіїв, а також журналу обліку подорожніх листів. Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що відсутня подія та склад адміністративного правопорушення. Крім того, під час складання спірної постанови поліцейським не застосовувалася жодна фото- або відеофіксація правопорушення. Отже, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.140 КУпАП, а також відсутня, власне, сама подія правопорушення.
Ухвалою суду від 24.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Крота Юрія Анатолійовича про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
25.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив за підписом представника УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції Дідковської Д.Ю., яка діє в інтересах відповідача на підставі довіреності №13101/41/3/01-2021 від 11.06.2021 року, відповідно до якого представник заперечив проти адміністративного позову ОСОБА_1 та вважає вимоги позову необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні його вимог у повному обсязі у зв'язку з тим, що при складенні спірної постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , працівник поліції діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Також вважає, що матеріалами справи не встановлено дій з боку відповідача, які б давали правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України, суд за відсутності клопотання будь-якої зі сторін, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково і такий висновок суду ґрунтується на наступному.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи.
Зі змісту постанови серії ЕАО №4663674 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.08.2021 року вбачається, що 20.08.2021 року о 12 год. 25 хв., ОСОБА_1 керував мікроавтобусом «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Осінній в м. Києві, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Київ - Малин» без узгодженої з уповноваженим органом Національної поліції схеми маршруту та розкладу руху по місту Києву, чим порушив п.32.1 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.32.1 ПДР України та здійснив правопорушення, передбачене ч.2 ст.140 (здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування) Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наслідками вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4663674 від 20.08.2021 року та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.38).
В матеріалах справи наявний Паспорт міжміського автобусного маршруту регулярних перевезень, який працює у звичайному режимі Київ АС «Дачна» - Малин, рейси №637/638, який затверджений директором ТОВ «Українсько-Швецьке АТП-10943» та погоджений органом Державтоінспекції №7088 від 28.09.2016р. (а.с.10-13). У Паспорті наявна Схема міжміського автобусного маршруту загального користування «Київ - Малин» (проїзд по м. Київ), яка погоджена відділом Управління превентивної діяльності ГУ НП у м. Києві 28.09.2016 року та являє собою нанесену на карту автомобільних доріг відповідної місцевості м. Київ лінію шляху проходження маршруту «Київ - Малин». Розкладом руху автобусів на маршруті «Київ - Малин», затвердженого головою Державної служби України з безпеки на транспорті, визначено час прибуття та час відправлення рейсу №637 (відправлення - 14:20, 14:48, 15:04, 15:20, 15:27, 15:47, 15:57, 16:02, 16:11, 16:24 та 16:31), відстань у км, зупиночні пункти (Київ АС «Дачна», Ірпінь, Немішаєве, Бородянка, Загальці, Тетерів поворот, Білий берег, Новоселиця, Українка, Малин з/в, Малин центр, Малин «Малинська АС»), а також визначено час прибуття та відправлення рейсу №638 (відправлення - 13:27, 13:11, 12:55, 12:46, 12:26, 12:11, 12:01, 11:48, 11:35), відстань у км, зупиночні пункти (Київ АС «Дачна», Ірпінь, Немішаєве, Бородянка, Загальці, Тетерів поворот, Білий берег, Новоселиця, Українка, Малин з/в, Малин центр, Малин «Малинська АС»).
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником мікроавтобуса «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 (а.с.15).
Також в матеріалах справи наявний тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_3 , виданий Територіальним сервісним центром №1845 на транспортний засіб «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого дата реєстрації - 11.04.2019 року, дійсний до 10.04.2022 року (а.с.16).
У якості доказів того, що ОСОБА_1 20.08.2021 року пасажирські перевезення не здійснювалися, позивач надав копії з журналу механіка (а.с.39), журналу щозмінного перед рейсового та після рейсового медичного огляду водіїв (а.с.40), а також журналу обліку подорожніх листів (а.с.41). Так, з вказаних документів вбачається, що 20.08.2021 року ОСОБА_1 не здійснював жодних пасажирських перевезень мікроавтобусом «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 .
Мотиви та застосовані норми права.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Судом встановлено, що постановою інспектора УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кротом Ю.А. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
У постанові зазначено, що 20.08.2021 року о 12 год. 25 хв., ОСОБА_1 керував мікроавтобусом «Mercedes Sprinter 312», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Осінній в м. Києві, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Київ - Малин» без узгодженої з уповноваженим органом Національної поліції схеми маршруту та розкладу руху по місту Києву, чим порушив п.32.1 ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 140 КУпАП, порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, одним із порушень, передбаченого диспозицією вказаної правової норми, є порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, а не відсутність у водія транспортного засобу документу, на підставі якого здійснюються пасажирські перевезення.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 140 КУпАП, можуть бути посадові особи, суб'єкти господарювання та громадяни, які самостійно здійснюють пасажирські перевезення за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Згідно з п. 2.1 (г) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби зокрема, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 32.1. ПДР України передбачено, що з органами Національної поліції узгоджуються: розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій; умови та порядок руху колон у складі більш як п'яти механічних транспортних засобів; порядок буксирування двох і більше транспортних засобів. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.
Погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, зокрема, здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування покладається на посадових осіб підприємства, в даному випадку на ОСОБА_2 , а не на позивача, як водія маршрутного транспортного засобу.
При цьому, будь-яких належних доказів здійснення саме позивачем, як громадянином, а не працівником суб'єкта господарювання, діяльності з пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що інспектор неправомірно визнав винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, оскільки позивач не є суб'єктом правопорушення, яке ставиться йому у провину, а тому, відповідно, відсутні подія й склад вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1) ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд доходить висновку про те, що постанова, складена інспектором УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кротом Юрієм Анатолійовичем від 20.08.2021 року серії ЕАО №4663674 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.140 КУпАП є незаконною, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Щодо вимоги позивача, яка стосується визнання неправомірними дій інспектора УПП у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Крота Юрія Анатолійовича щодо складання спірної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4663674 від 20.08.2021 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, до повноважень суду не відноситься правова оцінка дій посадової особи, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення та за результатами такого розгляду виносить постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити за безпідставністю.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зокрема, як встановлено судом, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ (а.с.8).
Згідно ст. 246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Оскільки позивач, як особа з інвалідністю, відповідно до п. 9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 5, 6, 9, 20, 246, 262,286 КАС України, ч.2 ст.140,288,293 КУпАП,
Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Постанову серії ЕАО № 4663674 від 20 серпня 2021 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кротом Юрієм Анатолійовичем, про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.140 КУпАП - закрити.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 454,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя