02 листопада 2021 року
м. Київ
Справа №910/7841/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Карабань Я.А.
від 27.04.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Попікова О.В., Євсіков О.О., Корсак В.А.
від 06.10.2021
за позовом Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7"
про стягнення 46 382 851,17 грн,
22 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" (далі - Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021.
Підставами касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України Скаржник визначив:
- пункт 1: суди порушили частину 4 статті 75 ГПК України та не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №5026/1089/2012, від 04.03.2021 у справі №910/3500/19; суди не застосували положення частини 3 статті 220 ГК України, частини 4 статті 612 ЦК України, частини 1 статті 613 ЦК України, частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.05.2020 у справі №922/832/18, від 13.02.2020 у справі №910/2932/19; суди не застосували положення частини 1 статті 614 ЦК України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.06.2019 у справі №910/8424/18, від 27.06.2018 у справі №910/4198/16; суди не застосували положення пункту 6 частини 1 статті З ЦК України та не врахували висновок об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17; суди неправильно застосували положення частини 1 статті 627 ЦК України, частини 1 статті 628 ЦК України та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.09.2021 року у справі №910/7183/20. Водночас у касаційній скарзі Скаржник зазначив, що у випадку неподібності правовідносин у зазначених справах до правовідносин у цій справі, застосування зазначених норм права просить Суд переглядати на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК;
- пункт 3: суди порушили статтю 13, частину 4 статті 74, частину 4 статті 75, частину 2 статті 317 ГПК України, застосували положення статті 837 ЦК України, що не підлягають до застосування, та не застосували положення частини 4 статті 267 ЦК України, частини 6 статті 232 ГК України, за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Водночас Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19 та вважає її релевантною щодо застосування частини 6 статті 232 ГПК України, а також на постанови Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №916/3147/16, від 20.11.2019 у справі №331/7520/16-ц, від 29.09.2021 у справі №910/7183/20 та вважає їх релевантними до правовідносин, де до договорів про спільну діяльність із будівництва застосовувалися положення саме Глави 77 ЦК України, а не положення Глави 61 ЦК України.
Скаржник за змістом касаційної скарги також цитує положення пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України, однак, жодним чином його не обґрунтовує.
З урахуванням приписів статті 294 ГПК України Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунтків 1,3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Крім того, Скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень, оскільки вони передбачають примусове виконання, а поворот виконання відповідних рішень буде значно ускладнено, адже передбачатиме повернення більше 40 млн. грн з державного бюджету. Скаржник вважає, що зупинення виконання оскаржуваних судових рішень може запобігти настанню несприятливих наслідків, що можуть утруднити збереження його фінансової спроможності та виконання ним своїх договірних зобов'язань.
Суд розглянувши клопотання, відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, оскільки Скаржник не подав документів на підтвердження зазначеного. Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і Скаржник вважає їх незаконними.
Керуючись статтями 290, 294, 295, частиною 3 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/7841/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 грудня 2021 року об 11:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі №910/7841/20.
4. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
5. Надати позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19 листопада 2021 року.
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду справу №910/7841/20. Надіслати копію ухвали Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко