Справа № 640/22999/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шевченко Н.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
02 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салатейра» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салатейра» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Салатейра» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Салатейра») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві) в якому просило визнати протиправною та скасувати Постанову № 56 головного державного інспектора Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Рубана О.М. від 25.10.2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року в задоволенні значеного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ТОВ «Салатейра» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 06.08.2019 року № 3686 та направлення на проведення заходу № 2966 від 06.08.2019 року, посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, у період з 08.08.2019 по 27.08.2019, проведено інспектування закладу громадського харчування ТОВ «Салатейра», за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 51/53а.
Під час проведення вказаного інспектування, для визначення якісних показників та відповідності вимогам нормативних документів продукції, що реалізується ТОВ «Салатейра», прийнято рішення про відбір 6 зразків продукції, про що складено акт відбору зразків № 2966-335 від 08.08.2019.
За результатами проведення планового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, контролюючим ораном складено акт від 27.08.2019 року № 3686-2.
У вказаному акті, за позивачем зафіксовано наступні порушення Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів»:
- пункти 1-2 частини першої статті 41;
- пункт 2 частини першої та другої ст. 42;
- пункт 3, 4 частини першої статті 49, а саме: потужність (підлога виробничого приміщення) не утримується в чистоті; потужність не спланована, не сконструйована та не розміщена так, що забезпечується її належне утримання, запобігання або мінімізація будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, запобіганню накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, а саме: покриття дверей в зоні завантаження харчових продуктів частково пошкоджено;
- покриття стін та стелі у складському приміщенні частково пошкоджено;
- харчові продукти не захищені від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу, а саме: харчові продукти (горіхи, заморожені овочі, фрукти) зберігаються з порушенням умов зберігання, зазначених на маркуванні виробника;
- не забезпечено ведення результативної боротьби із шкідниками і гризунами, а саме: у виробничих приміщеннях в наявності комахи (мухи).
За результатами досліджень відібраних зразків - змивів випробувальний центром державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно- санітарної експертизи, складено експертний висновок від 13.08.2019 року № 010332 з/19, згідно з якого зразки за мікробіологічними випробуваннями відповідають «Методичним вказівкам, щодо санітарно-мікробіологічного контролю об'єктів виробництва та реалізації, які підлягають санітарному нагляду», затвердженими ДВФСУ від 19.12.2013 року.
За результатами досліджень відібраних зразків харчової продукції Випробувальним центром державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи надано експертний висновок від 14.08.2019 року № 010242Д.К./19, в якому зазначено, що у зразках виявлено невідповідність за мікробіологічними показниками: (КМАФАнМ, КУО в 1.0 г; БГКП (коліформи) в 0,1 г) не відповідає Постанові №139 від 07.11.2001 Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Мікробіологічні нормативи та методи контролю продукції громадського харчування».
Головним державний інспектором Рубаном О.М., на підставі акту про відбір зразків харчової продукції № 2966-335 від 08.08.2019, акту відбору зразків № 2966-335 від 08.08.2019, експертного висновку від 14.08.2019 № 010242д.к./19, винесено рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів від 15.08.2019 року № 51, яким, в зв'язку з тим, що виявлені порушення становлять загрозу для життя та/або здоров'я людини, на підставі п. З ч. 4 ст. 11, керуючись ч. 1 ст. 67 Закону України № 2042-VIII, вирішив тимчасово припинити діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів на потужності ТОВ «Салатейра» за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 51/53 А в термін 10 робочих днів з дня вручення рішення для усунення загрози для життя та/або здоров'я людей.
Також, відповідачем винесено припис від 27.08.2019 року № 772 про усунення порушень законодавства, зафіксованих в акті № 3682-2, обов'язковий до виконання позивачем, на підставі Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів».
З метою усунення порушень позивачу приписано:
- забезпечити утримання потужності (підлога виробничого приміщення) в чистоті, термін з 28.08.2019, постійно;
- забезпечити планування, конструювання та розміщення потужності так, що забезпечується її належне утримання, чищення та/або дезінфекція, запобігання або мінімізація будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, а саме: забезпечити цілісність покриття дверей в зоні завантаження харчових продуктів, покриття стін та стелі у складському приміщення, термін - до 27.09.2019;
- забезпечити захист харчових продуктів не захищені від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу, термін - до 06.09.2019;
- забезпечити ведення результативної боротьби із шкідниками і гризунами, термін - до 06.09.2019.
На підставі акту № 3686-2 від 27.08.2019 року та експертного висновку від 14.08.2019 року № 010242д.к./19, головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, 02.09.2019 року складено Протокол № 39 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Також, на підставі акту № 3686-2 від 27.08.2018, протоколу № 39 від 02.09.2018, експертного висновку від 14.08.2019 № 010242 д.к./19, рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів від 15.08.2018 року № 51, рішення про знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів від 15.08.2019 № 41, та інших матеріалів справи, посадовою особою відповідача винесено постанову від 25.09.2019 року № 56 про накладення штрафу, якою зазначено, що ТОВ «Салатейра» порушило вимоги п. 5 ч.2 ст. 20, п. 1 ч. 2 ст.20, п. З ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», за що передбачена відповідальність відповідно до п. 13 ч. 1 ст.65 Закону 2042- VII, а саме: порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми, - штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що складає 41 730 грн. (далі по тексту - оскаржувана постанова).
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідачем дотримано вимоги частини другої статті 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а доводи позивача мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності або правомірності оскаржуваного рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно ст.18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 2042 (далі - Закон № 2042) державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.
Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.
Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Згідно з пп.2 п.3 наведеного Положення основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров'ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об'єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров'я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини).
Таким чином, на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи покладено повноваження щодо здійснення державного контролю та нагляду у сфері поводження з харчовими продуктами відповідно до вимог закону.
Водночас, обов'язок операторів ринку щодо виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють передбачений у ст.20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, оператори ринку зобов'язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
Загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами визначені у розділі 7 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Згідно з ст. 25 Закону № 2042 планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю. Щорічний план державного контролю на наступний рік розробляється та затверджується компетентним органом до 1 грудня поточного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 896 затверджено Порядок визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, які здійснюються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від її провадження.
Періодичність здійснення планових заходів державного контролю у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів визначається на підставі ризик-орієнтованого підходу відповідно.
На основі нарахованої суми балів кожна потужність (об'єкт) відповідно до шкали балів відноситься до певного ступеня ризику: від 90 балів і більше - до дуже високого ступеня ризику; від 70 до 89 балів - до високого ступеня ризику; від 40 до 69 балів - до середнього ступеня ризику; від 21 до 39 балів - до низького ступеня ризику; від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Кількість балів, ступінь ризику від провадження господарської діяльності та періодичність здійснення планових заходів державного контролю визначаються в актах катетеризації потужності у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Акт катетеризації потужності складається щороку державними інспекторами територіальних органів Держпродспоживслужби щодо кожної потужності не пізніше 1 листопада поточного року на підставі відомостей, наявних станом на 30 вересня поточного року.
Планові заходи державного контролю здійснюються з такою періодичністю, а саме:
- з дуже високим ступенем ризику - інспектування - не більше чотирьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- з високим ступенем ризику - інспектування - не більше трьох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- із середнім ступенем ризику - інспектування - не більше двох разів на рік, аудит - не більше одного разу на рік;
- з низьким ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на рік, аудит - не більше одного разу на два роки;
- з незначним ступенем ризику - інспектування - не більше одного разу на два роки, аудит не проводиться.
Під час розробки плану державного контролю на 2019 рік, періодичність здійснення планових заходів державного контролю визначено на підставі ризик-орієнтованого підходу, відповідно до додатка 1 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 896.
Так, ТОВ «Салатейра» присвоєно найвищий - 4 ступень ризику, нараховано 120 балів.
Нарахування високих балів пов'язано з тим, що у 2018 році ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві було розглянуто звернення громадянина щодо отруєння у закладі громадського харчування ТОВ «Салатейра», у серпні 2018 року. На підставі звернення було проведено позаплановий захід, за результатами якого складено акт № 3311-2 від 02.10.2018, виявлено порушення пп. 1.2. ч. 1 ст. 46 пп. 3,6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що становить загрозу для життя та здоров'я людини.
Таким чином, включення потужностей ТОВ «Салатейра» до щорічного плану державного контролю на 2019 рік, з періодичністю здійснення планових заходів із найвищим ступенем ризику та визначенням періодичності інспектування - 4 (чотири), є обґрунтованим та правомірним.
З огляду на викладене, що у ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві були наявні законодавчо мотивовані підстави для проведення спірної перевірки ТОВ «Салатейра».
Крім того, ТОВ «Салатейра» мало право не допустити перевіряючих контролюючого органу до проведення перевірки, чого у межах спірних правовідносин здійснено не було, а тому в цій частині доводи апелянта є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положеннями ч.ч. 1,2,3 ст. 13 Закону №877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.
У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону №877-V відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №877-V за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.
Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.
Приписами ч. 6 ст. 21 Закону №2042-VIII визначено, що відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).
З наведеного вбачається, що умова щодо відбору двох юридично та аналітично ідентичних зразків не застосовується у разі якщо харчові продукти є швидкопсувними.
У даному випадку, під час здійснення планову заходу (інспектування) ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві було прийнято рішення про відбір зразків продукції для визначення якісних показників та відповідності вимогам нормативних документів продукції, що реалізується (зберігається) ТОВ «Салатейра».
Відібрана продукція згідно з інформації зазначеної у техніко-технологічних картках відноситься до швидкопсувної продукції.
Відібрані зразки продукції були передані для проведення випробування до лабораторії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 18 Закону №877-V у разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.
Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону. Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом. Витрати, пов'язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.
Разом з тим, висновок Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 14.08.2019 № 010242Д.К./19 не був оскаржений ТОВ «Салатейра», а тому підстави для його неврахування судом відсутні.
Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» визначено, що штраф за порушення вказаного Закону, може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Так, ч. 9 ст. 66 Закону № 2042-УІІІ передбачено, що справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
Посадовою особою у розумінні вказаної норми Закону є особа компетентного органу, яка уповноважена розглядати справи про накладення штрафних санкцій після отримання нею протоколу про порушення та інших документів. Саме з дня отримання цих документів посадова особа розглядає справу та приймає рішення.
Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина друга цієї статті).
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що під час проведення перевірки позивача та винесенні оскаржуваної постанови ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві було дотримано вимоги Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що фактична перевірка була проведена відповідно до норм чинного законодавства, висновки, які зазначенні в акті перевірки є законними, відповідно оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салатейра»- залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 02.11.2021 року