Справа № 462/7963/21
Провадження 1-кс/462/1984/21
02 листопада 2021 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
встановив:
Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 , 02.11.2021 року звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020145050000178 від 02.08.2020 року.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні відділу дізнання ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12020145050000178 від 02.08.2020 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 02.08.2020 року на підставі рапорту працівника УПП у Львівській області було внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування відомості, про те що 02.08.2020 року приблизно о 12 год. 15 хв. ОСОБА_2 перебуваючи на пл. Міцкевича, 5 у м. Львові, при перевірці працівниками патрульної поліції документів у останнього виявлено посвідчення водія, з ознаками підробки, ІТС ІПНП № 19215 від 02.08.2020 року. З метою виключення питання про підроблення посвідчення водія ОСОБА_2 , останнім, до відділу дізнання ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області по кримінальному провадженню № 12020145050000178 від 02.08.2020 було надано «Экзаменационная карточка водителя» від 19.02.1993 року. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 має статус свідка. З серпня 2020 року жодних слідчих дій стосовно кримінального провадження № 12020145050000178 від 02.08.2020 року по відношенню до ОСОБА_2 не відбувається. Більше одного року ОСОБА_2 не має можливості користуватись транспортними засобами за відсутністю водійського посвідчення.
Перевіривши подані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що таке слід повернути заявнику виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Таким чином, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора, клопотання про скасування арешту майна, розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України.
Відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування (стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності) - здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Приписами ст. 38 КПК України встановлено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтями 303, 304 КПК Україн визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги.
Як вбачається з матеріалів клопотання заявник просить скасувати арешт майна у зв'язку з порушенням його права власності.
При цьому, досудове розслідування вказаного кримінального провадження, у межах якого накладався арешт майна здійснювалося слідчим відділу дізнання ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області (згідно витягу з ЄРДР, станом на 02.08.2020 року - підрозділ дізнання Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області), який розташований за адресою: 79005, м. Львів, вул. Романчука, 18, тобто поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Розгляд справи саме судом, встановленим законом, є складовою права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання клопотання про скасування арешту майна має відбуватись з дотриманням певних умов.
Враховуючи імперативні положення законодавства, клопотання про скасування арешту майна розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Саме за місцем розташування органу досудового розслідування заявнику слід звернутися з клопотанням про скасування арешту майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
У чинному КПК України прямо не передбачено повернення клопотань про скасування арешту майна у випадку подання такого з порушенням територіальної підсудності, однак у даному випадку слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування аналогії закону, та застосувати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України при розгляді вказаного клопотання.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя зазначає, що клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - слід повернути заявнику, що не позбавляє останнього права звернення до відповідного слідчого судді, у межах територіальної підсудності якого, знаходиться відділ дізнання ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 174, 303, 304, 318-380 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Матеріали клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права на повторне звернення до суду у порядку, передбаченому КПК України, після усунення обставин, що стали підставою для його повернення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Слідчий суддя: