Справа №443/508/19
Провадження №2/443/354/21
іменем України
26 жовтня 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,
за участю:
представника позивача ОСОБА_2 , -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Михайлюк Д.А. подав до суду позовну заяву до Жидачівської міської ради, у якій просить:
встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ «Дружба», розміром 1,85 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та яка на підставі сертифікату на право на середню земельну частку (пай) серії РН №505829 належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача ОСОБА_4 . Після її матері відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) на території Млиниської сільської ради площею 1,85 умовних кадастрових гектари, яку фактично успадкував її чоловік ОСОБА_3 , проте юридично не оформив, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв'язку з тим, що його батько помер до відкриття спадщини після смерті свого батька, тому онуки спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матері чи батькові. ОСОБА_3 був похилого віку, хворів і потребував постійного стороннього догляду, тому позивач після смерті його батька переїхав проживати до нього в с. Лапшин, де проживав з ним до дня його смерті. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишив, тому спадкування відбулося за законом. Інші спадкоємці першої черги за законом до нотаріальних органів у встановлений законом шестимісячний термін із заявами про прийняття спадщини не зверталися. Оскільки позивач постійно проживав з дідом на час відкриття спадщини, не заявляв про відмову від спадщини, тому вважається таким, що її прийняв, проте юридично не оформив. При зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда, йому було відмовлено через пропуск піврічного терміну, передбаченого цивільним законодавством на подання заяви.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.64), в якому зазначив про відсутність на час розгляду даної справи у суді інформації, яка була б підставою щодо заперечення позову.
Представник позивача у судове засіданні не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак у поданому до суду відзиві на позовну заяву просить справу розглядати за його відсутності, позов визнає, наслідки визнання позову, передбачені статтею 206 ЦПК України, зрозумілі.
Заяви та клопотання учасників справи.
Позивачем подано заяву на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.39).
Представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання (а.с.58), заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.68).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 26.06.2020 залишено позовну заяву без руху (а.с.36).
Ухвалою від 10.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.42-43).
Ухвалами підготовчого засідання від 03.12.2020, 15.02.2021 відкладено підготовче засідання (а.с.49, 55).
Ухвалою від 14.05.2021 залучено до участі у справі правонаступника відповідача (а.с.59-60).
Ухвалою від 12.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.65-66).
Ухвалою судового засідання від 26.10.2021 постановлено проводити розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису (а.с.68).
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 06.05.2005 (а.с.12).
Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , про що свідчить свідоцтво про народження від 31.07.1965 (а.с.13).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.06.2006, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_3 (а.с.14).
Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №505629, виданий на підставі рішення Млиниської сільської ради від 05.11.1994, 17.05.1996 та зареєстрований в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) №69 встановлює, що ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах (а.с.15).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у с.Лапшин Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у селищі Журавно Жидачівського району Львівської області, про що свідчать свідоцтва про смерть від 08.08.2005, 03.04.2008, 15.12.2005, 30.10.2006, 23.03.2018 (а.с. 16, 17, 18, 19, 20).
Згідно з довідкою Млиниської сільської ради від 29.03.2018 №208, в АДРЕСА_1 рахується господарство, головою якого був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . По даних виконкому заборони та арешту на даний будинок та земельну ділянку, належну ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) розташовану на території Млиниської сільської ради немає. Від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався. ОСОБА_3 дійсно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 без реєстрації проживав разом із дідусем ОСОБА_3 у житловому будинку за вище вказаною адресою до дня смерті і на день смерті дідуся (а.с.21).
Постановою державного нотаріуса від 15.03.2019 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті діда ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що він пропустив піврічний термін передбачений цивільним законодавством на подання заяви (а.с.22)
Як вбачається із відповіді Жидачівської державної нотаріальної контори на запит від 16.12.2020, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Жидачівській державній нотаріальній конторі не заводилася (а.с.53).
Зміст правовідносин.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання позивача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв'язку з чим він позбавлений можливості у позасудовому порядку юридично оформити спадщину після смерті його діда.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через його невизнання нотаріусом, який відмовив у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.
Водночас, нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Також, суд зважає на роз'яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).
Відповідно до положень статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з приписів частини 1 статті 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Приписами частин 1 та 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 до дня його смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав у с.Лапшин Жидачівського району Львівської області. Разом з ним постійно проживав його внук ОСОБА_1 . Ця обставина повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом у судовому засіданні письмовими доказами, які не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості, у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту їх спільного проживання на час відкриття спадщини.
Суд зазначає, що встановлення зазначеного факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 .
Також, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) площею 1,85 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Млиниської сільської ради народних депутатів, яке він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 , на ім'я якої було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №505629.
З огляду на дату смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) спадкування відбувалося за законом за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_1 має право на спадкування за правом представлення як внук спадкодавця, оскільки його батько (син спадкодавця) помер до відкриття спадщини. Так як інших спадкоємців першої черги, які б претендували на спадщину, немає, а ОСОБА_1 постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не відмовлявся від неї, тому в силу приписів частини 3 статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв цю спадщину.
Таким чином, ОСОБА_1 фактично набув право в порядку спадкування за законом на вказану земельну частку (пай), однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб, оскільки у цьому йому відмовлено уповноваженою особою (нотаріусом).
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: Львівська область, Стрийський (колишній Жидачівський) район, с. Лапшин, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Жидачівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район (колишній Жидачівський район), м. Жидачів, вул.Шашкевича,2, ідентифікаційний код юридичної особи 04056167) про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у с. Лапшин Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини (день смерті ОСОБА_3 ).
Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Млиниської сільської ради, згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №505629 від 12.01.2006, виданого на підставі рішення Млиниської сільської Ради народних депутатів від 17.05.1996 та 05.11.1994, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №69.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 02 листопада 2021 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів