ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2021Справа № 910/12308/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД"
про стягнення 533 682,00 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 533 682,00 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" на оплату професійної правничої допомоги, попередній (орієнтовний) розмір яких склав 20 000,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами 27.03.2020 року договором транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 306ЕЛТ/2020 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку із чим, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
12.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" про усунення недоліків.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2021 року відкрито провадження у справі № 910/12308/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 17.08.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/12308/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 42, приміщення 42/1, відповідно до поштового повідомлення з трек-номером 0105478491626, відповідно до якого відповідач ухвалу суду отримав 08.10.2021 року.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.08.2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2021 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
27.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (постачальник) було укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 306ЕЛТ/2020 (далі - Договір), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор за плату, за дорученням клієнта і за його рахунок організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньо-українських, експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта і порожнього транспорту при їх перевезенні по території України та інших країн відповідно до Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, Правил Угоди про міжнародне вантажне сполучення, міжурядових та прикордонних Угод і національного транспортного права країни, по території якої здійснюється перевезення.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 2.1.12 Договору перелік послуг, що надаються експедитором, конкретизується і визначається в Додатках до цього Договору.
Пунктами 2.2.8, 2.2.9 цієї угоди на клієнта покладено обов'язок оплатити вартість послуг експедитора за цим Договором та відшкодувати вартість усіх передбачених платежів, у тому числі і по декларуванню, страхової премії, якщо дане перевезення, вантаж або рухомий склад були застраховані; відшкодувати всі понесені експедитором збитки або завдану останньому матеріальну шкоду, а також з метою належного виконання, юридичного або бухгалтерського оформлення цього Договору підписати всі надані експедитором документи (додатки, акти виконаних робіт та інші).
Відповідно до пункту 3.1 Договору конкретизація додаткових послуг, що надаються клієнту, вартість транспортування і страхування заявлених клієнтом вантажів, якщо таке страхування здійснюється на підставі письмової заявки клієнта, а також їх експедирування, визначаються в додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що у Додатку від 01.11.2020 року № 1 до Договору сторони погодили вартість послуг експедитора для кожної станції відправлення/призначення та вантажу, а також встановили, що вартість послуг експедитора, зазначена в цьому Додатку, включає в себе подачу вагона під навантаження, надання вагона на весь маршрут слідування у завантаженому стані, його повернення в порожньому стані після вивантаження, а також винагороду експедитора.
Клієнт здійснює платежі за транспортування, страхування та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, або за інші погоджені сторонами в установленому цим Договором порядку послуги, в національній валюті України (пункт 3.2 Договору).
За умовами пункту 3.3 означеного правочину клієнт здійснює на розрахунковий рахунок експедитора 100 % попередню оплату вартості перевезення і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, суми страхової премії, якщо перевезення, вантаж або рухомий склад застраховані, вартості митно-брокерських послуг, або за інших погоджених сторонами в установленому цим Договором порядку послуг на підставі рахунків експедитора, не менш ніж за 5 (п'ять) банківських днів до дати початку перевезення. Попередня оплата вважається здійсненою належним чином в день надходження коштів на банківський рахунок експедитора в повному обсязі.
Разом із тим, згідно з пунктом 3.4 наведеної угоди у разі, якщо за згодою експедитора, перевезення вантажу клієнта розпочато до надходження 100 % попередньої оплати в порядку пункту 3.3 цього Договору, клієнт повинен провести 100 % оплату за фактичне завантаження вагонів, що здійснюється згідно цього Договору протягом 3 (трьох) банківський днів з дати початку перевезення певної партії вантажу.
Відповідно до пункту 5.1 Договору обсяг наданих експедитором та прийнятих клієнтом послуг остаточно узгоджується сторонами в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Клієнт підписує наданий експедитором акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання або направляє протягом зазначеного строку на адресу експедитора претензію з аргументованою відмовою від підписання такого акту.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що сторони зобов'язані підписати акт звірки наданих експедитором послуг та акт звірки розрахунків між сторонами не пізніше 15 числа місяця, наступного за тим, в якому надавалися послуги клієнту. У разі відмови клієнта від підписання актів і ненадходження від клієнта аргументованої відмови від їх підписання, експедитор робить остаточний розрахунок вартості винагороди і транспортування вантажу самостійно за наявними у нього даними. У цьому випадку сума, розрахована експедитором, є остаточною, і клієнт не має права пред'являти будь-які претензії експедитору. Акт вважається узгодженим і прийнятим обома сторонами.
Відповідно до пункту 7.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє по 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. У тих випадках, коли перевезення заявленого вантажу клієнтом розпочато в межах терміну дії Договору, а закінчується після 31.12.2020 року, дія Договору автоматично продовжується на вест період перевезення даного вантажу.
Якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору не зробить письмової заяви про припинення дії Договору, Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 7.2 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що протягом дії Договору позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання з організації транспортно-експедиційного обслуговування внутрішньо-українських, експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта і порожнього транспорту, що підтверджується наданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" копіями відповідних актів виконаних робіт (наданих послуг) за Договором.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним правочином також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення експедитором умов цієї угоди.
У той же час судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" наданих йому послуг за цим Договором, за відповідачем станом на 31.12.2020 року утворилась сума заборгованості перед позивачем у розмірі 2 415 666,46 грн. Наведені обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією акту звіряння взаємних розрахунків сторін за Договором за 4 квартал 2020 року, підписаного уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", а також скріпленого печатками цих юридичних осіб. Ці обставини жодною зі сторін спору в установленому законом порядку спростовані не були.
З матеріалів справи також вбачається, що у 2021 році після підписання вищенаведеного акту звірки між сторонами додатково були підписані акти виконаних робіт (наданих послуг) за Договором від 13.01.2021 року № 10-306ЕЛТ/20 на суму 611 650,00 грн. та від 31.01.2021 року № 11-306ЕЛТ/20 на суму 22 032,00 грн., за якими позивач надав відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 633 682,00 грн.
Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг (з урахуванням наявної в нього заборгованості на 31.12.2020 року) не виконав, сплативши позивачу, зокрема, в 2021 році грошові кошти у загальному розмірі 2 515 666,46 грн. (а саме: 11.01.2021 року - 1 192 400,46 грн., 18.01.2021 року - 1 223 266,46 грн., 05.03.2021 року - 100 000,00 грн.) та заборгувавши таким чином останньому 533 682,00 грн.
У зв'язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.07.2021 року № 06/07-3, в якій просив у термін до 10.07.2021 року сплатити наявну в Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" суму заборгованості в розмірі 533 682,00 грн.
Однак вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
У зв'язку з наведеними обставинами, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором транспортного експедирування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Відповідно до частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи те, що загальна сума заборгованості відповідача за Договором, яка складає 533 682,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" про стягнення вказаної суми боргу.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" про стягнення 533 682,00 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 42, приміщення 42/1; код ЄДРПОУ 35917124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лоджістик Трейд" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133 А; код ЄДРПОУ 39127875) 533 682 (п'ятсот тридцять три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу та 8 005 (вісім тисяч п'ять) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03.11.2021 року.
Суддя В.С. Ломака