Справа № 199/6434/21
(2/199/3072/21)
Іменем України
04.11.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Мажарі К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
20 серпня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що сторони з 11 серпня 2012 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкаю з відповідачем. Враховуючи, що спільне життя у сторін не склалося, шлюбних стосунків вони не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, причиною чого стали несумісність характерів сторін, різні погляди на життя та побут, втрата почуття любові та поваги один до одного, позивач вважає, що шлюб сторін розпався остаточно, а його збереження суперечило б інтересам сторін, а тому просить суд задовольнити його позов.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Натомість, сторони надали до суду письмові заяви, в яких просили здійснити розгляд справи за їх відсутності, позивач наполягав на задоволенні позову, а відповідач проти задоволенні позову не заперечувала.
За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та здійснити розгляд справи по суті без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 11 серпня 2012 року між сторонами у справі було укладено шлюб, зареєстрований Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом №430, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, копіями паспортів сторін.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась спільна дитина - дочка ОСОБА_3 , про що 04 жовтня 2017 року складено відповідний актовий запис за №1460, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, не спростовується матеріалами справи і не заперечувалось сторонами, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем наразі остаточно припинені, сторони мешкають окремо близько трьох років, спільного господарства не ведуть, не підтримують тісних стосунків, притаманних подружжю та сім'ї. Причиною припинення шлюбних відносин стала відсутність в родині взаєморозуміння, різні погляді на життя та побут подружжя, втрата почуття любові, зникнення обопільної поваги у позивача та відповідача один до одного, що негативно впливало на шлюбні відносини і виховання дитини, зробивши шлюб в кінцевому рахунку неможливим. Спільна дитина сторін проживає разом із відповідачем, а також продовжить проживати з відповідачем і після розірвання шлюбу, спору між сторонами щодо утримання спільної дитини немає.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України.
Так, відповідно до ст.ст.7, 18 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення.
Положеннями ст.3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється і на підставі шлюбу.
Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Нормами ст.ст.24, 56 СК України, ст.51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ст.104 СК України підставою для припинення шлюбу є його розірвання.
За змістом ст.ст.105-107, 109, 110 СК України така форма припинення шлюбу як його розірвання у випадку наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей, небажання подружжя за обопільною згодою подати до суду заяви про розірвання шлюбу можлива за позовною заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.
У відповідності до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.ст.114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги ту обставину, що подружжя стосунки не підтримує, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично вже припинені тривалий час та більше не відновлювались, сторони не проживають постійно разом, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зберігати шлюб не бажає, а відповідач підтримує у цьому позивача, враховуючи інтереси кожного з подружжя та їх спільної дитини, суд приходить до висновку, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому підлягає розірванню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 908 гривень, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.51 конституції України, ст.ст.3, 7, 18, 21, 24, 56, 104-107, 109, 110, 112, 144, 115 СК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 211, 223, 240, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 15 березня 2011 року; місце проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 11 серпня 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом №430, - розірвати.
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 15 березня 2011 року; місце проживання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір в розмірі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко