Справа №461/2795/21
02 листопада 2021 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Лилик Василь Васильович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Львівська державна нотаріальна контора про визначення частки майна у спільній сумісній власності,
встановив:
позивач звернулась до суду з даним позовом, у якому просить визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , вказавши, що частка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , становила 1/4 частки, частка ОСОБА_2 становить 1/4 частки, частка ОСОБА_3 становить 1/4 частки, частка ОСОБА_4 становить 1/4 частки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 . Після смерті матері відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить їм на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 30.07.1996. При оформлення спадщини на вказану квартиру, нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії з причин неможливості визначення складу спадкового майна. З урахуванням наведеного, просить суд здійснити поділ спільної сумісної власності у майні, яке належить чотирьом співвласникам та підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру від 30.07.1996.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідачі, кожен окремо до початку розгляду справи по суті, подали до суду заяви про визнання позову та розгляд справи без її участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору подав до суду заву про слухання справи без участі уповноваженого представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 08.09.2003 р., актовий запис № 5675.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, однак згідно відповіді нотаріуса Першої Львівської державної нотаріальної контори від 01.03.2021, квартира АДРЕСА_1 належить співвласникам на праві спільної сумісної власності без виділення часток, що унеможливлює встановлення складу спадкового майна.
Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 30.07.1996 року, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів вбачається, що квартира, АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Частка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 складає ј частину, що вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Встановлено, що за життя ОСОБА_5 не було складено заповіту, тобто у даному випадку має місце спадкування за законом.
Норма ч. 1, ч. 2ст. 355 ЦК України передбачає, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності, при цьому, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За змістом ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Як вбачається з ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачає, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, оскільки частка квартири, яка належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної сумісної власності на даний час не визначена, а не визначення часток не дає можливості позивачу реалізувати своє право на спадкування, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що розмір частки померлої у спільній сумісній власності на квартиру, яка належала їй на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 30.07.1996, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів, згідно з розпорядження № 374 від 31.05.1996 р. становить по 1/4 частці кожному співвласнику.
При цьому, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує прав, інтересів інших осіб, тому визнання позову відповідачами слід прийняти.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат слід провести на підставі ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , в наступних розмірах:
- частка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 1/4 частини квартири;
- частка ОСОБА_2 становить 1/4 частини квартири;
- частка ОСОБА_3 становить 1/4 частини квартири;
-частка ОСОБА_4 становить 1/4 частини квартири.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що згідно платіжного доручення становить 454 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 02 листопада 2021 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.