05 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2899/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.)
в адміністративній справі №280/2899/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВБС-Технолоджі" до відповідачів:
Державної податкової служби України (відповідач-1),
Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-2)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВБС-Технолоджі" звернулося 09.04.2021 року до суду з адміністративним позовом до відповідачів: Державної податкової служби України (відповідач-1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2021 № 2489400/39024317;
- зобов'язати відповідача-1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 12.08.2020 № 14. Позов обґрунтований тим, що ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, проте позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але її реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 12.08.2020 № 14 стало те, що податкова накладна відповідала вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, однак у квитанції не було зазначено, які саме документи потрібні для позитивного рішення та реєстрації податкової накладної всупереч нормам закону та сталої практики Верховного Суду. Вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки воно не містять конкретного визначення тих документів, які на думку відповідачів, не надані, що в свою чергу робить це рішення формальним та таким, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. На підставі вищезазначеного, просить визнати протиправними та скасувати оскаржене рішення відповідача 2, у зв'язку із чим зобов'язати також відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.08.2020 № 14. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2021 № 2489400/39024317;
- Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.08.2020 № 14, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ». Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. На думку суду, позивачем надано всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 12.08.2020 № 14. Вказав, що під час розгляду справи відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення. У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної, відтак рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.03.2021 №2489400/39024317 підлягає скасуванню. Оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.08.2020 № 14.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (відповідачем-2) подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що реєстрація податкових накладних/розрахунку коригування була зупинена відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем надано Повідомлення, пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісією ГУ ДПС в Запорізькій області прийнято Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Вважає, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області прийняте виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірним.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ» зареєстровано, як юридична особа 16 грудня 2013 року, номер запису 11031020000035293, одним з видів діяльності підприємства є: Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний) (код 46.69 згідно за КВЕД-2010).
Платником ПДВ підприємство зареєстровано 01 лютого 2014 року, ІПН 390243108280.
Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.03.2021 №2489400/39024317 відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 12.08.2020.
Підставою відмови в реєстрації податкової накладної №14 від 12.08.2020 зазначено: «Ненадання платником податків копій документів, зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)». У графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи). Відсутнє походження товару по ланцюгу придбання (а.с.55-56).
Позивач вважає протиправним Рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.03.2021 року №2489400/39024317, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 12.08.2020.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII від 07.12.2017 року, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Предметом спору є правомірність/протиправність рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.03.2021 №2489400/39024317 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 12.08.2020.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» укладено Договір поставки №5392-ДЭ-ЛуТЭС від 15.06.2020, відповідно до якого ТОВ «НВП «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ» як постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію і / або обладнання виробничо-технічного призначення, код згідно з УКТ ЗЕД і ДКПП (надалі - «Продукція»), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в Специфікації. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в Пою власність відповідно до умов цього Договору (а.с. 6-18).
На виконання умов специфікації оформлено видаткову накладну та здійснено постачання товару. ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» проведено оплату за поставлений товар, про що свідчить платіжне доручення № 1706744 від 09.10.2020.
Позивач зазначає, що доставка придбаного товару здійснювалась ТОВ «НОВА ПОШТА» за рахунок ТОВ «НВП «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ», що підтверджується товарно - транспортною накладною № 77 від 12.08.2020.
Також позивач зазначає, що товар придбано у постачальника ФОП ОСОБА_1 , в подальшому товар реалізовано на адресу ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», вказує, що це підтверджується відповідними первинними документами, що надавались разом з поясненнями.
За правилом першої події-операції відвантаження товару за договором № 5392-ВЭ-ЛуТЭС від 15.06.2020, виписано податкову накладну № 14 від 12.08.2020 та направлено на реєстрацію Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 23).
Однак, за інформацією зазначеною у квитанції № 9214788287 від 28.08.2020 податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.25).
19.03.2021 позивачем направлено письмові пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, а саме копії (а.с. 52-54):
- Договору поставки № 5392-ВЭ-ЛуТЭС від 15.06.2020;
- Рахунку на оплату №1208/02 від 12.08.2020,
- Видаткової накладної №162 від 12.08.2020,
- Податкової накладної № 14 від 12.08.2020 з квитанцією № 1 від 28.08.2020,
- Товарно-транспортної накладної №77 від 12.08.2020,
- Банківської виписки від 09.10.2020,
- платіжного доручення № 1760744 від 09.10.2020.
На підтвердження придбання в подальшому реалізованого на адресу ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» товару позивачем надано наступні документи (копії):
- Рахунку на оплату № 95 від 04.08.2020,
- Видаткова накладна № 128 від 11.08.2020,
- Платіжного доручення № 624 від 18.03.2021,
- Банківської виписки від 18.03.2021,
- Товарно-транспортної № 28 від 11.08.2020,
- Картки рахунку 281 Модуль світлодіодний PT-120-RAX-L15-МРК за серпень 2020 року,
- Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Модуль світлодіодний РТ-120-RAX-L15-МРК за серпень 2020 року,
- Картки рахунку 281 Модуль світлодіодний PT-120-G-L11-MPN за серпень 2020 року,
- Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Модуль світлодіодний РТ-120-В-L11-MPN за серпень 2020 року,
- Картки рахунку 281 Модуль світлодіодний PT-120-B-L11-EPG за серпень 2020 року,
- Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 PT-120-B-L11-EPG за серпень 2020 року,
- Договору оренди нежитлового приміщення №857 від 01.11.2019.
Проте, рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.03.2021 №2489400/39024317 відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 12.08.2020 (а.с. 55).
Підставою відмови в реєстрації спірної податкової накладної у рішеннях зазначено: «Ненадання платником податків копій документів, зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)».
У графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи). Відсутнє походження товару по ланцюгу придбання (а.с.55-56).
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що податковим органом в рішенні від 23.03.2021 №2489400/39024317 не підкреслено, які саме документи не надано (а.с. 56).
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (Порядок №1165).
Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:
D= S/T,
де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:
P = Pм х 1,4,
де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пункт 10 Порядку №1165 визначає, шо у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Отже, крім іншого, вказана норма передбачає необхідність зазначення контролюючим органом у Квитанції переліку документів, які слід надати для усунення сумнівів та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Натомість матеріалами справи підтверджується, що в квитанції не зазначено, які саме документи (копії) слід надати позивачу для підтвердження інформації, що міститься в зазначеній податковій накладній.
При цьому позивач самостійно на свій розсуд надав документи (копії), що підтверджують інформацію, яка міститься в податковій накладній №14 від 12.08.2020.
Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної зупинена у зв'язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку, пунктом 8 яких визначено:
«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Водночас, матеріали справи не містять доказів (відповідачами не надано до суду) на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, отже відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не доведена належними та допустимими доказами.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 у справі №817/1356/18, тощо.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яких зупинено.
Разом з тим, комісія регіонального рівня, не надаючи оцінку наданим поясненням та доданим до них копій документів, зазначила, що документи не надані (не зазначила/не підкреслила, які саме документи не надані) - прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 12.08.2020 в ЄРПН.
Так, із матеріалів справи вбачається, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 12.08.2020 № 14 слугувало ненадання позивачем інвентаризаційних описів. Відсутнє походження товару по ланцюгу придбання. Водночас, в квитанції про надання таких документів не йшлося.
Разом із тим, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також, відповідно до ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
При цьому об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.
Випадки обов'язкового проведення інвентаризації передбачено в п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, до яких належить, зокрема, проведення інвентаризації активів та зобов'язань перед складанням річної фінансової звітності підприємства.
У інших випадках обсяги, періодичність та строки проведення інвентаризації визначаються власником або керівником підприємства.
Тобто, законодавство не встановлює обов'язок проводити інвентаризацію запасів по кожному випадку оприбуткування чи відвантаження товарів.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем надано всі необхідні та достатні документи для підтвердження інформації, що міститься у податковій накладній від 12.08.2020 № 14, що надає можливість для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.03.2021 №2489400/39024317 підлягає скасуванню. Стосовно вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України (відповідач-1) зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Водночас, згідно п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
В даному випадку, зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).
У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Державної податкову службу України зареєструвати податкову накладну №14 від 12.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 05.10.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
В повному обсязі постанова виготовлена 28.10.2021 у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова