Справа № 357/11388/21
1-кп/357/1487/21
Категорія 94
03 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12013100030000584 від 22.01.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,-
1.Стислий опис судового провадження та позиції учасників.
28 вересня 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12013100030000584 від 22.01.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження не було встановлено особу, яка вчинила злочин із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 186 КК України, яке відноситься згідно з положеннями ст. 12 КК України до нетяжкого злочину, при цьому, з моменту його вчинення минуло більше восьми років, що, згідно з вимогами ст. 49 КК України, свідчить про закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а отже є підставою для закриття цього кримінального провадження відповідно до пункту 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання про закриття кримінального провадження №12013100030000584 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та просила його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення судового засідання, через прокурора ОСОБА_3 надала письмову заяву про розгляд вказаного клопотання у її відсутність, не заперечує проти закриття кримінального провадження, претензій ні до кого не має.
2. Обґрунтування правової позиції суду.
Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали клопотання і долучені до нього матеріали, зібрані під час досудового розслідування, суд доходить до таких висновків.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Стаття 25 КПК України визначає, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз вищенаведених положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі Михалкова та інші проти України зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Аналіз зазначених процесуальних норм права приводить до висновку, що підставою для закриття кримінального провадження необхідна наявність одночасно двох обставин, а саме: закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України) та неможливість досудового слідства встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. При цьому, не можливість встановлення особи, повинно бути доведено доказами, які б давали суду можливість дійти до висновку, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи.
Встановлено, що кримінальне провадження за №12013100030000584 від 22.01.2013 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України розпочате Білоцерківським МВ ГУ МВС України в Київській області (теперішній Білоцерківський РУП ГУНП в Київській області) за заявою потерпілої ОСОБА_4 за фактом того, що 21.01.2013 року о 19 год. 25 хв. невстановлена особа, перебуваючи біля будинку №52 по вул. Мельника в м. Біла Церква Київської області, шляхом ривка, відкрито заволоділа сумкою гр. ОСОБА_4 , в якій знаходилися гроші в сумі 15 506 грн., 100 євро, що в перерахунку на українську гривню становить 1000 грн., 300 доларів США, що в перерахунку на українську гривню становить 2400 грн., 3 срібні каблучки, вагою 3 г кожна, вартістю 200 грн. кожна, золотої каблучки вагою 2 г, вартістю 1040 грн., золотого браслета вагою 3 г, вартістю 1560 грн., мобільного телефону марки «Нокіа», вартістю 350 грн., в якому знаходилась СІМ картка мобільного оператора «Діджус» вартістю 25 грн., мобільного телефону марки «Нокіа» вартістю 600 грн., в якому знаходилась СІМ картка мобільного оператора «МТС» вартістю 25 грн., гаманець вартістю 70 грн., гаманець вартістю 50 грн., чим завдала гр. ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 23 346 грн.
З моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з 21.01.2013 року минуло більше 8 років. В той же час, досудовим розслідуванням особу, яка вчинила вказане правопорушення не встановлено.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування вчинені наступні дії: оглянуто місце події 21.01.2013, допитано потерпілу ОСОБА_4 , в порядку ст.40 КПК України надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій, під час виконання якого було встановлено причетну особу до вчинення вказаного кримінального правопорушення - ОСОБА_5 та свідків вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були також допитані, встановлено вартість викрадених речей, зібрані характеризуючі дані на гр. ОСОБА_5 , проведено впізнання особи за фотознімками та одночасний допит осіб.
Після чого, з січня 2014 року по вказаному кримінальному провадженню до квітня 2020 року будь-яких слідчих або процесуальних дій не проводилось, попри те, що у вказаних матеріалах наявний рапорт оперуповноваженого СКР 1-го міського відділу міліції Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 про встановлення особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32), а також письмових пояснень ОСОБА_5 від 12.02.2013 року про його причетність до вчинення вказаного злочину (а.с.33).
Крім того, після передачі матеріалів кримінального провадження іншому слідчому 08.01.2020 року, 10 квітня 2021 року та 08 липня 2020 року прокурором ОСОБА_9 були надані письмові вказівки слідчому по даному кримінальному провадженню щодо проведення відповідних слідчих дій, зокрема про вжиття заходів щодо встановлення можливої причетності до вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 05 травня 2020 року та 15 липня 2020 року слідчою ОСОБА_10 були надані відповідні письмові доручення оперативному підрозділу Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області на проведення слідчих (розшукових) дій, проте всіх необхідних слідчих дій проведено не було, що вказує на те, що органом досудового розслідування не було виконано в повній мірі положення ст. 2 КПК України та не вжито всіх заходів для встановлення об'єктивної істини по справі.
Тобто, з викладеного вбачається, що у кримінальному провадженні слідчим не здійснювалось досудове розслідування належним чином та не здійснювались дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України.
Досудове розслідування проведено поверхнево, з недотриманням вимог ефективності, всебічності та повноти дослідження обставин кримінального провадження.
Суд вважає, що таке використання органами прокуратури у вказаному кримінальному провадженні норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом його закриття судом на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Відтак, в даному випадку, закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України суперечитиме принципу верховенства права та матиме формальний характер, у зв'язку з чим, клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а матеріали кримінального провадження слід повернути прокурору для організації проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 26, 38, 91-93, 219, 284, 314, 369-372 КПК України, ст.ст. 12, 49 КК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12013100030000584 від 22.01.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Матеріали кримінального провадження №12013100030000584 від 22.01.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України повернути прокурору Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 для організації проведення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду.
СуддяОСОБА_1