04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 401/611/12
провадження № 61-11366ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна та орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної ради у м. Дніпропетровську, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , 2007 року народження, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , в якому просила визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 20 червня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скасувавши його державну реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно, і визнати за нею право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено; скасовано рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Л. Г. та орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , 2007 року народження, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Л. Г., орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 овську, укладений 20 червня 2008 року між ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 08 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шабашовим О. В. реєстровий № 700, від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г., зареєстрований в реєстрі за № 6506.
Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ОСОБА_10 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року; рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року залишено в силі.
11 липня 2021 року ОСОБА_1 та особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 надіслали засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
У касаційній скарзі заявники просять суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, зазначивши в своїй ухвалі від 09 грудня 2020 року заявника тільки ОСОБА_1 , однак заяву складали два заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Остання не була учасником справи та не брала участі у судових засіданнях у 2013 році, однак її права були порушені під час розгляду справи. Також заявники вважають, що апеляційний суд не дослідив коло спадкоємців померлого ОСОБА_8 та неправильно визначив частки спадкового майна, що, на їх думку, є нововиявленою обставиною.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 23 серпня 2021 року, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, зокрема, для подання обґрунтованої заяви з іншими підставами для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів.
На виконання вимог указаної вище ухвали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у встановлений судом строк, надіслали матеріали на усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушують клопотання про поновлення цього строку, зазначаючи про отримання копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду 21 січня 2021 року.
На підтвердження дати отримання вказаного рішення суду апеляційної інстанції надано, зокрема, копію конверта із штрихкодовим ідентифікатором 4900087770945 (відправник - Дніпровський апеляційний суд, отримувач ОСОБА_1 ), з якого випливає, що відповідне судове рішення отримано ОСОБА_1 21 січня 2021 року.
Крім того, 18 лютого 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже звертались до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, однак її було повернено ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року. Вказану ухвалу про повернення касаційної скарги заявники отримали 01 липня 2021 року, а 11 липня 2021 року подали нову касаційну скаргу, тобто протягом 30 днів з дня отримання зазначеної ухвали.
Наведені підстави та обставини вказують на відсутність зловживань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх процесуальними правами та, відповідно, свідчать про поважність причин пропуску строку для подання касаційної скарги.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання.
Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 423 ЦПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
З аналізу наведеної статті випливає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Заявники не довели існування таких обставин, які були на момент вирішення судом апеляційної інстанції справи, однакстали відомі їм лише після закінчення судового розгляду, а тому недослідження кола спадкоємців після померлого ОСОБА_8 та неправильне, на думку заявників, визначення частки спадкового майна не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 423 ЦПК України.
Доводи заявників щодо помилкового зазначення апеляційним судом в своїй ухвалі від 09 грудня 2020 року заявником тільки ОСОБА_1 та ігнорування другого заявника ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки подану 15 травня 2021 року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка діяла також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , про перегляд рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами було визнано неподаною і повернено заявникам ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2020 року. Надалі тільки ОСОБА_1 повторно звернулась до апеляційного суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 17 липня 2020 року тільки ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і відкрито провадження у справі за її заявою.
Натомість аргументи заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявників з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що в силу вимог пункту 1 частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги зводяться до бажання повторного перегляду вже вирішеної справи тільки з метою її нового слухання і вирішення. Проте це порушує принцип остаточності рішення суду (res judicata), оскільки підстав для перегляду судового рішення немає, права та обов'язки сторін уже вирішені (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України»).
У зв'язку із вищезазначеним Верховний Суд вважає, що немає підстав для скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
Із змісту касаційної скарги випливає, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частинами четвертою - шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , треті особи: Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна та орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної ради у м. Дніпропетровську, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук