04 листопада 2021 року
Київ
справа № 360/5010/20
адміністративне провадження № К/9901/37273/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 360/5010/20 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (далі - позивач, АТ «Луганськгаз») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), в якому просило суд: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Офісу ВПП ДПС від 09.11.2020 № Ю-78-17; 2) визнати протиправною бездіяльність відповідача із незарахування відповідних платежів та зобов'язати відповідача зарахувати платежі згідно з переліком платіжних дорученнь в рахунок сплати АТ «Луганськгаз» єдиного внеску за жовтень 2020 рік.
Ухвалою від 30.03.2021 Луганський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання відповідача про заміну сторони правонаступником, здійснено заміну відповідача - Офісу ВПП ДПС його правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МРУ ДПС).
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 30.03.2021 позов задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував вимогу Офісу ВПП ДПС від 09.11.2020 № Ю-78-17 про сплату боргу на суму 5938333,87 грн; визнав протиправною бездіяльність Східного МРУ ДПС та зобов'язав його зарахувати сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (код за ЄДРПОУ 40268230) кошти за переліченими платіжними дорученнями в рахунок сплати Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із відображенням сплачених коштів в інтегрованій картці платника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», здійснив розподіл судових витрат. Суд відмовив у задоволенні вимог про зобов'язання Офісу ВПП ДПС зарахувати платежі згідно з платіжними дорученнями в рахунок сплати Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» єдиного внеску за жовтень 2020 року.
Ухвалою від 15.09.2021 Перший апеляційний адміністративний суд на підставі поданого Північним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків клопотання здійснив заміну Східного МРУ ДПС на Північне МРУ ДПС.
Постановою від 15.09.2021 Перший апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що у спірний період існували обставини, які унеможливлювали виконання АТ «Луганськгаз» зазначеного обов'язку (арешт коштів підприємства), у спосіб, визначений Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI), тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів. З метою своєчасного виконання свого обов'язку зі сплати єдиного внеску, АТ «Луганськгаз» уклав договір доручення з ТОВ «Луганськгаз Збут» від 19 вересня 2016 року № Д-3, який від імені позивача сплачував єдиний внесок, що підтверджується платіжними дорученнями. При цьому, власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного соціального внеску є саме позивач, а не будь-яка третя особа. Та обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), суди попередніх інстанцій визнали такою, що не свідчить про порушення платником вимог частини дев'ятої статті 25 Закону №2464-VI.
З судовими рішеннями не погодилося Східне МРУ ДПС, яке 13.10.2021 подало касаційну скаргу, яка надійшла до суду 18.10.2021.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Саме на наявність цього випадку посилається скаржник у касаційній скарзі, вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2020 у справі №812/1281/17, від 25.03.2021 у справі №360/5480/19 не відповідають вимогам частини дев'ятої статті 25 Закону №2464-VI, відповідно до якої передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Однак, жоден із передбачених законодавством випадків не відбувся із АТ «ОСГ «Луганськгаз», а тому позивач зобов'язаний самостійно сплачувати свої зобов'язання з єдиного внеску.
Дослідивши наведене скаржником обґрунтування, колегія суддів вважає його недостатнім для відступлення від висновків Верховного Суду, які були застосовані судами попередніх інстанцій у цій справі.
25.01.2019 Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 817/85/16, у якій зазначив, що у випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті Законі № 2464-VI щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
У цій постанові Верховний Суд, виходячи із аналізу положень норм цивільного законодавства та Закону № 2464-VI, дійшов висновку, що в результаті реалізації між Товариством та Повіреним взаємовідносин за договорами доручення, не відбулось передачі третім особам обов'язку платника (Товариства) по сплаті єдиного внеску, позаяк власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного соціального внеску є саме позивач, а не будь-яка третя особа. Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464-VI.
В подальшому аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 06.02.2020 у справі №812/1281/17, від 25.03.2021 у справі №360/5480/19.
Встановивши обставини, які унеможливлювали виконання АТ «Луганськгаз» зазначеного обов'язку (арешт коштів підприємства), а також те, що метою укладення договору доручення було саме виконання покладеного на позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску і власником коштів є саме позивач, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, правильно застосували норми права, що відповідає висновку Верховного Суду щодо їх застосування, викладеного, зокрема, у постановах від 06.02.2020 у справі № 812/1281/17, від 25.03.2021 у справі №360/5480/19.
Колегія суддів враховує, що у вищенаведених постановах Верховного Суду висновок щодо застосування норм права здійснено за результатами системного аналізу норм Закону № 2464-VI, в тому числі й частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464-VI. Касаційна скарга окрім цитування частини дев'ятої цієї статті не містить належного обґрунтування, що висновок Верховного Суду є помилковим і суперечить правовому регулюванню, встановленого Законом № 2464-VI, що б могло бути підставою для відступлення від нього.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі. Висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 360/5010/20 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін М.М. Яковенко