Справа №461/5617/21
27 жовтня 2021 року року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого (перебуваючого) за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01.07.2021 року в 00 год.55 хв. у м.Львові на пр. Свободи, 10, гр. ОСОБА_1 , керуючи т.з. DAEWOО LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився в стані наркотичного сп'яніння із такими ознаками: порушення вимови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у присутності двох свідків відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення останньому судової повістки на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 199589 від 01.07.2021 року.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно нього матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та їх розгляд у Галицькому районному суді м. Львова. Як видно з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо змісту протоколу, в тому числі щодо правильності зазначення його місця проживання та реєстрації, не висловив.
Згідно положень п.7 ч.2ст.129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КУпАП, а також, з метою дотримання розумних строків розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 199589 від 01.07.2021 року;
-диском з відеозаписом, наданим Управлінням ПП у Львівській області ДПП;
-поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01.07.2021 року;
-іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданнями цього Кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі точного і неухильного додержання законів України.
За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне стягнення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні покарання за вчинене правопорушення, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Таким чином, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути в користь ДСА України судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ДСА України судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько