Дата документу 25.10.2021
Справа № 334/2716/20
Провадження № 2-п/334/71/21
25 жовтня 2021 року
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Гнатюка О.М.,
при секретарі Алєйніковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/2716/20 від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відповідно до договору позики,-
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/2716/20 від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відповідно до договору позики.
Заява обґрунтована тим, що відповідачем 05.07.2021 року було отримано текст судового рішення і відразу подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду. Лише 20.08.2021 року апеляційний суд повернув відповідачу апеляційну скаргу, вказавши на необхідність звернення до суду першої інстанції, який ухвалив заочне рішення, із заявою про перегляд заочного рішення. Тому вважає, що строк подання заяви пропущений з поважних причин та просив його поновити.
Щодо суті заочного рішення зазначив, що грошові кошти в сумі 100000 грн. він не отримував від позивача. Розписка була написана під тиском позивача, який займає посаду керівника служби безпеки ТОВ «Торговий дім АВ». Окрім того, розписка не має зазначення, що грошові кошти передані у борг.
Вважає, що внесення правоохоронним органом відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР щодо дій ОСОБА_2 є доказом, що може свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення.
Також судом не перевірено можливість позивача за нетривалий проміжок часу надати у борг велику суму грошових коштів, що можливо встановити, скерувавши відповідний запит до податкових органів про доходи позивача.
Просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/2716/20 від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відповідно до договору позики, справу призначити до розгляду у звичайному порядку.
Відповідач в судовому засіданні підтримав подану заяву.
Представник позивача в судове засідання з'явився, заперечив можливість задоволення заяви.
Дослідивши матеріали заяви, цивільної справи, суд приходить до наступного.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/2716/20 від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відповідно до договору позики позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 100000 грн., судовий збір у сумі 1000 грн.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.
Як свідчать матеріали справи, у судові засідання, призначені судом відповідач та/або представник відповідача не з'явились. В той же час, представником відповідача на адресу суду направлялися заяви та клопотання по суті справи, що підтверджує обізнаність сторони відповідача про перебування вказаної справи у Ленінському районному суді м. Запоріжжя.
В Україні інститут заочного провадження у цивільному процесі введено у 2004 році. Його поява у ЦПК відповідає положенням Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо реалізації принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи та відображає положення Додатку до Рекомендації № R (84) 5.
Існування інституту заочного розгляду справи дає змогу суду здійснювати покладені на нього повноваження більш ефективно та своєчасно, а також зменшує кількість потенційних зловживань та затримок з боку відповідачів під час розгляду справ. Введення процедури заочного розгляду справ дало змогу підвищити ефективність правосуддя, зокрема, завдяки можливості відстояти порушені права позивача у стислі строки.
Інститут заочного провадження, спрямований на розвиток та підтримання ч.1 ст. 44 ЦПК «Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається». Зазначене свідчить, що заочне провадження є однією з гарантій позивача на отримання своєчасного судового захисту своїх прав, а також значно зменшує можливості відповідача зловживати своїми процесуальними правами, зокрема, шляхом затягування процесу розгляду справи. Отже, метою інституту заочного розгляду справи є сприяння ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.
Щодо поважних причин неявки відповідача до судового засідання, то обов'язок суду полягає у перевірці не лише факту належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, а й про поважність причин такої неявки, якщо вони були зазначені. За відсутності відповідача з причин, які суд визнав поважними, заочний порядок розгляду справи виключається. Законодавство не містить переліку поважних причин, а отже, визначення поважності певних обставин залишається на розсуд суду. Так, на практиці до кола поважних причин суди відносять, зокрема, хворобу відповідача, яка підтверджується медичною довідкою, відсутність відповідача у зв'язку з відрядженням тощо. Одночасно, слід зазначити, що суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщеного відповідача, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладений на сторони спору.
Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ч. 4 ст. 169, ч.1 ст. 224 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення рішення).
Судом, який ухвалював рішення, визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст. 11 ЦПК України, над обставинами неявки відповідача та/або його представника.
Відповідач не повідомляє суд і не посилається на будь-який новий доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.288 ЦПК України. Одне лише посилання на свої заперечення проти доводів позовної заяви не є тією обов'язковою обставиною, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, а саме доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи. Не є доказом одне лише посилання на можливість у майбутньому в здобутті такого доказу.
Слід зазначити, що кожна сторона маючи обсяг прав, розпоряджається ними щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі (диспозитивність цивільного судочинства - ст. 11 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення, суд зважив на наявність доказів в обґрунтування тих вимог, які просив задовольнити позивач, встановив правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин та надав їм відповідну правову оцінку. Інша оцінка таких правовідносин не є метою розгляду заяви про скасування заочного рішення.
З урахуванням відсутності посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.
Керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/2716/20 від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відповідно до договору позики - залишити без задоволення.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст виготовлено 25.10.2021 року.
Суддя О.М. Гнатюк