вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"01" листопада 2021 р. Cправа № 902/1080/21
Суддя Господарського суду Вінницької області Ольга НЕШИК, розглянувши, без виклику представників сторін, заяву фізичної особи-підприємця Сороки Петра Миколайовича у справі
за позовом фізичної особи - підприємця Сороки Петра Миколайовича, м.Суми
до ОСОБА_1 , м.Вінниця
про стягнення 37 703,17 грн заборгованості згідно договору поставки
29.10.2021 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Сороки Петра Миколайовича про стягнення з ОСОБА_1 37703,17 грн заборгованості за поставлений товар, а саме: 26539,00 грн - основного боргу, 1328,00 - 3% річних, 6381,73 грн - пені та 3454,44 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Обґрунтовуючи дану вимогу позивач зазначає, що 24.03.2015 між ним та відповідачем ОСОБА_1 , як фізичними особами - підприємцями, укладено договір поставки товару - верхнього жіночого одягу торгової марки "Сорока", по якому сторони співпрацювали до осені 2019 року. За вказаний період відповідачу було поставлено товар на загальну суму 137954,00 грн.
Як зазначено позивачем, за вказаний період відповідач повернув частину товару, а також частково погасив заборгованість, в зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за поставлений товар на день звернення з позовом до суду складає 26539, 84 грн.
Разом з тим, 02.11.2020 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) припинила свою господарську діяльність, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було зроблено запис №2001740060005040856.
На виконання приписів ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України судом направлено запит до Департаменту надання адміністративних послуг Вінницької міської ради з метою встановлення місця перебування (проживання) відповідача (ідентифікаційний код 1930400167).
Одночасно з пред'явленням позову до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Сороки Петра Миколайовича від 26.10.2021 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на суму стягнення у розмірі 37703,17 грн до завершення розгляду спору, а у разі задоволення позову - до повного виконання судового рішення, а саме: на квартиру, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2190608105101, загальною площею 28 кв.м, житловою площею 13,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1356242905256, загальною площею 133,4 кв.м, житловою площею 56,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .
В обґрунтування необхідності обрання вказаного заходу позивач зазначає наступне: "Оскільки позовні вимоги ґрунтуються на письмових доказах, відповідач більше року заборгованість по погашає, строк позовної давності наближається до кінця, на телефонні дзвінки відповідач не відповідає, позивач об ґрунтовано вважає, що за наявності у власності відповідачки об'єктів нерухомого майна, він має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.
Наявність у власності відповідачки майна підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №280596412 від 22.10.2021, з якої слідує, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира загальною площею 28 кв. м., житловою площею 13,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок загальною площею 133,4 кв. м., житловою площею 56,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , який до речі придбаний у власність вже після того, як відповідачка припинила підприємницьку діяльність (05.12.2020) і при цьому не розрахувалась повністю з постачальником товарів під час здійснення нею підприємницької діяльності, що свідчить про її недобросовісність, а не про важкий фінансовий стан.
Описані обставини можуть свідчити про те, що відповідачка ОСОБА_1 буде ухилятися від виконання судового рішення у разі задоволення позову, таке-як господарської діяльності вона не веде, є пенсіонеркою за віком,, і у разі відчуження нею нерухомого майна під час розгляду спору, виникнуть значні труднощі у виконанні судового рішення у розумні строки, а ці обставини є одними із підстав вжиття судом заходів забезпечення позову."
Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Сороки Петра Миколайовича про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, суд зазначає, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 ч.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26 грудня 2011 року).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).
Разом з тим, позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову, не дотримав вищезазначених положень Кодексу та не довів факту утруднення чи неможливості виконання майбутнього, можливого рішення суду. Тобто доводи позивача ґрунтуються на припущеннях про ймовірність того, що у разі задоволення позову позивач не буде мати змоги стягнути з відповідачів присуджену до стягнення суму заборгованості.
Таким чином, наявні матеріали справи не дають підстави для висновку щодо наміру відповідача ухилятися від виконання майбутнього можливого рішення у справі №902/1080/21 у разі задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено наявність підстав для вжиття запобіжних заходів, визначених позивачем, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу.
Також слід зазначити, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Сороки Петра Миколайовича про забезпечення позову від 26.10.2021 у справі №902/1080/21 відмовити.
2. Дана ухвала суду від 01.11.2021 у справі №902/1080/21 підписана суддею та набрала законної сили 01.11.2021.
3. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, пункту 4 розділу X Прикінцевих положень та підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала суду від 01.11.2021 у справі №902/1080/21 надіслати відповідачу, а також на наступні електронні адреси: позивача (office.hetrosoroka@gmail.com), представника позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Суддя Ольга НЕШИК
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу ( АДРЕСА_4