04 листопада 2021 р. № 400/10013/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,
про:скасування постанови від 27.09.2021 ВП № 66271920,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови від 27.09.2021 року ВП № 66271920 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний виконавець не перевірив виконання рішення суду по справі № 400/2598/18, тому спірна постанова прийнята з порушенням норм Закону України « Про виконавче провадження» № 1404.
Відповідач відзив суду не надав, ухвала суду про відкриття провадження у справі 25.10.2021 надсилалась в електронному вигляді та доставлена до електронного кабінету відповідача 25.10.2021.
Справа розглядається в порядку письмового провадження без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Постановою від 26.07.2021 державний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 400/2598/18 від 27.02.2019, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2017.
Постановою від 27.09.2021 державним виконавцем накладено на ГУ ПФУ в Миколаївській області штраф в сумі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
У спірній постанові зазначено, що 18.08.2021 ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомлено ДВС , що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії за вислугу років, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 29.07.2019. Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2019 склав 10735,21грн. Доплата по перерахунку з 01.01.2017 по 31.12.2017, яка становить 82011,24грн. виплачена в березні 2021. Боржником рішення суду не виконано, оскільки виплату проведено лише за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, а не по липень 2019, з якого почалась виплата коштів в перерахованому розмірі.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження”.
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За частиною першою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України “Про виконавче провадження”, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідач у спірній постанові не зазначив, з яких підстав він вважає, що рішення суду не виконано, а лише посилається на те, що боржник виконав його по 31.12.2017, а не по липень 2019.
Але суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують, що за наслідками прийнятого судового рішення по справі № 400/2598/18 воно є виконаним, оскільки на виконання рішення від 13.12.2018 Головним управлінням 29.07.2019 проведено перерахунок пенсії, що підтверджується протоколом про перерахунок. Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 10735,21 грн. Період, за який рішення суду від 13.12.2018 підлягає виконанню становить 01.01.2017 - 31.12.2017. Загальний розмір доплати по перерахунку за рішенням суду з 01.01.20 по 31.12.2017 склав - 82011,24 грн., що виплачений у березні 2021 року.
З 01.01.2018 ОСОБА_1 був зроблений перерахунок пенсії відповідно до Пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та відповідно до Постанови № 704. Пунктом 2 Постанови № 103 передбачено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01.01.2018.
Таким чином, з 01.01.2018 стали чинними нові нормативно-правові акти, на підставі яких пенсія ОСОБА_1 підлягала перерахунку, тому виплата за рішенням суду № 400/2598/18 була проведена за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 до прийняття нових норм законодавства, якими були змінені порядок перерахунку умов пенсійного забезпечення.
Таким чином, правові підстави для накладання на позивача штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин передбачених ст.63 Закону України « Про виконавче провадження» відсутні, тому спірна постанова підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач відзив та докази правомірності спірної постанови суду не надав, тому позов належить задовольнити, а спірну постанову скасувати.
Судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529) задовольнити.
2. Скасувати постанову від 27.09.2021 року ВП № 66271920.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко