Справа № 505/3309/21
Провадження № 2-а/505/57/2021
02.11.2021 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Вергопуло А. К.
секретаря судового засідання - Попової Г. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , 28 вересня 2021 року звернувся з адміністративним позовом до суду, та просив скасувати постанову поліцейського СРПП Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області Герескул О. В. серії ВАБ №393317 від 23.09.2021 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. а ч.2 ст. 126 КУпАП.
Підставою цьому зазначав те, що постановою поліцейського СРПП Подільського районного управління поліції старшого лейтенанта поліції Герескул О.В. серія БАВ № 393317 від 23.09.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що23.09.2021 року о 16.15 годині в м. Подільськ по вул. Армійській, керував транспортним засобом марки «Опель вектора», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи на те право, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України.
Враховуючи те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 не мав права вимагати у нього будь які документи, всі його подальші дії вважаються незаконними, а докази (якщо вони наявні) не належними, враховуючи що факт керування ним автомобіля не встановлений, враховуючи порушення процесуальних норм при винесенні постанови, враховуючи що в постанові БАВ № 393317 вказані недостовірні відомості та відомості які протирічать одна одній, враховуючи порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та статтями 57,59 Конституції України, вважає постанову БАВ № 393317 винесену старшим лейтенантом поліції Герескул О.В. незаконною, та такою що підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання 02.11.2021 року не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності. У судовому засіданні від 28.10.2021 року позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник Подільського ВП ГУНП в Одеській області Герескул О.В. в судове засідання 02.11.2021 року не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності. У судовому засіданні від 28.10.2021 року позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положення статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в
автоматичному режимі серії БАВ № 393317 від 23.09.2021 року, складеної поліцейським СРПП Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Герескул О.В., вбачається, що 23.09.2021 року о 16.15 год. в м. Подільську по вул. Армійській, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Представником відповідача надано до суду диск з відеофіксацією з місця події, копію постанови БАВ № 393317 від 23.09.2021 року, копію письмових пояснень ОСОБА_1 та копію посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 .
Посвідчення водія серії НОМЕР_2 дійсне до 27.06.2021 року.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , він 23.09.2021 року біля 16.20 год. рухався на особистому автомобілі марки «Опель вектора», державний номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції Він неодноразово звертався до ТСЦ 5149 з метою перевипуску посвідчення водія. На даний час він записаний у чергу.
Позивачем надано копію посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 24.09.2021 року, яке дійсне до 24.09.2051 року.
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Відповідно до п.2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.2.4а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
У ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач керував автомобілем без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом. Наявність у позивача посвідчення водія серії НОМЕР_2 , термін дії якого закінчився 27 червня 2021 року, не давало йому права здійснювати керування транспортним засобом.
Позивач заперечує сам факт керування автомобілем, що за відсутності доказів іншого, виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
З дослідженого судом відеозапису, наданого представником відповідача, вбачається, що саме позивач був за кермом автомобіля.
Крім того, посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, суд не бере до уваги та зазначає, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18) та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі справа №826/15341/15 (провадження №К/9901/19896/18).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, представник відповідача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 268, 286 КАС України,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Подільського
районного управління поліції ГУНП в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя - А. К. Вергопуло
Повне судове рішення складено 02 листопада 2021 року.