Справа № 152/808/21
2/152/311/21
іменем України
26 жовтня 2021 року м. Шаргород
Cправа №152/808/21
Провадження №2/152/311/21
Шаргородський районний
суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Славінської Н.Л.,
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Селянського (фермерського) господарства «БАНАХА», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», - про визнання протиправною приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідачів, третьої особи, заперечень відповідача.
1. Виклад позиції позивача.
29.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Шпиківськї селищної ради Тульчинського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Селянського (фермерського) господарства «БАНАХА», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», - про визнання протиправною приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.
В позові позивач просить: визнати недійсним підпункт 1.10. пункту 1 та пункт 2 розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області від 16 грудня 2013 року №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» і дані порядкового номера 11 Додатку до даного розпорядження, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі в натурі (на місцевості) та в частині передачі у власність даної земельної ділянки ОСОБА_2 на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 15764729 від 31 грудня 2013 року, що видане Державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області Підпалюк Л.В. про визнання за ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; визнати протиправною і скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію, вчинену реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 30.12.2013 року (номер запису про право власності: 4155774), про право приватної власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна: 260719205253, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0525389000:01:0032 площею 2,4209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; визнати недійсним договір оренди землі №11 від 15 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Банаха» с. Ярове Шаргородського району Вінницької області про оренду належної ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 0525389000:01:0032 площею 2,4209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; визнати протиправною і скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, вчинену, Державним реєстратором Підпалюк Л.В., виконавчого комітету Шаргородської міської ради Вінницької області 11.07.2016 року (номер запису про інше речове право: 15460828), про реєстрацію права оренди Орендарем: Селянським (фермерським) господарством «Банаха» с. Ярове Шаргородського району Вінницької області, об'єкту нерухомого майна: 260719205253, яким є земельна ділянка кадастровий номер 0525389000:01:0032 площею 2,4209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка належить Орендодавцю: ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 4540 грн. та за надання правничої допомоги, відповідно до документів, що подані до даного позову та будуть подані в судове засідання.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована в с. Юліямпіль Шаргородського району Вінницької області.
Після смерті матері залишилось спадкове майно, яке складається, в тому числі із земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0525389000010030032, площею 2,4209 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка знаходиться за межами населеного пункту на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області відповідно до розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації від 09 квітня 2003 року №95 і підтверджується Держаним актом на право власності матері на земельну ділянку серії ВН №217978, що виданий Шаргородською райдержадміністрацією 09 квітня 2003 року і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю 09.04.3003 року за №504.
Спадкоємцем зазначеного спадкового майна є позивач в порядку ст.1261 ЦК України як спадкоємець першої черги, оскільки є донькою померлої.
Інші спадкоємці - онуки померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадщини не прийняли і на неї не претендують, про що написали відповідні заяви, підписи під якими нотаріально посвідчені.
Спадщину матері вона прийняла в установленому законом порядку.
В ході підготовки матеріалів для оформлення спадщини на земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0525389000010030032, площею 2,4209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області встановлено, що, згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про дану земельну ділянку від 20.12.2016 року за №НВ-0505610132016, виданим відділом Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області, у відомостях про право власності/право постійного користування власником даної земельної ділянки зазначено відповідача ОСОБА_2 , а не її матір - ОСОБА_3 .
За вказаних підстав Шаргородською державною нотаріальною конторою їй відмовлено в оформленні спадщини матері, яка складається із вказаної земельної ділянки, про що винесено відповідну постанову №1549/02-31 від 23.05.2017 року.
На звернення від 04.04.2018 року до відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про усунення порушень чинного законодавства та її прав, вона отримала відповідь від 14.05.2018 року, в якій зазначено, що помилку допущено розробником технічної документації - ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2013 році, коли виконувалося замовлення ОСОБА_2 після оформлення ним спадщини на земельну частку (пай) ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.12.2012 року та її сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0396509 від 22.07.1997 року. Виправлення помилки у Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 0525389000010030032 у відомостях про право власності можливо тільки в судовому порядку при скасуванні права на нерухоме майно ОСОБА_2 .
З розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької
області від 16 грудня 2013 року №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» вбачається, що в розділі І пунктом 1.10. затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.
ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» повідомив її, що при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо паю №504 керувався вихідними даними, які надав ОСОБА_2 , правомірність яких розробник не перевіряв, в тому числі: копією сертифікату на ім'я ОСОБА_6 щодо паю №504; свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, за яким ОСОБА_2 успадковує право на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 у землі, що перебувала в колективній власності КСП «Відродження» с. Ярове; викопіювання з чергового кадастрового плану Юліямпільської сільської ради Шаргородського району щодо земельної ділянки (паю) № НОМЕР_1 . Відтак, інститут вважає, що ніякої помилки при виготовленні документації із землеустрою підприємством не допущено, що підтверджено складовими відповідної технічної документації.
На підставі розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області від 16.12.2013 року №296 «Про затвердження технічної документації із землеустрою …» Державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 31 грудня 2013 року за індексним номером 15764729 видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яким є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області та зареєстровано 30.12.2013 року за №4155774 право власності на дану земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 260719205253.
В подальшому відповідач ОСОБА_2 розпорядився вказаною земельною ділянкою на власний розсуд, уклавши 15 квітня 2016 року з Селянським (фермерським) господарством «Банаха» с. Ярове Шаргородського району Вінницької області договір №11 оренди землі терміном на 7 років, право оренди якого зареєстровано Реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 11.07.2016 року за №15460828.
Впродовж 2016-2020 років відповідач ОСОБА_2 отримував орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою.
Вважає, що відповідач ОСОБА_2 у незаконний спосіб набував право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.
Добровільно відповідач ОСОБА_2 відмовляється врегулювати дане питання, а тому вона звернулася із вказаним позовом до суду, оскільки діями відповідачів обмежено її право на оформлення своїх спадкових прав та прав користуватися і розпоряджатися спадковим майном.
Фактично, повторна передача у власність (приватизація) земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0525389000010030032 площею 2,4209 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області в порядку спадкування вже з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 проведена з порушенням чинного законодавства і позивача прав з наступних підстав.
Відповідно до технічної документації про передачу земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на землю на території Юліямпільської сільської ради, в тому числі акту розподілу земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів по Юліямпільській сільській раді с. Ярове Шаргородського району Вінницької області в рядку 1428 вказана її матір - ОСОБА_3 , і за нею закріплено земельну ділянку (пай) за №504. Дана технічна документація затверджена розпорядженням голови Шаргородської районної державної адміністрації від 09.04.2003 року за №95, де в Додатку №1 до даного розпорядження «Список громадян, яким передаються у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) і які отримують державні акти на право власності на землю на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району» у рядку (за порядковим номером) 452 зазначено прізвище її матері та номер паю - 504, загальна площа земельної частки (паю) - 2,4209 га, в тому числі ріллі - 2,4209 га.
За даними тієї ж технічної документації та розпорядження (Додаток №2, Список громадян власників сертифікатів СТОВ «Відродження» с. Ярове, спадкоємцям яких видати державні акти на право власності на землю після оформлення спадщини: рядок (порядковий номер) 29, за ОСОБА_6 було закріплено земельну ділянку (пай) № НОМЕР_2 , загальна площа земельної частки (паю) - 2,5003 га, в тому числі ріллі - 2,5003 га.
Фактично ж, завершення оформлення ОСОБА_6 приватизації в порядку спадкування за заповітом проведено по земельній ділянці АДРЕСА_1 , яка вже була передана у власність з видачею державного акту, тобто, закріплена за матір'ю позивача.
Дане порушення стало можливим, в тому числі, при прийнятті розпорядження Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області від 16 грудня 2013 року №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки», підпунктом 1.10. пункту 1 та даними порядкового номера 11 Додатку … якого затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , а пунктом 2 цього ж розпорядження йому передано у власність дану земельну ділянку.
Вважає, що вказане розпорядження в цій частині слід визнати недійсним (протиправним) з наведених вище підстав.
Відповідно до технічної документації про передачу земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на землю на території Юліямпільської сільської ради, в тому числі, акту розподілу земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів по Юліямпільській сільській раді с. Ярове Шаргородського району Вінницької області в рядку 1428 вказана її матір - ОСОБА_3 , і за нею закріплено земельну ділянку (пай) за №504. Дана технічна документація затверджена розпорядженням голови Шаргородської районної державної адміністрації від 09.04.2003 року за №95, де в рядку 452 також зазначено прізвище матері позивача.
За даними тієї ж технічної документації, за ОСОБА_6 було закріплено земельну ділянку (пай) № НОМЕР_2 .
Таким чином, за її матір'ю ОСОБА_3 на підставі Держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №217978, що виданий Шаргородською райдержадміністрацією 09 квітня 2003 року і зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю 09.04.3003 року за №504, з 2003 року рахується у власності земельна ділянка з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, тобто, задовго до розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області від 16 грудня 2013 року №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки», яким в розділі І пунктом 1.10. затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж тієї ж самої земельної ділянки вже з невідомих причин за ОСОБА_2 , якому в порядку спадкування перейшло право на земельну частку (пай) розміром 2,66 умовних кадастрових гектарів, померлої ОСОБА_6 на підставі ще сертифікату серії ВН №0396509, який видано Шаргородською райдержадміністрацією 22 липня 1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24.07.1997 року за №504.
Вважає, що такі обставини порушують її право власності в порядку спадкування на вже наявне право власності на земельну ділянку її матері ОСОБА_3 .
Відповідно до розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації від 21 червня 2011 року №272 «Про надання в оренду земельних ділянок не витребуваних паїв із земель, що підлягають паюванню на території Юліямпільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації від 11 червня 2012 року №282 «Про затвердження технічної документації із землеустрою на надання в оренду СФГ «Банаха» земельних ділянок не витребуваних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради», фермерському господарству «Банаха» с. Ярове Шаргородського району Вінницької області було надано в оренду земельні ділянки не витребуваних паїв із земель, що підлягають паюванню на території Юліямпільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі, земельну частку (пай) № НОМЕР_2 площею 2,5003 га ОСОБА_6 на полі №7 (Додаток 3 до розпорядження №272) та земельну частку (пай) №504 площею 2,4209 га ОСОБА_3 на полі №22 (Додаток 10 до розпорядження №272).
Окрім того, ще на підставі договору оренди землі від 15 квітня 2012 року між Шаргородською райдержадміністрацією та СФГ «Банаха», зареєстрованого 22.11.2012 року в Державному реєстрі за №052530004006587, останнє орендувало не витребувану земельну ділянку матері позивача з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га.
При обґрунтуванні позову позивач покликається на вимоги ст.ст.317, 319, 328 ЦК України, ст.ст.81, 122, 125, 126, 154, 155 ЗК України, вимоги ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», практику ЄСПЛ щодо недопустимості позбавлення особи права власності на майно.
В частині обґрунтування вимог про стягнення судових витрат, позивач покликається на вимоги ст.ст.15, 133, 134, 137, 138, 141 ЦПК України та просить стягнути судові витрати в сумі 16540 грн., в тому числі: на сплату судового збору в сумі 4540 грн. за п'ять вимог немайнового характеру та за надання їй правничої допомоги в сумі від 12000 грн.
12.10.2021 року позивач ОСОБА_1 подала до Шаргородського районного суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначила про зменшення позовних вимог у відповідності до вимог п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, зокрема в частині вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесених судових витрат на сплату судового збору в сумі 4540 грн. та на надання їй правничої допомоги згідно з наданими документами та тими документами, що мали бути надані суду; в решті позовні вимоги ОСОБА_1 залишає без змін (а.с.142-145).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Костриця В.С., який діє на підставі ордеру серії ВН №174435 (а.с.65), не прибули. При цьому, адвокат Костриця В.С. 26.10.2021 року подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його та позивача відсутності через неможливість прибути в судове засідання та враховуючи, що учасники справи висловили свої думки з приводу спору, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просить позов ОСОБА_1 задовольнити в редакції заяви про зменшення позовних вимог (а.с.174-175).
2. Виклад позиції відповідачів ОСОБА_2 , Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, Селянського (фермерського) господарства «БАНАХА», заперечень відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, позиції третьої особи - Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Відповідач - ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подання відзиву і відзиву із викладом своїх заперечень щодо позову не подав.
20.09.2021 року, 28.09.2021 року, 26.10.2021 року представником відповідача - адвокатом Кірюшиним А.А., що діє на підставі ордеру серії АА №1067619 (а.с.173), в порядку п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, надіслано в підсистемі «Електронний суд» до Шаргородського районного суду заяви про визнання позову в частині всіх позовних вимог ОСОБА_1 , окрім стягнення судових витрат, та про розгляд справи за його та відповідача відсутності (а.с.126, 137, 172).
Відповідач - Жмеринська РДА Вінницької області не скористалася своїм правом на подання відзиву і відзиву із викладом своїх заперечень щодо позову не подала.
25.10.2021 року представником відповідача Жмеринської РДА Вінницької області Гуменюк В.М., що діє на підставі доручення від 30.09.2021 року за №32 (а.с.168-169) на електронну адресу Шаргородського районного суду надіслано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.167).
03.08.2021 року та 13.08.2021 відповідачем, в порядку п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України, надіслано до Шаргородського районного суду письмові пояснення, які відповідач просить врахувати при ухваленні судового рішення (а.с.99-100, 102-104).
У письмових поясненнях відповідач Жмеринська РДА зазначає, що судове рішення у цій цивільній справі не вплине на права та обов'язки РДА, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 23.07.2020 року встановлено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.
Повноваження щодо передачі земельних ділянок визначено статтею 122 Земельного кодексу України та встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначених випадків.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, відповідно до цього пункту, і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Згідно із ч.1 ст.13 Конституції України та ст.20 ЗК, органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють право власності на землю від імені Українського народу. Це означає, що лише ці органи можуть вирішувати питання про відведення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, визначення цільового призначення землі.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено наступне: «Судам слід звернути увагу, що згідно із ч.1 ст.13 Конституції України та ст.20 ЗК, органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють право власності на землю від імені Українського народу. Це означає, що лише ці органи можуть вирішувати питання про відведення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, визначення цільового призначення землі»; «За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.»; «Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Районні державні адміністрації можуть бути залучені в якості третіх осіб у випадках, якщо спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться за межами населених пунктів. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради».
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідач вважає, що Жмеринська РДА будь-яких розпорядчих дій щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення приймати не може, тому розгляд зазначеної справи не вплине на права та обов'язки відповідача.
Відповідач - Селянське (фермерське) господарство БАНАХА» не скористалося своїм правом на подання відзиву і відзиву із викладом своїх заперечень щодо позову не подало.
06.09.2021 року, 22.10.2021 року представником відповідача - головою СФГ «БАНАХА» Банахом В.В. (а.с.122-123), в порядку п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, надіслано до Шаргородського районного суду заяви про визнання позову ОСОБА_1 у повному обсязі, та про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.120, 166).
Відповідач - Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області не скористалася своїм правом на подання відзиву і відзиву із викладом своїх заперечень щодо позову не подала.
13.07.2021 року та 18.10.2021 року представником відповідача - Шпиківським селищним головою Кривоцюком М.М. (а.с.81), в порядку п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, надіслано на електронну адресу Шаргородського районного суду клопотання про визнання позову ОСОБА_1 у повному обсязі, та про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.80, 165).
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області скористалося своїм правом на подання відзиву і 28.07.2021 року подало відзив із викладом своїх заперечень щодо позову ОСОБА_1 (а.с.87-88).
Заперечуючи щодо позову, відповідач зсилається на наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.
Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.
Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.
У разі якщо земельні ділянки, зазначені у частинах сьомій - восьмій цієї статті, не були сформовані як об'єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Визначення меж земельних ділянок, зазначених у абзаці дев'ятому частини четвертої статті 7 цього Закону, здійснюється з урахуванням будівельних норм, державних стандартів і норм.
До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.
Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України було доповнено пунктом 21, відповідно до якого установили, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності па земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Тобто, вищевказаними нормами Закону чітко визначено, що лише органом місцевого самоврядування здійснюється прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Як наслідок, Головне управління не є розпорядником земельних часток (паїв). З 01.01.2013 року вступив в силу Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дія якого поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Саме після реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється відповідне право.
Статтею 6 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що визначена система органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З 01.01.2013 року набрали чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно обтяжень».
З прийняттям зазначених нормативних актів повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не розповсюджуються на компетенцію органів земельних ресурсів України.
Визначення позивачем Головного управління в якості відповідача вважає помилковим, оскільки ці позовні вимоги не відносяться до повноважень та компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Враховуючи вищевикладене, при розгляді справи Головне управління покладається на вирішення суду.
Також, відповідач просить розгляд справи проводити за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Третя особа - Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» не скористалося своїм правом на подання пояснень і письмових пояснень із викладом своєї позиції щодо позову не подало.
В судове засідання представник третьої особи не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідачів.
1. 12.10.2021 року позивачем ОСОБА_1 подано до Шаргородського районного суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с.142-145).
2. 26.10.2021 року представником позивача - адвокатом Кострицею В.С. подано до Шаргородського районного суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника (а.с.174-175).
3. 30.08.2021 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом КірюшинимА.А. в підсистемі «Електронний суд» надіслано до суду клопотання відкладення розгляду справи (а.с.108-109).
4. 20.09.2021 року, 28.09.2021 року, 26.10.2021 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кірюшиним А.А. надіслано в підсистемі «Електронний суд» до Шаргородського районного суду заяви про визнання позову в частині всіх позовних вимог ОСОБА_1 , окрім стягнення судових витрат, та про розгляд справи за його та відповідача відсутності (а.с.126, 137, 172).
5. 13.07.2021 року та 18.10.2021 року представником відповідача - Шпиківським селищним головою Кривоцюком М.М. (а.с.81), в порядку п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, надіслано на електронну адресу Шаргородського районного суду клопотання про визнання позову ОСОБА_1 у повному обсязі, та про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.80, 165).
6. 28.07.2021 року відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області подало відзив, у якому, серед іншого відповідач просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника (а.с.87-88).
7. 25.10.2021 року представником відповідача Жмеринської РДА Вінницької області Гуменюк В.М. на електронну адресу Шаргородського районного суду надіслано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.167).
8. 06.09.2021 року, 22.10.2021 року представником відповідача - головою СФГ «БАНАХА» Банахом В.В. надіслано до Шаргородського районного суду заяви про визнання позову ОСОБА_1 у повному обсязі, та про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.120, 166).
Третьою особою - Державним підприємством «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» заяви та клопотання, пов'язані із розглядом справи, до суду не подавалися.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
1. Відповідно до ухвали судді від 07.07.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Селянського (фермерського) господарства «БАНАХА», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», - про визнання протиправною приватизації земельної ділянки в порядку спадкування та відкрито провадження у справі; розгляд цивільної справи призначено в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання, запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, запропоновано третій особі у п'ятнадцятиденний строк подати пояснення щодо позову (а.с.74-75).
2. 31.08.2021 року, 22.09.2021 року відкладено підготовчі судові засідання у справі за клопотаннями про відкладення (а.с.112, 128).
3. Відповідно до ухвали суду від 12.10.2021 року прийнято до провадження у цій цивільній справі заяву позивача ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог; встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті - відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив; закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті; призначено судове засідання на 26.10.2021 року (а.с.153-155).
4. В судове засідання, призначене на 26.10.2021 року, не прибули позивач ОСОБА_1 , її представник - адвокат Костриця В.С., відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кірюшин А.А., представники відповідачів Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Селянського (фермерського) господарства «БАНАХА», подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також представник третьої особи, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у зв'язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності зазначених учасників справи, враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає та враховуючи подані ними заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи, що відповідачі ОСОБА_2 , Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, СФГ «БАНАХА» заявили про повне визнання позову.
5. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що розгляд означеної справи здійснюється в судовому засіданні у відсутності всіх учасників справи, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
6. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд встановив, що визнання позову відповідачами ОСОБА_2 , Шпиківською селищною радою Тульчинського району Вінницької області, СФГ «БАНАХА», представники яких не обмежені в правах, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси відповідачів та інших осіб.
7. В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про прийняття визнання відповідачами ОСОБА_2 , Шпиківською селищною радою та СФГ «БАНАХА» позовних вимог ОСОБА_1 .
8. В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.7 ст.223 ЦПК України, головуючим суддею оголошено стислий зміст позовної заяви та заяви позивача про зменшення позовних вимог, відзиву відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, письмового пояснення відповідача Жмеринської РДА.
9. За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо спадкування та земельні правовідносини, зокрема, щодо заявлення вимог про визнання протиправною приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, які регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, ЗК України, ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ЗУ «Про оренду землі».
Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
Так, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 (а.с.18), свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_4 (а.с.17), свідоцтвом про укладення шлюбу позивачем НОМЕР_5 (а.с.16).
Матір позивача - ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 2,4209 га ріллі, розташованої на території колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказана обставина підтверджується відповідним державним актом ВН №217978 (а.с.19).
Так, відповідно до державного акту серії ВН №217978, що виданий Шаргородською РДА 09.04.2003 року на підставі розпорядження від 09.04.2003 року №95 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №504, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0525389000010030032 площею 2,4209 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради (а.с.19).
22.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася в Шаргородську ДНК з метою оформлення спадщини після смерті матері на вказану вище земельну ділянку, але постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на те, що у витягу з ДЗК про земельну ділянку власником земельної ділянки зазначено не ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 (а.с.25).
Так, з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-0505610132016 від 20.12.2016 року вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000010030032 площею 2,4209 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради зазначений ОСОБА_2 ; дата реєстрації земельної ділянки відділом Держкомзему у Шаргородському районі - 22.11.2012 року (а.с.22).
