04.11.2021
Справа № 497/1588/2021
Провадження № 2/497/640/2021
04 листопада 2021 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Ковтун О.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, сім'я розпалась, в зв'язку з постійними конфліктами та суперечками, різними поглядами на сімейні взаємовідносини. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо біля півтора роки, позивач вже створила іншу родину, подальше спільне життя і збереження сім'ї, на думку позивача не можливе, в зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Позивач до суду не прибула, проте про час та місце проведення судового засідання сповіщена належним чином, на адресу суду подала заяву, якою підтримала позовні вимоги, наполягала на розірванні шлюбу, просила строк для примирення не надавати та справу розглянути у її відсутність (а.с.22).
Відповідач про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.18). До суду не прибув, однак до позовної заяви додано його нотаріально засвідчену заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність (а.с.8).
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивачки, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з розірванням шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 27 березня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 399, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а.с.5).
В цьому шлюбі народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 (а.с.6).
Позивач категорично миритися не бажає, наполягає на розірванні шлюбу, стверджуючи, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо більше півтора роки , наміру та бажання миритися з відповідачем вона не має (а.с.1-2, 22).
Відповідач позовні вимоги визнав цілком і беззаперечно (а.с.8).
Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Згідно приписів ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу
Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Враховуючи однозначну позицію учасників справи, суд не вважає за можливе застосування будь-яких заходів щодо збереження шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява N 44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судовим розглядом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати їх вони не мають наміру.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права, та права їх дитини.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу суд вважає за необхідне з'ясувати прізвище подружжя після розірвання шлюбу. Позивач в позовній заяві зазначила клопотання про залишення їй прізвища « ОСОБА_4 » (а.с.1).
Враховуючи вищеназвані обставини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - існує формально, а тому підлягає розірванню.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.104 ч.2, 110, 112,113 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м.Бендери Республіки Молдова, громадянином України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Городнє Болградського району Одеської області, громадянкою України, зареєстрований 27 березня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 399.
Позивачу після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кодінцева