Справа №443/1678/21
Провадження №2/443/1370/21
про відмову у відкриті провадження
01 листопада 2021 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., перевіривши матеріали позовної заяви Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 про приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно побудованих споруд (будівель),-
встановив:
Позивач, Жидачівська міська рада звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить зобов'язати відповідача знести самовільно зведені споруди, що розташовані на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , розібрати добудову на існуючій цегельній огорожі по межі тимчасового проїзду на територію скверу та повернути у попередній вигляд земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн..
Дослідивши матеріали позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства) та суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відповідно до ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Положеннями статей 2, 4, 5, 19 та 46 КАС України, визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, а також право суб'єкта владних повноважень звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Даний спір є публічно-правовим, оскільки позивачем по даній справі є суб'єкт владних повноважень - Жидачівська міська рада, яка реалізовувала у спірних правовідносинах надані їй чинним законодавством владні управлінські функції, внаслідок чого виник даний спір, який є компетенцією адміністративних судів, тому даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року№ 3038-VI визначені органи архітектурно-будівельного контролю, до яких належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Аналогічна норма закріплена у статті 14 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування».
Відповідно до статті 7 вказаного Закону державне регулювання в сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Предметом позову в даній справі є вимога немайнового характеру про знесеня самовільно зведеної споруди, що розташована на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , розібрання добудови на існуючій цегельній огорожі по межі тимчасового проїзду на територію скверу та повернення у попередній вигляд земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.
Звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов тим, що проведене самовільне будівництво не відповідає вимогам генерального плану м. Жидачева з порушенням Державних будівельних норм України, суб'єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.
При цьому звернення позивача до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється ним як суб'єктом владних повноважень на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, що з огляду на вказані вище норми статей 2,4,5,19 та 46 КАС України, свідчить про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 та 11 квітня 2018 року (справи № 14-48цс та № 11-96апп18 відповідно).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування. Справа за позовом такого суб'єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, належить до юрисдикції адміністративних судів.
За таких обставин, провадження не може бути відкрито, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Вказані обставини є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1статті 186 ЦПК України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1статті 186 ЦПК України, суд
постановив:
У відкритті провадження за позовом Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 про приведення у попередній стан земельної ділянки, шляхом знесення самовільно побудованих споруд (будівель) відмовити.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі надіслати позивачеві разом з позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити право позивачу звернутись з даним позовом до Львівського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі у 15-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко