Справа № 640/5552/20 Суддя першої інстанції: Шулежко В.П.
03 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Єгорової Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маслодар 2019» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маслодар 2019» (далі - Позивач, ТОВ «Маслодар 2019») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2, ДПС України), в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Київській області від 12.02.2020 № 1454367/43030693;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31 січня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Маслодар 2019», днем її подання - 06 лютого 2020 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надані ТОВ «Маслодар 2019» документи надавали можливість контролюючому органу здійснити реєстрацію податкової накладної, у той час як оскаржуване рішення не містить конкретних відомостей про документи, яких не вистачало для її реєстрації, а зупинення реєстрації останньої взагалі було протиправним з огляду на відсутність конкретної вказівки на документи, які необхідно подати для такої реєстрації. Покладаючи на ДПС України обов'язок зареєструвати податкову накладну, суд підкреслив, що відповідний спосіб захисту передбачений положеннями чинного законодавства та гарантує остаточне вирішення спору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, судом не досліджено та не враховано докази, які подавалися ГУ ДПС у Київській області у відзиві на позов, по-друге, перевірка проводиться контролюючим органом на стадії реєстрації податкової накладної, по-третє, судом не враховано практику Верховного Суду щодо спірних правовідносин, по-четверте, прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної відповідало вимогам законодавства, позаяк підприємство не було надано копій документів. Окремо зауважує, що надані на підтвердження походження товари документи містять ознаки фотомонтажу, у зв'язку з чим контролюючим органом надіслані запити щодо перевірки можливості контрагентів товариства поставити товар. Також зазначає, що надані платіжні доручення не містять відміток про їх виконання, а складські квитанції та товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями вимог законодавства. Підкреслює, що обраний спосіб захисту прав ТОВ «Маслодар 2019» суперечить порядку реєстрації податкових накладних.
Після усунення визначених в ухвалі від 05.07.2021 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що між TOB «Маслодар 2019» (Постачальник) та ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» (Покупець) укладено договір поставки від 02.01.2020 № 02/01-20, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати Покупцю товар (насіння соняшнику 2019 року, країна походження - Україна) в місці передачі: Миколаївська область, Братський район, селище Людмилівка, вул. Привокзальна, 1 (т. 1 а.с. 17-19).
Поставка товару здійснювалась на складські приміщення TOB «Людмилівський елеватор» на підставі договору складського зберігання від 30.08.2019 № 16, укладеного з ТОВ «Маслодар 2019» (т. 1 а.с. 99-105).
Відповідно до п. 2.2. Договору складського зберігання приймання на зберігання Продукції за кількістю здійснюється Зберігачем шляхом зваження Продукції на вагах Зберігача, а за якістю - шляхом проведення аналізу лабораторію Зберігача.
На виконання умов договору поставки Постачальником на адресу Покупця поставлено товар у кількості 1650 тон, що підтверджується видатковими накладними № МД-0000002 від 20.01.2020, № МД-0000003 від 27.01.2020, № МД-0000004 від 29.01.2020, № МД-0000005 від 31.01.2020, актами прийому-передачі № 20/01-2020/1 від 20.01.2020, № 27/01-2020/2 від 27.01.2020, № 29/01-2020/3 від 29.01.2020, № 31/01-2020/4 від 31.01.2020 (т. 1 а.с. 20-27).
Розрахунки за поставлений товар проведені у повному обсязі відповідно до платіжних доручень: № 43866 від 05.02.2020 в сумі 2 449 000 грн., № 43889 від 11.02.2020 в сумі 2 500 000 грн., № 44038 від 05.02.2020 в сумі 4 400 000 грн., № 44158 від 21.02.2020 в сумі 6 380 000 грн. (т. 1 а.с. 31-34).
У зв'язку з цим, як встановлено судом першої інстанції, TOB «Маслодар 2019» складено зведену податкову накладну від 31.01.2020 № 2 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 29).
Водночас, згідно отриманої TOB «Маслодар 2019» квитанції вбачається, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної від 31.01.2020 № 2 зупинено. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 30).
Судом першої інстанції також встановлено, що TOB «Маслодар 2019» 11.02.2020 подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарських операцій, за наслідками яких складено спірну накладну (т. 1 а.с. 13-230, т. 2 а.с. 53).
Разом з тим, рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Київській області, від 12.02.2020 № 1454367/43030693 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачено договором та/або законодавством (т. 1 а.с. 12).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), а також додатків до нього, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на прийняття оскаржуваного рішення без наявних на те правових підстав.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Це положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.
Згідно п. 3 Порядку зупинення №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, які наведені у цьому пункті.
Приписи п. 4 Порядку зупинення №1165 визначають, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Водночас, за правилами п. 5 Порядку зупинення №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку зупинення №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку зупинення №1165).
У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №520.
Відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
За правилами п. п. 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку зупинення №1165), одним із критеріїв ризиковості платника є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Матеріали справи свідчать, що у направленій Позивачу квитанції контролюючий орган вказав на те, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність ТОВ «Маслодар 2019» пункту 8 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить у собі мотивації підстав та причин віднесення Позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, як і не містить доказів прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку чи наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.
Крім того, як вірно підкреслив суд першої інстанції, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
При цьому у пп. 3 п. 11 Порядку зупинення №1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства Позивачем засобами електронного документообігу Відповідачу-1 були направлені повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій.
Однак, всупереч наданих документів, Відповідачем-1 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Твердження ГУ ДПС у Київській області про те, що спірне рішення було прийнято у зв'язку відсутністю сертифікатів якості, рахунків-фактури, розрахункових документів/банківських виписок за зберігання/складські приміщення/транспортування перевізниками, наданням копій платіжних доручень, які не оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, а також через те, що внаслідок аналізу та співставлення відомостей і даних, що містяться в інформаційних системах ДПС щодо здійснення ТОВ «Маслодар 2019» господарської діяльності, встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій платником по взаємовідносинах з сільськогосподарськими постачальниками, судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.
Умовами договорів ТОВ «Маслодар 2019» з ФГ «Водограй Агро» (т. 1 а.с. 36-39), з ТОВ «Двеста Стар» (т. 1 а.с. 67-70) не було передбачено обов'язку із передачі Позивачу сертифікатів якості на зерно. Будь-яких посилань на відсутність рахунків-фактури, розрахункових документів/банківських виписок за зберігання/складські приміщення/транспортування перевізниками в оскаржуваному рішенні від 12.02.2020 №1454367/43030693 не зазначено, що, як вірно зазначив суд першої інстанції, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України робить неспроможним посилання контролюючого органу на такі недоліки поданих Позивачем документів при реєстрації податкової накладної. З аналогічних підстав судом апеляційної інстанції відхиляються аргументи ГУ ДПС у Київській області не недоліки товарно-транспортних накладних і складських квитанцій. Щодо невідповідності платіжних доручень вимогам законодавства в частині відсутності відміток банку про їх виконання судова колегія звертає увагу, що п. 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відтак, складання зведеної податкової накладної 31.01.2020, тобто в останній день встановленого договором від 02.01.2020 строку передачі товару, прямо передбачено п. 201.7 ст. 201 ПК України з урахуванням умов розділу 2 згаданого договору. До того ж суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно акту звірки взаєморозрахунків за договором від 02.01.2020 №02/01-20 (т. 1 а.с. 35) вбачається, що заборгованість ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» перед ТОВ «Маслодар 2019» за вказаним договором відсутня. Що стосується твердження ГУ ДПС у Київській області про те, що внаслідок аналізу та співставлення відомостей і даних, що містяться в інформаційних системах ДПС щодо здійснення ТОВ «Маслодар 2019» господарської діяльності, встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій платником по взаємовідносинах з сільськогосподарськими постачальниками, судова колегія зазначає, що, як було зазначено вище, доказів прийняття рішення про віднесення ТОВ «Маслодар 2019» до ризикових платників матеріали справи не містять.
Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №0940/1240/18).
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, таке рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19.
Посилання Апелянта на неврахування судом першої інстанції позицій Верховного Суду у справах №140/8878/20, №140/8457/20 та №420/7063/20 судова колегія відхиляє, оскільки висновки у них не є релевантними до спірних правовідносин з огляду на те, що у згаданих справах судом касаційної інстанції вирішувалося питання щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії про віднесення платника податків до ризикових.
Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав Позивача шляхом покладення на Відповідача-2 обов'язку з реєстрації податкових накладних, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно п. 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Відповідно до п. 20 Порядку №1246, який був чинний на моменту звернення до суду із цим позовом, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.01.2020 №2 днем її фактичного подання. При цьому твердження Апелянта про те, що такий спосіб захисту неправильний, є безпідставним, позаяк він безпосередньо випливає із змісту згаданого вище п. 20 Порядку №1246.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
Н.М. Єгорова
Повний текст постанови складено та підписано « 03» листопада 2021 року.