Також, згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 31.12.2013 року з індексним номером 15764729, що видане реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000010030032 площею 2,4209 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської ради, зазначено ОСОБА_2 (а.с.56).
Вказана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.12.2013 року з індексним номером витягу 15764862, виданим реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції у вінницькій області, з якого убачається, що державним реєстратором Підпалюк Л.В. 30.12.2013 року внесено запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0525389000010030032 площею 2,4209 га (а.с.57).
11.07.2016 року державним реєстратором Шаргородської міської ради зареєстровано договір оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «БАНАХА» (а.с.22, на звороті).
Вказана обставина підтверджується також договором №11 оренди землі від 15.04.2016 року, укладеним у с. Ярове між ОСОБА_2 та СФГ «БАНАХА» (а.с.58-60) та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19.07.2016 року за №63790546 (а.с.61-62).
Підставою для внесення наведених вище відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 0525389000010030032 площею 2,4209 га у Державному земельному кадастрі стали свідоцтво про право ОСОБА_2 на спадщину за заповітом, рішення та розпорядження Шаргородської РДА, Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району вінницької області.
Так, розпорядженням Шаргородської РДА від 09.04.2003 року №95 «Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю на території Юліямпільської сільської ради» - затверджено технічну документацію щодо передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю громадянам - власникам сертифікатів на території Юліямпільської сільської ради; передано у власність земельні ділянки в розмірі частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано державні акти на право приватної власності на землю громадянам згідно з Додатком 1 (а.с.43).
У Додатку 1 до вказаного розпорядження - Списку громадян, яким передаються у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) і які отримують державні акти на право власності на землю на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району під №452 зазначено матір позивача - ОСОБА_3 , номер паю - НОМЕР_1 , площа паю - 2,4209 га (а.с.44).
Тобто проаналізований судом вище державний акт серії ВН №217978, від 09.04.2003 року, виданий Шаргородською РДА на підставі вказаного розпорядження від 09.04.2003 року №95 підтверджує, що саме ОСОБА_3 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0525389000010030032 площею 2,4209 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради.
Відповідач ОСОБА_2 , згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.12.2012 року, отримав у спадщину після смерті ОСОБА_6 право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала в колективній власності КСП «Відродження» с. Ярове Шаргородського району Вінницької області розміром 2,66 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належить спадкодавцю на підставі сертифікату серії ВН №0396509, виданого Шаргородською РДА 22.07.1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 22.07.1997 року за №504 (а.с.40).
Так, дійсно спадкодавець ОСОБА_6 , яка проживала у с. Юліямпіль, згідно із сертифікатом ВН №0396509, що виданий Шаргородською РДА 22.07.1997 року та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 22.07.1997 року за №504, мала право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала в колективній власності КСП «Відродження» с. Ярове Шаргородського району Вінницької області розміром 2,66 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.39).
Згідно з Додатком №2 до розпорядження Шаргородської РДА від 09.04.2003 року №95 «Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю на території Юліямпільської сільської ради» - «Списком громадян - власників сертифікатів СТОВ «Відродження» с. Ярове, спадкоємцям яких видати державні акти на право власності на землю після оформлення спадщини», під №29 зазначено спадкодавця ОСОБА_6 , номер паю якої - НОМЕР_2 , площа паю - 2,5003 га (а.с.45 та на звороті).
21.08.2013 року розпорядженням Шаргородської РДА за №176 «Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну частку (пай) згідно свідоцтв про право на спадщину на території Сапіжанської, Плебанівської, Деребчинської, Михайлівської та Юліямпільської сільських рад» надано дозвіл громадянам на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну частку (пай) згідно із свідоцтвами про право на спадщину, в тому числі, на території Юліямпільської сільської ради, згідно з додатком - Списком громадян, яким надається дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну частку (пай) згідно з свідоцтвами про право на спадщину за законом, у якому під №4 зазначено ОСОБА_2 - спадкоємця ОСОБА_6 , площа земельної ділянки в умовних кадастрових гектарах - 2,66 га (а.с.41 та на звороті).
Тобто на час прийняття Шаргородською РДА вказаного вище розпорядження земельна частка (пай) спадкодавця ОСОБА_6 була визначена за номером 202, згідно з Додатком №2 до розпорядження Шаргородської РДА від 09.04.2003 року №95, та площа її визначена у розмірі 2,5003 га, тоді як цим же розпорядженням, земельна ділянка матері позивача - ОСОБА_3 зазначена під номером АДРЕСА_1 , а площа визначена у розмірі 2,4209 га, а право власності ОСОБА_3 вже було посвідчено державним актом ВН №217978 від 09.04.2003 року, що виданий Шаргородською РДА на підставі вказаного розпорядження від 09.04.2003 року №95.
В подальшому, 16.12.2013 року Шаргородською РДА прийнято розпорядження №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки», згідно з підпунктом 1.10 пункту 1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а п.2 вказаного розпорядження передано у власність громадянам та видано документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з додатком - Списком громадян, яким передаються у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і видаються документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки, у якому під номером АДРЕСА_2 зазначений відповідач ОСОБА_2 , якому передано у власність земельну ділянку площею 2,4209 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 (а.с.33-34, 35), тоді як вказана земельна ділянка вже була задовго до цього передана розпорядженням Шаргородської РДА від 09.04.2003 року за №95 у власність ОСОБА_3 , що підтверджується державним актом ВН №217978 від 09.04.2003 року (а.с.19).
Відтак, вказана земельна ділянка протиправно повторно видана у власність відповідачеві ОСОБА_2 , чим порушено права власника земельної ділянки та позбавлено спадкоємця - позивача ОСОБА_1 на оформлення своїх спадкових прав на вказану земельну ділянку після смерті власника - ОСОБА_3 .
Також, судом встановлено, що вказане вище розпорядження Шаргородської РДА від 16.12.2013 року за №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» стало підставою для видачі державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського РУЮ Вінницької області Підпалюк Лесею Вікторівною відповідачеві ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.12.2013 року на земельну ділянку, яка, згідно з державним актом ВН №217978 від 09.04.2003 року, належить ОСОБА_3 , зареєструвавши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.56, 57), разом з тим, не провівши належної перевірки щодо належності спірної земельної ділянки на праві власності іншій особі - ОСОБА_3 , що суд вважає незаконним та таким, що порушує права позивача ОСОБА_1 на оформлення спадщини після смерті матері на цю земельну ділянку.
В подальшому, відповідач ОСОБА_2 , отримавши в порушення вимог ЗК України та ЦК України на підставі протиправних розпоряджень Шаргородської РДА свідоцтво про право власності на нерухоме майно - на спірну земельну ділянку, передав її за Договором №11 оренди землі від 15.04.2016 року, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.07.2016 року, в оренду СФГ «БАНАХА» на строк 7 (сім) років.
Таким чином, суд доходить висновку, що всі наступні рішення, розпорядження, дії державних органів щодо спірної земельної ділянки, прийняті і здійснені після прийняття незаконного розпорядження Шаргородської РДА від 16.12.2013 року за №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» в частині підпункту 1.10 пункту 1 та пункту 2 в частині порядкового номера 11 Додатку до цього розпорядження, також не ґрунтувалися на законі, отримані у порушення процесуальних прав спадкоємця ОСОБА_3 - позивача ОСОБА_1 , тому суд вважає їх «плодом отруйного дерева», згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, п.66 рішення ЄСПЛ у справі «Яременко проти України (№2)» від 30.04.2015 року, остаточне - 30.07.2015 року.
Такий висновок суду не спростований відповідачем ОСОБА_2 та відповідачами - органами влади, якими є Жмеринська РДА як правонаступник Шаргородської РДА, Шпиківська селищна рада, до складу якої тепер входить територія колишньої Юліямпільської сільської ради, Головне управління Держгеокадастру у Внницькій області, яке є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України, яке у 2013 році повинно було виявити повторну приватизацію земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , за ОСОБА_2 , як спадкоємцем ОСОБА_6 , та безпідставне повторне присвоєння кадастрового номера земельної ділянки ОСОБА_3 земельній ділянці ОСОБА_2 , що призвело до тривалого порушення конституційних право позивача ОСОБА_1 та змусило звернутися із вказаним позовом до суду.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).
Відтак, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 неправомірно повторно приватизував земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 , неправомірно отримав свідоцтво про право власності на неї, незаконно передав її у оренду СФГ «БАНАХА», яке використовує її без будь-яких правових підстав, тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є, зокрема, визнання недійсними підпункту 1.10 пункту 1 та п.2 розпорядження Шаргородської РДА від 16.12.2013 року №296 та в частині порядкового номеру 11 в Додатку до цього розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди спірної земельної СФГ «БАНАХА» та скасування державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано належні, достовірні, допустимі та достатні докази на підтвердження позовних вимог, які підлягають задоволенню.
Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).
Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.
Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).
З наведених підстав суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 , а отже, судом встановлено підстави для задоволення позовних вимог позивача.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо спадкування та земельні правовідносини, зокрема, щодо заявлення вимог про визнання протиправною приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, які регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, ЗК України, ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ЗУ «Про оренду землі».
Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно із ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтями 316, 317, 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
На підставі ст.373 ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
В силу ч.2 ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Пунктом «а» ч.3 ст.122 ЗК України ( в редакції, що діяла на час виникнення спору) встановлено, що районні державні адміністрації на їх території надають
земельні ділянки із земель державної власності у постійне
користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного
значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою (ст.154 ЗК України).
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч.1 ст.155 ЗК України).
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Також, ст.1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
VІ. Висновки суду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (рішення у справі «T. та В. проти Сполученого Королівства» від 16 грудня 1999 року).
Частинами першою та другою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вимог проаналізованого цивільного та земельного закондавства, суд зауважує, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Серед способів захисту прав цивільне законодавство виділяє, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд наголошує, що саме матір позивача ОСОБА_3 , яка задовго до прийняття незаконних розпоряджень Шаргородської РДА у 2013 році щодо повторної передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , зокрема, 09.04.2003 року стала законним власником цієї спірної ділянки на підставі Державного акту, виданого згідно з розпорядженням Шаргородської РДА від 09.04.20003 року, тому позивач, як її спадкоємець, відповідно до вимог ст.152 ЗК України, має право звертатися до суду з вказаним позовом для захисту свого майнового права.
Відтак, аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів та законодавства переконує суд, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в редакції вимог заяви про зменшення позовних вимог від 12.10.2021 року.
Оскільки позивач, зменшуючи позовні вимоги, відмовилася від стягнення судових витрат, понесених у зв'язку із зверненням з цим позовом до суду, то суд не здійснює розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 19, 81, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.11, 15, 16, 316, 317, 321, 328, 331, 626, 628 ЦК України, ст.ст.78, 81, 93, 122, 125, 126, 152, 154, 155 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.2, 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, Шпиківськї селищної ради Тульчинського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Селянського (фермерського) господарства «БАНАХА», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», - про визнання протиправною приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати недійсним підпункт 1.10. пункту 1 та пункт 2 розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області від 16 грудня 2013 року за №296 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою на території Джуринської, Голинчинецької, Рахнівсько-Лісової, Конатковецької, Юліямпільської, Перепільчинецької, Зведенівської, Клекотинської та Сапіжанської сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» і дані порядкового номера 11 (одинадцять) Додатку до цього Розпорядження в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі в натурі (на місцевості) та в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.
Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно з індексним номером 15764729 від 31 грудня 2013 року, що видане державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області Підпалюк Лесею Вікторівною про визнання за ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.
Визнати протиправною і скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції 30.12.2013 року права приватної власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 260719205253, яким є земельна ділянка з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, номер запису про право власності: 4155774.
Визнати недійсним договір оренди землі від 15 квітня 2016 року за №11, укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «БАНАХА», с. Ярове Шаргородського району Вінницької області про оренду належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.
Визнати протиправною і скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права - права оренди Селянським (фермерським) господарством «БАНАХА», с. Ярове Шаргородського району Вінницької області на підставі договору оренди землі від 15 квітня 2016 року, укладеного між орендарем СФГ «БАНАХА» та орендодавцем ОСОБА_2 , земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000:01:003:0032 площею 2,4209 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).
Повне найменування (для юридичних осіб) та ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Юліямпіль Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , українка, громадянка України, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_9 , виданий 26.01.1999 року Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, громадянин України;
- відповідач - Жмеринська районна державна адміністрація Вінницької області, місцезнаходження: 23100, м. Жмеринка Вінницької області, вул. Б. Хмельницького, буд.14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 04051218;
- відповідач - Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, місцезнаходження: 23614, смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області, вул. Ліпіна, буд.3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 04326261;
- відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, місцезнаходження: 21000, м. Вінниця, вул. Келецька, буд.63, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 39767547;
- відповідач - Селянське фермерське господарство «БАНАХА», місцезнаходження: 23550, с. Ярове Тульчинського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородський район) Вінницької області, вул. Молодіжна, буд.1 А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 32292599;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, буд.63, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 00692127.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року.
Суддя: