03 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/2225/21 пров. № А/857/13118/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Довгополова О.М.,
Святецького В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Луцьку суддею Денисюком Р.С.) в адміністративній справі № 140/2225/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка Волинь» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайка Волинь» (далі також - ТзОВ «Чайка Волинь», товариство, підприємство, позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13389 від 12.02.2021 про відповідність ТзОВ «Чайка Волинь» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) виключити ТзОВ «Чайка Волинь» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що податковому органу були надані усі документи, які підтверджують те, що підприємство здійснює правомірну господарську діяльність і не є ризиковим та про те, що товариство не відповідає ознакам ризиковості, які йому приписує податковий орган. Позивач вважає, що у відповідача немає жодних правових підстав для визнання його таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме рішення є безпідставним, необ'єктивним, упередженим та таким, що не підтверджується жодними належними і допустимими доказами. Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами. З урахуванням наведеного, позивач просив адміністративний позов задовольнити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Волинській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і винести постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості прийнято на підставі наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності. Вказує, що це рішення не несе для позивача негативних наслідків до моменту відмови в реєстрації податкової накладної, а тому не підлягає оскарженню. Зазначає, що наданими позивачем копіями документів не спростовано факту ризиковості його діяльності.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Крім того, апелянт подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки матеріалах справи наявні певні розбіжності, які необхідно з'ясувати. При цьому апелянт не вказує на конкретні розбіжності, які необхідно з'ясувати.
Розглянувши це клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції підставно з урахуванням положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відніс вказану справу, до категорії справ незначної складності у зв'язку з чим рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження)
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно частини другої статті 311 КАС України якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Відтак, ураховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні, оскільки не встановила розбіжності які необхідно з'ясувати, а відтак дійшла висновку про необхідність розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене, клопотання ГУ ДПС у Волинській області розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 21.05.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення № 43060 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості, відносно ТзОВ «Чайка Волинь», а саме: за результатами проведеного аналізу встановлено, що 13.03.2020 ТзОВ «Чайка Волинь» здійснено реєстрацію розрахунків коригування по операціях із ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП» та за рахунок сформованого ліміту в СЕАП подано на реєстрацію податкові накладні на реалізацію транспортних засобів ТзОВ «АГРО ІНТЕРОККО» на суму ПДВ 2911,7 тис. грн, ТзОВ «Торгова Компанія «ПРОДЗАПАС» на суму ПДВ 1803,3 тис. грн, TзOB «ТРАССІР УА» на суму ПДВ 1666,7 тис. грн, в яких вбачається підміна номенклатури товару у наступних ланцюгах постачання.
03.02.2021 за № 1 позивач подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
З урахуванням отриманих від платника податку повідомлення та відповідних документів, 12.02.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення № 13389 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості, щодо ТзОВ «Чайка Волинь».
Зокрема, у цьому рішенні вказано, що 13.03.2020 ТзОВ «Чайка Волинь» здійснено реєстрацію розрахунків коригування по операціях із ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП» та за рахунок сформованого ліміту в СЕАП подано на реєстрацію податкові накладні на реалізацію транспортних засобів ТзОВ «АГРО ІНТЕРОККО» на суму ПДВ 993,3 тис. грн, ТзОВ «Торгова Компанія «ПРОДЗАПАС» на суму ПДВ 1666,7 тис. грн, TзOB «ТРАССІР УА» на суму ПДВ 1666,7 тис. грн, в яких вбачається підміна номенклатури товару в наступних ланцюгах постачання. До повідомлення № 1 не надано документи, щодо придбання товару, відсутні документи щодо розрахунків за реалізований товар, не надано документи щодо підтвердження відсутності взаємовідносин із ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП» та TзOB «ТРАССІР УА».
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що чинним законодавством не передбачено формування якихось документів у разі відсутності взаємовідносин між сторонами. Тому посилання відповідача на ненадання ТзОВ «Чайка Волинь» вказаних документів є безпідставним.
При цьому, відповідачем не надано доказів фіктивності господарських операцій ТзОВ «Чайка Волинь» з цими контрагентами. Водночас відповідачем, ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві не конкретизовано в чому ж саме полягає підміна номенклатури товару.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, пунктом 8 передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або “б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а” або “б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, згідно пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.
Крім того, згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Судом встановлено, що 21.05.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення № 43060 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості, відносно ТзОВ «Чайка Волинь».
Суд звертає увагу, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
- у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або
- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.
Разом з тим, в рішенні від 21.05.2020 № 43060 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках “у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності” або “з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №”.
Отже, таке рішення не містить обґрунтувань щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
У вказаному рішенні міститься лише розшифровка податкової інформації, що слугувала підставою для віднесення підприємства до переліку ризикових платників податку, а саме те, що за результатами проведеного аналізу встановлено, що 13.03.2020 ТзОВ «Чайка Волинь» здійснено реєстрацію розрахунків коригування по операціях із ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП» та за рахунок сформованого ліміту в СЕАП подано на реєстрацію податкові накладні на реалізацію транспортних засобів ТзОВ «АГРО ІНТЕРОККО» на суму ПДВ 2911,7 тис. грн, ТзОВ «Торгова Компанія «ПРОДЗАПАС» на суму ПДВ 1803,3 тис. грн, TзOB «ТРАССІР УА» на суму ПДВ 1666,7 тис. грн, в яких вбачається підміна номенклатури товару в наступних ланцюгах постачання.
З матеріалів справи видно, що 03.02.2021 за №1 позивачем було подане пояснення, та відповідні документи щодо виключення товариства з переліку ризикових платників податків.
Проте, за результатами вказаного повідомлення, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.02.2021 № 13389, згідно з яким віднесено позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Так, зміст наявної у контролюючого органу податкової інформації, що слугувала підставою для віднесення підприємства до переліку ризикових платників податку полягає у тому, що 13.03.2020 ТзОВ «Чайка Волинь» здійснено реєстрацію розрахунків коригування по операціях із ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП» та за рахунок сформованого ліміту в СЕАП подано на реєстрацію податкові накладні на реалізацію транспортних засобів ТзОВ «АГРО ІНТЕРОККО» на суму ПДВ 993,3 тис. грн, ТзОВ «Торгова Компанія «ПРОДЗАПАС» на суму ПДВ 1666,7 тис. грн, TзOB «ТРАССІР УА» на суму ПДВ 1666,7 тис. грн, в яких вбачається підміна номенклатури товару в наступних ланцюгах постачання. До повідомлення № 1 не надано документи, щодо придбання товару, відсутні документи щодо розрахунків за реалізований товар, не надано документи щодо підтвердження відсутності взаємовідносин із ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП» та TзOB «ТРАССІР УА».
З наведеного видно, що у вказаному рішенні зазначено аналогічні підстави, що і в рішенні від 21.05.2020 № 43060 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, лише із виправленими показниками.
При цьому, під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на підтвердження здійснення фактичних господарських операцій ТзОВ «Чайка Волинь» надано контролюючому органу такі документи:
- договір купівлі-продажу транспортних засобів №1802-20 від 18.02.2020, укладений між позивачем та ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП», на підтвердження факту купівлі-продажу 58 одиниць транспортних засобів на загальну суму 40 млн грн, додаткова угода № 1 до вказаного договору від 28.02.2020. На виконання вказаного договору позивачем виписано податкові накладні № 1 від 18.02.2020, №2 від 18.02.2020, № 3 від 18.02.2020, № 4 від 18.02.2020, №9 від 18.02.2020, № 10 від 18.02.2020, №2 від 04.03.2020, № 3 від 04.03.2020, № 4 від 04.03.2020, № 6 від 04.03.2020, № 16 від 04.03.2020, №17 від 04.03.2020, №18 від 04.03.2020, № 19 від 04.03.2020, №20 від 04.03.2020, № 21 від 04.03.2020, №22 від 04.03.2020, № 23 від 04.03.2020, №24 від 04.03.2020, № 25 від 04.03.2020, № 26 від 04.03.2020, № 27 від 04.03.2020, № 28 від 04.03.2020, № 29 від 04.03.2020, № 30 від 04.03.2020, № 31 від 04.03.2020, № 32 від 04.03.2020, № 33 від 04.03.2020, № 34 від 04.03.2020, № 35 від 04.03.2020, та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до ПН РК № 1 від 28.02.2020 до ПН №1 від 18.02.2020, РК № 1 від 28.02.2020 до ПН №2 від 28.02.2020, РК № 3 від 28.02.2020 до ПН № 3 від 18.02.2020, РК № 4 від 28.02.2020 до ПН № 4 від 18.02.2020, РК № 5 від 28.02.2020 до ПН №9 від 18.02.2020, РК № 6 від 28.02.2020 до ПН №10 від 18.02.2020, РК № 22 від 13.03.2020 до ПН №2 від 04.03.2020, РК № 23 від 13.03.2020 до ПН №3 від 04.03.2020, РК № 24 від 13.03.2020 до ПН № 4 від 04.03.2020, РК № 25 від 13.03.2020 до ПН № 6 від 04.03.2020, РК № 2 від 10.03.2020 до ПН № 16 від 04.03.2020, РК № 3 від 10.03.2020 до ПН № 17 від 04.03.2020, РК № 4 від 10.03.2020 до ПН № 18 від 04.03.2020, РК № 5 від 10.03.2020 до ПН № 19 від 04.03.2020, РК № 6 від 10.03.2020 до ПН № 20 від 04.03.2020, РК № 7 від 10.03.2020 до ПН № 21 від 04.03.2020, РК № 8 від 10.03.2020 до ПН № 22 від 04.03.2020, РК № 9 від 10.03.2020 до ПН № 23 від 04.03.2020, РК № 10 від 10.03.2020 до ПН № 24 від 04.03.2020, РК № 11 від 10.03.2020 до ПН № 25 від 04.03.2020, РК № 12 від 10.03.2020 до ПН № 26 від 04.03.2020, РК № 13 від 10.03.2020 до ПН № 27 від 04.03.2020, РК № 14 від 10.03.2020 до ПН № 28 від 04.03.2020, РК № 15 від 10.03.2020 до ПН № 29 від 04.03.2020, РК № 16 від 10.03.2020 до ПН № 30 від 04.03.2020, РК № 17 від 10.03.2020 до ПН № 31 від 04.03.2020, РК № 18 від 10.03.2020 до ПН № 32 від 04.03.2020, РК № 19 від 10.03.2020 до ПН № 33 від 04.03.2020, РК № 20 від 10.03.2020 до ПН № 34 від 04.03.2020, РК № 21 від 10.03.2020 до ПН № 35 від 04.03.2020;
- договір купівлі продажу транспортних засобів № 2703-2020 від 27.03.2020, укладений між позивачем та ТзОВ «ПРОМИСЛОВО-ТОРГІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ «АГРО ПРОДЗАПАС» на підтвердження факту купівлі-продажу 7 одиниць транспортних засобів на суму 10 000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 666 666,67 грн, видаткові накладні № 44-50 від 27.03.2020; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за березень 2020 року. На виконання вказаного договору позивачем виписано податкові накладні № 73 від 27.03.2020 на суму 1860 000,00 грн, № 74 від 27.03.2020 на суму 1 200 000,00 грн, 75 від 27.03.2020 на суму 1650000,00 грн, № 76 від 27.03.2020 на суму 1740000,00 грн, № 77 від 27.03.2020 на суму 1500000,00 грн, № 78 від 27.03.2020 на суму 1 100 000,00 грн, № 79 від 27.03.2020 на суму 950 000,00 грн;
- договір купівлі-продажу транспортних засобів № 1703-2020 від 17.03.2020, укладений між позивачем та ТзОВ «АГРО ІНТЕРОККО» на підтвердження факту купівлі-продажу 13 одиниць транспортних засобів на суму 5960000,00 грн, в т.ч. ПДВ 993 333,33 грн; видаткові накладні № 11-14 від 17.03.2020, №64 від 18.03.2020, № 70 від 16.04.2020; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за березень-квітень 2020 року. На виконання вказаного договору позивачем виписано податкові накладні № 51 від 17.03.2020 на суму 1560 000,00 грн, № 52 від 17.03.2020 на суму 1 350 000,00 грн, № 53 від 17.03.2020 на суму 1090 000,00 грн, № 67 від 18.03.2020 на суму 1500 000,00 грн, № 9 від 16.04.2020 на суму 460 000,00 грн.
При цьому, усі зазначені податкові накладні зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції.
Тобто, у контролюючого органу були відсутні підстави для їх зупинення.
З оскаржуваного рішення видно, однією з підстав віднесення товариства до переліку ризикових платників податків зазначено про наявність взаємовідносин ТзОВ «Чайка Волинь» з TзOB «ТРАССІР УА» (виписано накладних на суму ПДВ 1666,7 тис. грн).
Разом з тим, суд звертає увагу, що 03.02.2021 позивачем було подане пояснення, що товариством помилково виписані податкові накладні № 1 від 02.04.2020, № 2 від 02.04.2020, № 3 від 02.04.2020, № 4 від 02.04.2020, № 5 від 02.04.2020, № 6 від 02.04.2020, № 7 від 02.04.2020 в адресу ТзОВ «ТРАССІР УА» та направлені на реєстрацію до ЄРПН, реєстрація яких була зупинена; поставки та оплати за товар не було (відсутня господарська операція з вказаним контрагентом).
Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено процедури відкликання помилково поданих платником податків податкових накладних або відміни їх реєстрації. У випадку, якщо податкова накладна подана помилково, її реєстрація зупинена, а для відновлення її реєстрації платник податків не має можливості надати будь-які додаткові документи чи пояснення на підтвердження правомірності формування такої податкової накладної, платник не зобов'язаний вчиняти дії для її розблокування. Суд звертає увагу, що податкові зобов'язання не беруться нізвідки. Вони з'являються тільки тоді, коли виникає об'єкт оподаткування, тобто постачання товарів/послуг. Тому власне виписка помилкової податкової накладної не може призводити до виникнення об'єкта оподаткування. У поясненнях від 03.02.2021 позивач вказав, що поставки товару та оплати за товар не відбулося, а тому відсутність факту виникнення податкових зобов'язань виключає обов'язок позивача зареєструвати податкову накладну.
Відтак, оскільки реєстрація податкових накладних була призупинена, у свою чергу, позивачем не було подано жодних документів на їх розблокування, дані податкові накладні не пройшли через Єдиний реєстр податкових накладних, отже їх взагалі не існує. Суд звертає увагу, що покупець зможе відобразити податковий кредит у звітності на підставі лише правильно оформленої й зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, чого у даному випадку не відбулося.
Водночас суд зазначає, що приймаючи рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначені нормами ПК України.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.
Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання документів щодо відсутності взаємовідносин з ТзОВ «ДЕСАЛЬТ ГРУП», то суд зазначає, що позивачем було надано на розгляд Комісії договір купівлі-продажу транспортних засобів від 18.02.2020 за № 1802-2020, який був укладений між ТзОВ «Чайка Волинь» та цим контрагентом, та додаткову угоду від 28.02.2020 № 1 до вказаного договору про припинення дії зазначеного договору за взаємною згодою.
При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено формування якихось документів у разі відсутності взаємовідносин між сторонами. Тому посилання відповідача на ненадання ТзОВ «Чайка Волинь» вказаних документів є безпідставним.
Також, як видно з оскаржуваного рішення, іншою підставою для його прийняття стало здійснення контрагентами позивача підміни номенклатури товару в наступних ланцюгах постачання.
Щодо правомірності наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що такі дії контрагентів ТзОВ «Чайка Волинь» не можуть ставити в залежність віднесення позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість за вищенаведеними господарськими операціями, оскільки добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення обліку з боку його контрагентів та відповідно не може бути підставою для включення товариства до переліку ризикових.
При цьому, відповідачем не надано доказів фіктивності господарських операцій ТзОВ «Чайка Волинь» з цими контрагентами. Водночас відповідачем не конкретизовано в чому ж саме полягає підміна номенклатури товару. Як слідує з матеріалів справи, видом господарської діяльності ТзОВ «Чайка Волинь» є реалізація транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, спецтехніки та інших транспортних засобів, що відповідає змісту здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.
Разом з тим суд зазначає, що приймаючи оспорюване рішення, Комісією не вказано, які саме документи щодо відсутності взаємовідносин з одним чи іншим контрагентом мали би бути надані; не міститься чіткого посилання на конкретну податкову інформацію чи її суть стосовно ризиковості здійснення саме цих господарських операцій з наведеними контрагентами, а лише твердження про здійснення самих господарських операцій.
Критерій 8 у додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Така інформація суду не подана, як і не підтверджено її наявність. Жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у даному рішенні, представником відповідача до відзиву не подано.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є скасування цього рішення і зобов'язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року в адміністративній справі № 140/2225/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький