01 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 904/5917/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Золотарьова Я.С.)
від 12.01.2021
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.)
від 22.03.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Ан",
2. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, скасування реєстраційних дій,
1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021, клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку позовної давності залишено без задоволення, у задоволенні позову відмовлено. Судовий збір у розмірі 12 612,00 грн покладено на позивача.
2. 14.04.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на судові рішення, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
3. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2021 касаційну скаргу залишено без руху на підставі пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290 та частини 2 статті 292 ГПК України, у зв'язку з несплатою судового збору та уточненням касаційної скарги щодо чіткого зазначення норм матеріального права, які суд застосував неправильно.
4. Ухвала Верховного Суду від 11.05.2021 надсилалася скаржнику на зазначену в касаційній скарзі поштову адресу та на поштовому конверті, в якому надійшла касаційна скарга до суду касаційної інстанції, проте, повернулася на адресу Верховного Суду 10.06.2021 з відміткою Укрпошти на поштовому конверті "неправильно зазначена (відсутня) адреса".
5. Перевіривши правильність зазначення поштової адреси, Верховний Суд повторно направляв копію ухвали скаржнику на ту ж саму адресу, однак, поштове відправлення повернулось на адресу Верховного Суду 08.07.2021 з відміткою Укрпошти на поштовому конверті "адресат відсутній за вказаною адресою".
6. З огляду на те, що ОСОБА_1 протягом встановленого судом строку недоліків поданої ним касаційної скарги не усунув, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, ухвалою Верховного Суду від 12.07.2021 касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини 5 статті 292 ГПК України.
7. 16.08.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся з касаційною скаргою на судові рішення, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Також подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
8. Верховний Суд ухвалою від 23.09.2021 касаційну скаргу залишив без руху відповідно до статті 174, частини 3 статті 292 ГПК України та надав строк для усунення недоліків шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
9. Верховний Суд визнав неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник не довів неможливість звернутися з касаційною скаргою у строки, передбачені ГПК України.
10. Так, строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 22.03.2021 (повний текст якої складено 25.03.2021), встановлений у частині 1 статті 288 ГПК України, закінчився 14.04.2021, а касаційну скаргу подано 16.08.2021, тобто з пропуском більше 4-х місяців цього строку.
11. Суд зазначив, що звернення до суду касаційної інстанції поза межами встановленого строку, не підтверджує неможливість звернутися з касаційною скаргою раніше, з огляду на те, що скаржник вже звертався до суду з касаційною скаргою на ці судові рішення 14.04.2021, проте касаційна скарга була повернута скаржнику, оскільки недоліки поданої касаційної скарги у встановлені строки не усунув. Таким чином скаржник був обізнаний з результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції та з текстом постанови щонайменше з 14.04.2021, проте касаційну скаргу подав тільки 16.08.2021.
12. 07.10.2021 скаржник звернувся до суду із клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги (зареєстроване канцелярією суду 12.10.2021), в якому зазначає, що :
- скаржник не був присутній у судовому засіданні під час проголошення постанови суду апеляційної ;
- повний текст постанови вручений скаржнику не був;
- первинно подана касаційна скарга була подана без сплати судового збору, натомість 16.04.2021 судовий збір був сплачений скаржником, однак, оскільки чинним процесуальним законодавством не передбачено досилання окремих процесуальних документів, скаржник чекав на ухвалу про залишення скарги без руху, щоб усунути зазначені в ухвалі недоліки;
- рекомендована кореспонденція, адресована скаржнику, останнім не отримувалася і не отримується через запровадженні карантинні обмеження;
- на сайті судової влади України відомостей щодо стану розгляду справи скаржник віднайти не зміг;
- через карантин, та можливо, некоректну роботу підсистем сайту судової влади України, скаржник був позбавлений можливості своєчасно довідатися про ухвалу суду про залишення скарги без руху та усунути відповідні недоліки.
13. Розглянувши матеріали касаційної скарги та заяву про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
14. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
15. Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
16. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
17. Відповідно до статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).
18. Статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
19. Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
20. Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
21. Верховний Суд враховує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було опубліковано 26.03.2021.
22. Відповідно до приписів частини 1 статті 285 ГПК України судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
23. Обов'язок доведення наявності поважних причин відповідними доказами покладено на скаржника.
24. Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
25. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
26. Верховний Суд зазначає, що скаржником не надано доказів ненаправлення йому повного тексту постанови апеляційного суду.
27. Скаржник обрав спосіб звернення з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні. Відповідно до частини 1 статті 294 ГПК України матеріали витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження. Таким чином, суд самостійно не може перевірити факт направлення/ненаправлення сторонам судового рішення або поштовим зв'язком або на електронну пошту.
28. Водночас, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави вважати, що скаржник не отримував оскаржуване судове рішення.
29. Також Верховний Суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено, що у випадку повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
30. Натомість Суд враховує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду касаційної інстанції від 11.05.2021 та від 12.07.2021 було оприлюднено 13.05.2021 та 14.07.2021 відповідно.
31. Тобто, можливість дізнатись про стан відомого скаржнику судового провадження залежала виключно від власного волевиявлення скаржника, який повинен був в розумні інтервали часу вживати всі необхідні заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
32. Крім того, Верховний Суд визнає, що за загальним правилом, відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, неможливість подання касаційної скарги у визначений строк, що зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, може визнаватися поважною причиною для поновлення. Проте у даному випадку такі обставини не мають місце.
33. Саме лише посилання скаржника на запровадження карантинних заходів не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними (відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 910/6911/20).
34. Таким чином, скаржником не наведено існування обставин, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, а тому не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв'язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.
35. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
36. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
37. Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.
Керуючись нормами статті 234, пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5917/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кібенко