Справа №295/14360/21
1-кс/295/6909/21
Іменем України
03.11.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12021065400001320 від 19.06.2021 року клопотання слідчої СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та додані до клопотання матеріали, -
Слідча за погодженням із прокурором звернулася із указаним клопотанням про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на встановлення в ході досудового розслідування, що 18 червня 2021 року близько 18 години 50 хвилин ОСОБА_5 перебував на території літнього майданчику кав'ярні «Шарікава», що в м. Житомирі неподалік будинку № 18, що по вул. Михайлівській.
В цей же день, час та місці у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, поєднаним із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок, існуючі в суспільстві правила поведінки і моралі, демонструючи брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, дістав заздалегідь заготовлений предмет, ззовні схожий на кухонний ніж, та наблизившись до ОСОБА_7 , намагався нанести останній удар указаним предметом, однак не влучив у зв'язку із тим, що ОСОБА_7 , зреагувавши на удар, відскочила та почала втікати, оскільки вказані дії сприймала як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ставлячись зневажливо до перехожих громадян, при цьому грубо порушуючи громадський порядок і спокій окремих громадян, існуючі в суспільстві правила поведінки і моралі, ОСОБА_5 почав розмахувати заздалегідь заготовленим предметом, ззовні схожим на кухонний ніж у бік перехожих, тим самим демонструючи свою зневагу до суспільства та окремих громадян.
В подальшому неправомірні дії ОСОБА_5 були припинені перехожими, котрі повалили останнього на землю та утримували до приїзду працівників поліції.
Крім того, 20.06.2021 року близько 15 години 15 хвилин ОСОБА_5 перебував за адресою: м. Житомир, вул. Михайлівська, 15, а саме біля магазину «Полісся Продукт», де помітив раніше невідомих йому осіб, які проводили акцію з приводу влаштування тварин до сімей.
В цей же день, час та місці у ОСОБА_5 виник раптовий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, останній почав безпричинно провокувати конфлікт з представником організації «Зоодозор» ОСОБА_8 в громадському місці, висловлюючись нецензурною лайкою.
Реалізуючи свій умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок, існуючі в суспільстві правила поведінки і моралі, демонструючи брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, наблизившись до ОСОБА_8 , спричинив конфлікт з останньою, в результаті якого висловлювався нецензурною лайкою в бік останньої, плював в неї, розмахував перед її обличчям зламаною тростиною, тим самим демонструючи свою зневагу до суспільства та окремих громадян.
В подальшому неправомірні дії ОСОБА_5 були припинені працівниками поліції.
Своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 18.06.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.
У свою чергу умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), ОСОБА_5 20.06.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України.
23.06.2021 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 296 КК України.
У той же день ОСОБА_5 допитано в якості підозрюваного, який згідно зі ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовився, однак в своїх анкетних даних указав, що проживає (зареєстрований) за адресою АДРЕСА_1 (у повідомленні про підозру - АДРЕСА_2 ).
Слідча вказує у клопотанні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами прийняття заяви про вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , протоколами допиту потерпілих та свідків, огляду місця події, предмету тощо.
15.07.2021 року отримано відповідь на запит з КНП «Обласний медичний спеціалізований центр», згідно з яким встановлено, що ОСОБА_5 спостерігався у лікаря-психіатра з приводу шизофренії, у зв'язку із чим 16.07.2021 року слідчим винесено постанову про призначення судово-психіатричної експертизи.
За словами слідчої, 16.07.2021 року працівникам оперативного підрозділу Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області було доручено забезпечити явку на 20.07.2021 року ОСОБА_5 до КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради з метою проведення указаної експертизи, однак останнього за місцем реєстрації не було, а згодом встановлено, що ОСОБА_5 за вказаною адресою не проживає.
25.10.2021 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 05.11.2021.
Слідча звертає увагу у клопотанні, що строк досудового розслідування закінчується 06.11.2021, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки не проведено судово-психіатричну експертизу, яка є необхідною для встановлення психічного стану підозрюваного ОСОБА_5 та застосування примусових заходів медичного характеру до останнього в разі з'ясування, що підозрюваний вчинив суспільно небезпечні діяння в стані неосудності, обмеженої осудності тощо.
Обставиною, яка перешкоджала виконанню даної процесуальної дії раніше є переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів поліції, якого 10.08.2021 року оголошено в розшук та затримано на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира лише 24.10.2021 року.
У зв'язку з викладеним, виконувачем обов'язків керівника Житомирської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 3-х місяців, а саме до 06.12.2021.
З метою запобігання спробам ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або вчинити нове кримінальне правопорушення, а також з огляду на наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідча за погодженням з прокурором просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 на строк досудового розслідування - до 06.12.2021 року.
В судовому засіданні слідча та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити. Прокурор додав, що у слідства відсутні дані про постійне місце проживання підозрюваного та останній вчинив злочин, маючи непогашену судимість, відтак більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідча підтвердила слова прокурора про те, що ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, у зв'язку з чим в рамках вказаного кримінального провадження підозрюваний був оголошений в розшук. У зв'язку з необхідністю проведення психіатричної експертизи слідча просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання. Підозрюваний додав, що від органів досудового розслідування не переховувався, у вчиненому розкаюється та запевнив, що виправиться. Просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки хоче відвідати матір та вилікувати ноги.
Окремо захисник зазначив у засіданні, що слідчий із прокурором не надали доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання з покладенням певних обов'язків, є достатнім на даному етапі розслідування.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Статтею 199 КПК України врегульований порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
У свою чергу обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох правопорушень, одне із котрих за класифікацією КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
На думку суду, наведені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, мова йде про ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або вчинення іншого кримінального правопорушення (п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Твердження підозрюваного про те, що він розкаюється у вчиненому та бажає виправитись, заслуговують на увагу слідчого судді, проте враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини справи, вони не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
З урахуванням наведених у клопотанні та встановлених в засіданні обставин, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та неможливість на даний час застосування до підозрюваного іншого (альтернативного) запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки зміна запобіжного заходу на більш м'який, в тому числі на особисте зобов'язання, не забезпечить запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України та про існування яких наголошувала сторона обвинувачення.
Також слідчим суддею звернуто увагу на викладені у клопотанні обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, які у свою чергу підтверджуються доданими до клопотання доказами.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Із матеріалів клопотання слідує, що 23.06.2021 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 296 КК України, у подальшому 10.08.2021 досудове розслідування у провадженні зупинялось та було відновлене 24.10.2021 року у зв'язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного.
Постановою в.о. керівника Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 01.11.2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12021065400001320 від 19.06.2021 року, до 3-х місяців, тобто до 06 грудня 2021 року.
Із урахуванням викладеного та положень статтей 199, 219, 294 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 06 грудня 2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування. Відтак клопотання підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 199, 219, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15 год. 00 хв. 06 грудня 2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали - до 15 год. 00 хв. 06 грудня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя