03 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 932/9685/20 (2-а/200/826/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Кудрявцева Т.О.) у справі №932/9685/20 (2-а/200/826/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Вєтрова В'ячеслава Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
20 серпня 2020 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом Інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Вєтрова В'ячеслава Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАМ № 2739699 від 25 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 25 червня 2020 року, близько 23 години 30 хвилини, позивач керував транспортним засобом марки «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався по вул. Січеславська Набережна у м. Дніпрі. Будучи зупиненим поліцейський, посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб він пред'явив поліцейському із використанням застосунку у смартфоні «ДІЯ», відомості у якому, згідно із вимогами Порядку застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що затверджений постановою КМ України № 956 від 02 жовтня 2019 року, мають таку ж юридичну силу, як і звичайні посвідчення на паперових носіях. Інспектор заперечив достатність посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у застосунку «ДІЯ» та кваліфікував його дії, як правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає, що оскаржена постанова винесена з порушенням норм законодавства.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано всіх доводів відповідача щодо встановленого порушення позивачем.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою від 25 червня 2020 року серії ЕАМ № 2739699 у справі про адміністративне правопорушення, інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульною поліції Вєтровим В.О. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126КпАП України, що виразилось у керуванні ним о 23 годині 31 хвилині 25 червня 2020 року на пр. Пушкіна, 13/15 у м. Дніпрі транспортним засобом марки «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , у темну пору доби без увімкненого ближнього світу фар, а також без посвідчення водія відповідної категорії, що становить порушення п. 2.1 ПДР України (а.с. 20).
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачами не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у інспектора виникло б право притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із вимогами п. 2.4.а ПДР України, водій, на вимогу поліцейського, повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), становить адміністративне правопорушення.
Згідно із вимогами п.п.3, 4 Порядку застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що затверджений Постановою КМ України від 23 жовтня 2019 року за № 956, особа, яка в установленому законодавством порядку отримала посвідчення водія та/або свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, має право замовити е-посвідчення та е-свідоцтво. Особа, яка є належним користувачем транспортного засобу і відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, також має право замовити е-свідоцтво. Для замовлення е-посвідчення та/або е-свідоцтва така особа повинна завантажити на смартфон мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг "Дія" та пройти електронну ідентифікацію. Е-посвідчення та е-свідоцтво формуються засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка "Дія", на підставі відомостей про видані особі посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що містяться в єдиній інформаційній системі МВС. Відповідно до п.п.6,7 цього Порядку, Е-посвідчення та е-свідоцтво пред'являються власником транспортного засобу або особою, яка є належним користувачем транспортного засобу і відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, на смартфоні без додаткового пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, а також документа, що посвідчує особу. Поліцейський проводить перевірку достовірності пред'явлених особою е-посвідчення та е-свідоцтва за допомогою технічних засобів, зокрема з використанням унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) та відомостей з єдиної інформаційної системи МВС.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку для підтвердження порушення позивачем вимог ПДР відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП не надав доказів, які б підтверджували факт події адміністративного правопорушення, а лише посилався на безпосередні спостереження осіб, що уповноважені виносити постанову щодо підтвердження факту вчинення особою адміністративного правопорушення.
Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.
Зважаючи, що доказів фіксації вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, що наведені у постанові відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необхідності скасування постанови.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2020 року у справі №932/9685/20 (2-а/200/826/20) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак