04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 761/7915/21
адміністративне провадження № К/9901/37986/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДОП Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДОП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, у якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.
Позивачу було запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 2 270 грн або надати докази, які б вказували на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору.
02 серпня 2021 року від позивача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, зважаючи на скрутний матеріальний стан та відсутність на даний час змоги сплатити судовий збір, що підтверджується довідкою Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості від 08 червня 2021 та даними з облікової картки з Пенсійного фонду України (форма ОК-7).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року.
18 жовтня 2021 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, касаційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції лише після їх перегляду апеляційною інстанцією.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року по суті не переглядалася судом апеляційної інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу позивача на вказану ухвалу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року не переглядалася по суті судом апеляційної інстанції, підстави для відкриття касаційного провадження на ухвалу суду першої інстанції відсутні.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно приписів частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, відповідно до положень частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд апеляційної інстанції проаналізував надані позивачем довідки і дійшов висновку, що вони не підтверджують скрутний майновий стан скаржника та не є підставою для звільнення від сплати судового збору, визначеною нормами Закону України "Про судовий збір".
Зважаючи на те, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу позивачу на підставі частини другої статті 298 КАС України.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДОП Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко